1-кп/130/173/2016
130/1381/16-к
23.06.2016 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
секретаря: ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілих ОСОБА_6 , ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринці кримінальне провадження №1-кп/130/173/2016, справа №130/1381/16-к, обвинувальний акт по якому, що внесений до ЄДРДР за №42015020420000174 від 15.06.2015 року, надійшов 21.06.2016 року із військової прокуратури Центрального регіону України відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, за обвинуваченням у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 263 КК України, відносно якого під час досудового розслідування ухвалою Печерського районного суду Вінницької м. Києва від 29.03.2016 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 23.04.2016 року, ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 19.04.2016 р., 10.06.2016 р., продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 24.06.2016 року, призначене ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 21.06.2016 року, -
У підготовче судове засідання з'явились прокурор ОСОБА_3 , доставлений під вартою в приміщення для відеоконференції у Київському СІЗО №13 обвинувачений ОСОБА_4 , його захисник ОСОБА_5 , потерпілі ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , представник потерпілого ОСОБА_8 .
Обвинувачений ОСОБА_4 заперечив проти проведення попереднього судового засідання у даному кримінальному провадженні у режимі відеоконференції. Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 проти проведення попереднього судового засідання в режимі віодеоконферецзв'язку заперечив, оскільки такий режим перешкоджатиме спілкуванню обвинуваченого та його захисника, унеможливить ознайомлення із заявленими клопотаннями. Тобто вбачаються підстави для відкладення підготовчого судового засідання.
Прокурор за вказаних обставин не заперечив проти відкладення попереднього судового засідання на іншу дату, однак у зв'язку із закінченням строків тримання обвинуваченого під вартою просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк терміном два місяці, оскільки існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованих злочинів, а також існують ризики того, що обвинувачений буде переховуватись від суду, так як під час досудового розслідування оголошувався в розшук, буде впливати на свідків, може вчиняти інші кримінальні правопорушення та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Вважає, що будь-який інший запобіжний захід не зможе запобігти зазначеним ним ризикам. Обвинувачений затриманий 28.03.2016 року та з того часу знаходиться під вартою. Термін дії ухвали про продовження запобіжного заходу закінчується 24.06.2016 року. Також просив етапувати обвинуваченого до Вінницького слідчого ізолятора для розгляду кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_4 та захисник ОСОБА_5 проти задоволення клопотання прокурора заперечили, обвинувачений вважає, що злочину він не вчиняв, заявлено письмове клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 із тримання під вартою на домашній арешт з 19.00 до 07.00 ранку за адресою постійного місця проживання в АДРЕСА_2 . Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 з часу звільнення із СІЗО м.Вінниця з 16.09.2015 року проживає за постійним своїм місцем проживання, жодних викликів від слідчого не отримував, перебуває на обліку у КВІ Літинського району Вінницької області де регулярно з'являвся на відмітки. Дикий має на утриманні малолітню дитину, яка зараз проживає лише із бабусею, мати якого померла, ОСОБА_9 має проблеми із здоров'ям та потребує оперативного лікування. Також із посиланням на практику Європейського суду з прав людини у клопотанні зазначено, що сама лише по собі тяжкість обвинувачення не може бути головним чинником при вирішенні питання ризиків, суди мають враховувати особисті обставини заявника, а підстави тримання під вартою мають бути підтверджені фактами. Жодні докази не підтверджують того, що підозрюваний може впливати на свідків, оскільки він на них не впливав, вину визнає повністю та вважає, що запобіжний захід у виді домашнього арешту із носінням засобу електронного контролю зможе достатньо запобігти ризикам. Обвинувачений ОСОБА_4 клопотання підтримав, пояснив, що він злочину не вчиняв, хоче до дитини та у разі його звільнення з під варти буде проживати за домашньою адресою в АДРЕСА_1 .
Прокурор проти задоволення клопотання заперечив, оскільки вважає його необґрунтованим, а запобіжний захід у виді домашнього арешту таким, що не зможе запобігти зазначеним ним ризикам та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків.
Потерпілий ОСОБА_6 та його представник клопотання прокурора підтримали, проти зміни запобіжного заходу на домашній арешт заперечили. Представник потерпілого пояснив, що обвинувачений перебував у розшуку після ухвали Жмеринського суду від 23квітня 2015 року, якою було відмовлено у обранні запобіжного заходу, та в матеріалах кримінального провадження достатньо доказів винуватості останнього в чиненні інкримінованого злочину. Потерпіла ОСОБА_7 клопотання прокурора підтримала, проти зміни запобіжного заходу на домашній арешт заперечила.
При вирішенні питання суд виходить із наступного. В ухвалах Печерського районного суду м. Києва від 29.03.2016р., 19.04.2016 р. та 10.06.2016 р. зазначено обставини, які слугували підставами для обрання та продовження запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою. Строк застосування запобіжного заходу закінчується 24.06.2016 року та судове провадження до спливу вказаного строку не завершене.
Станом на даний час обставини, зазначені у вказаних судових рішеннях, не змінилися, зокрема існує обґрунтована підозра у вчиненні ОСОБА_4 інкримінованого злочину, наявні достатні підстави вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України, а саме, що обвинувачений може переховуватися від суду; незаконно впливати свідків та перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Саме на ці ризики вказує прокурор. Обставин, котрі давали б підстави до зміни запобіжного заходу сторонами не надано, підстави для застовування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання ризикам зазначеному прокурором відсутні.
При цьому суд враховує те, що реально оцінити обставини справи на стадії підготовчого судового засідання суд першої інстанції позбавлений процесуальної можливості, а питання винуватості чи невинуватості обвинуваченого може бути прийняте судом в нарадчій кімнаті шляхом оцінки наданих суду доказів сторонами кримінального провадження.
Щодо клопотання захисту про зміну запобіжного заходу то суд при його вивченні приходить до наступного: згідно доданих документів ОСОБА_4 разом із матір'ю, сестрою та малолітнім сином проживають в АДРЕСА_1 . В клопотанні адреса, за якою захисник просить встановити домашній арешт вказана як АДРЕСА_2 , а обвинуваченим його домашня адреса вказана як АДРЕСА_1 . Мати малолітнього сина обвинуваченого дійсно померла ІНФОРМАЦІЯ_2 . Обвинувачений під час відбування покарання у Літинському КВІ та під час досудового розслідування у вказаному кримінальному провадженні не з'явився для реєстрації 04.03.2016 року та поважності причин неявки суду не навів. Хвороба обвинуваченого ОСОБА_4 є застарілою та не потребує термінового оперативного лікування. Крім того у клопотанні зазначено про визнання вини обвинуваченим та цим обґрунтовано неможливість впливу ним на свідків, тоді коли обвинувачений суду заявив, що злочину не вчиняв. Таким чином суд вважає клопотання про зміну запобіжного заходу необґрунтованим та суперечливим. Також суд роз'яснює, що сторона не позбавлена можливості звернутись із відповідним клопотанням до суду першої інстанції у порядку встановленому нормами кримінально-процесуального законодавства.
Таким чином, суд, враховуючи вимоги ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, обставини справи, особу обвинуваченого, його вік, його особисті обставини, достатність підстав вважати, що обвинувачений може переховуватись від правосуддя та впливати на свідків, характер висунутого звинувачення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у їх взаємозв'язку з можливими ризиками по справі, зокрема, що обвинувачений, з урахуванням вказаного, може переховуватись від суду, впливати на свідків, не вбачає достовірних підстав для можливості застосування інших запобіжних заходів, альтернативних триманню під вартою, як таких, що недостатні для запобіганню ризиків та виконанню обвинуваченим процесуальних обов'язків, вважає за необхідне продовжити запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 у виді тримання під вартою строком на один місяць та про залишення клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому із тримання під вартою на домашній арешт без задоволення.
Окрім того, оскільки участь обвинуваченого у розгляді справи є обов'язковою, заслухавши думку присутніх учасників та сторін провадження, суд вважає за необхідне конвоювати обвинуваченого ОСОБА_4 із Київського СІЗО №13 до УВП №1 м.Вінниці з подальшим доставленням його у судове засідання.
На підставі викладеного, керуючись ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 314-316, 177, 197 КПК України, суд, -
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та мешканцю АДРЕСА_1 , застосований ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29.03.2016 року та продовжений ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 19.04.2016 р. та від 10.06.2016 року до 24.06.2016 року, продовжити на один місяць з 23.06.2016 до 22.07.2016 року включно.
Етапувати обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 із Київського слідчого ізолятора №13 до УВП №1 м.Вінниці з подальшим доставленням його у судове засідання для розгляду кримінального провадження.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя /підпис/
Копія вірна.
Суддя
Секретар