Справа № 644/2381/16-к Головуючий у 1 інстанції - ОСОБА_1
Провадження № 11кп/790/1327/16 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія: ч.5 ст.72 КК України
10 червня 2016 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області:
головуючого - судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю прокурора - ОСОБА_6
засудженого - - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду м. Харкова апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18.03.2016 року про зарахування строку попереднього ув'язнення, -
Орджонікідзевський районний суд м. Харкова 18.03.2016 року постановив ухвалу, якою частково задовольнив клопотання засудженого ОСОБА_7 про зарахування строку попереднього ув'язнення в строк покарання.
ОСОБА_7 ,з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, зараховано строк попереднього ув'язнення з 11.10.2013 року по 17.04.2014 року в строк відбування покарання за вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.01.2014 року за ч.1 ст. 121 , ст. 70 ч.4 КК України , яким ОСОБА_7 було засуджено до 5 років позбавлення волі.
Не погодившись із вказаною ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова, засудженим була подана на неї апеляційна скарга.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 посилаючись на те, що після набрання вироком чинності, в період з 18.04.2014 року по 27.10.2014 року також перебував в слідчому ізоляторі, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову ухвалу, якою зарахувати цей час в строк відбування покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, вивчивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.
Згідно ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» попереднє ув'язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили. Відповідно до рекомендаційних роз'яснень Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ про деякі питання зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання, незалежно від процесуального порядку (КПК чи КПК 1960 р.) попереднє ув'язнення у розумінні положень ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення» закінчується з моменту набрання вироком законної сили.
Тому знаходження ОСОБА_7 в умовах СІЗО з 18.04.2014 року по 27.10.2014 року за вирокомДеснянського районного суду м. Чернігова від 27.01.2014р., який набрав чинності 17.04.2014 року , за змістом закону не може розцінюватись як попереднє ув'язнення.
Керуючись ст.ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 залишити без задоволення , а ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 18 березня 2016 року про зарахування ОСОБА_7 строку попереднього ув'язнення в строк відбуття покарання залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення, а засудженим, що тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий -
Судді-