Провадження:№ 22ц/790/4330/16 Головуючий 1 інст. - Федосенко В.В.
Справа № 638/5444/16-ц Доповідач - Карімова Л.В.
Категорія: захист прав споживачів
16 червня 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:
головуючого - Карімової Л.В.,
суддів колегії: ОСОБА_1,
ОСОБА_2,
за участю секретаря Баранкової В.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2016 року про повернення позовної заяви у справі за позовом ОСОБА_3 до Акціонерної компанії «Харківобленерго», Управління праці та соціального захисту Шевченківського району Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії,
01 квітня 2016 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до Акціонерної компанії «Харківобленерго», Управління праці та соціального захисту Шевченківського району Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2016 року вищевказана позовна заява ОСОБА_3 залишена без руху відповідно до ст.ст. 119,120 ЦПК України.
Ухвалою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2016 року позовну заяву ОСОБА_3 повернуто йому як неподану у зв'язку з не усуненням недоліків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення суддею норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу від 25 квітня 2016 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Вислухавши пояснення ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, а ухвала суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу від 08 квітня 2016 року про залишення без руху позовної заяви ОСОБА_3, суддя виходив з того, що позовна заява не відповідає вимогам ст.ст. 119,120 ЦПК України, оскільки до неї не додані: копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб, а також не доданий документ, що підтверджує сплату судового збору.
Постановляючи ухвалу від 25 квітня 2016 року про повернення ОСОБА_3, позовної заяви як неподаної на підставі ст.ст. 119-120 ЦПК України, суддя виходив з того, що позивач в установлений строк не усунув недоліки, які були зазначені в ухвалі судді від 08 квітня 2016 року.
Судова колегія не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони зроблені з порушенням вимог цивільного процесуального права.
Як вбачається з позовної заяви ОСОБА_3 вона містить відомості, зазначені у ст. 119 ЦПК України, в додатках до позовної заяви вказано, що копії судових рішень додаються тільки для суду, також в позовній заяві викладені обставини щодо звільнення позивача від сплати судового збору на підставі Закону України «Про захист прав споживачів».
На виконання ухвали судді від 08 квітня 2016 року ОСОБА_3 надане до суду 12.04.2016 р. клопотання про застосування вимог ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів», або зменшення розміру належних до оплати судових витрат чи звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення оплати цих витрат на визначений строк, враховуючи його майновий стан. Також зазначено, що позовна заява здана у достатній кількості документів тільки для суду та позивачів.
Якщо позивачем заявлено вищевказане клопотання, то передбачені ст. 121 ЦПК України наслідки, застосовуються лише за умови відмови в задоволенні такого клопотання, про що постановлюється відповідна ухвала.
Положення ст. 121 ЦПК України щодо повернення заяви застосовуються в тому випадку, коли особа в установлений строк не виконає вимоги ухвали про усунення недоліків.
В постанові № 10 Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року зі змінами, внесеними постановою « Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 25.09.2015року зазначено: Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя № R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14 травня 1981 року, та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду. Разом із тим, ураховуючи положення пункту 1 статті 6 Конвенції та прецедентну практику Європейського суду з прав людини (зокрема, рішення від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі » (Kreuz v. Poland)), сплата судових витрат не повинна перешкоджати доступу до суду, ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права, та має переслідувати законну мету.
У зв'язку із цим при здійсненні правосуддя у цивільних справах суди повинні вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами (зокрема, щодо відстрочення та розстрочення судових витрат, зменшення їх розміру або звільнення від їх сплати), у чіткій відповідності до Цивільного процесуального кодексу України , Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
Постановляючи ухвалу від 25 квітня 2016 року про повернення позивачу заяви як неподаної, суд першої інстанції не врахував зазначене, не вирішив вищевказане клопотання ОСОБА_3 відповідно до вимогч.1 ст. 73, ст.. 82 ЦПК України та ст.. 8 Закону України «Про судовий збір», і передчасно повернув позовну заяву ОСОБА_3
У зв'язку з порушенням судом першої інстанції вимог ст.ст. 119-121 ЦПК України судова колегія відповідно до п.2 ч.1 ст. 312 ЦПК України скасовує оскаржувану ухвалу та направляє справу до суду першої інстанції зі стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 303, 304, п.2 ч.2 ст. 307, п.2 ч.1 ст. 312, ст. ст. 313 - 315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Ухвалу судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2016 року скасувати.
Матеріали позовної заяви ОСОБА_3 до Акціонерної компанії «Харківобленерго», Управління праці та соціального захисту Шевченківського району Харківської міської ради про зобов'язання вчинити певні дії повернути до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.
Ухвала апеляційного суду оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.
Головуючий:
Судді: