Справа № 646/14809/14-к Головуючий суддя І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/790/1237/16 Суддя доповідач ОСОБА_2
Категорія: Злочини проти життя та здоров'я особи
14 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:
Головуючого-судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря ОСОБА_5
за участю прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_8 на вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 березня 2016 року щодо ОСОБА_7 ,-
Цим вироком
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженця міста Харкова, громадянина України, українця з середньою технічною освітою, працюючого на посаді інженера ТОВ НВП «Електропром», одруженого, маючого двох малолітніх дітей 2005 та 2011 року народження, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України та призначено покарання у виді обмеження волі строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнено від призначеного покарання з іспитовим строком - 2 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України.
Судом першої інстанції встановлено, що 21 липня 2014 року, близько 17 години 15 хвилин, ОСОБА_7 , на території ТОВ НВП «Електропром», за адресою: місто Харків, в'їзд Ващенківський 4, в ході раптово виниклих неприязних відносин з колегою по роботі ОСОБА_9 , з метою спричинення тілесних ушкоджень, наніс удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя ОСОБА_9 , після чого наніс удар кулаком лівої руки в груди та відразу наніс удар правою ногою в нижню частину правої ноги ОСОБА_9 , від чого останній підвернув ногу та впав на нерівну забетоновану ділянку дороги на сідниці. Своїми злочинними діями ОСОБА_7 спричинив ОСОБА_9 , згідно висновку судово-медичної експертизи №282-КЕ/2014 від 27.11.2014 року, середньої тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого двухщиколотного перелому правого гомілковостопного суглобу.
В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати та закрити кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_7 .
Обґрунтовуючи свою вимогу зазначає,що в судовому засіданні не були доведені обставини, які підлягають доказуванню, зокрема подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого.
Вказує, що свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , покази яких були покладені в основу вироку, хоча і були на місці події, але не бачили що ОСОБА_7 наносив удар ОСОБА_9 , а свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 взагалі не були на місці конфлікту.
Також зазначає, що проведені експертизи містять суперечності та не вказують, що травма ноги, яка мала місце у потерпілого утворилась саме за таких обставин, що інкримінуються обвинуваченому ОСОБА_7 .
Заслухавши доповідача, захисника ОСОБА_8 , та обвинуваченого ОСОБА_7 , які підтримали апеляційну скаргу, думку прокурора який заперечував проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч.1ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 94 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Як вбачається з матеріалів провадження, судом першої інстанції безпосередньо в судовому засіданні, з достатньою повнотою досліджені всі об'єктивні дані щодо обставин скоєння інкримінованого ОСОБА_7 кримінального правопорушення.
Зокрема, допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 пояснював, що 21.07.2014 року знаходився за місцем своєї роботи, після обіду ОСОБА_17 повідомив, що ОСОБА_18 збирається відзначити весілля своєї доньки. Під час чергового перекуру, він вийшов на подвіря, там був ОСОБА_18 , який в ході розмови почав його ображати на що він вдарив його по голові, після чого на нього накинувся потерпілий, на що він вдарив його у груди та в обличчя, ОСОБА_9 поступився назад та впав. Після цього до нього підійшов ОСОБА_18 та вдарив його в обличчя, обвинувачений зазначив, що після цього, витерши кров в офісі, він поїхав додому. На питання прокурора, пояснив, що перебував у стані алкогольного сп'яніння, випивши три чарки. Після сварки йому стало відомо, що у потерпілого болить нога, потерпілий його не бив, але намагався.
Таким чином, обвинувачений ОСОБА_7 погоджувався з тим, що саме він наносив ОСОБА_9 удари, від який останній впав, але заперечував, що саме від його дій потерпілий отримав перелом ноги.
Разом з тим допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що вона є дружиною ОСОБА_19 - брата потерпілого, з ОСОБА_7 зустрічалася один раз та зазначила, що після лікарні потерпілий знаходився у них вдома, на восьмий день приїхав ОСОБА_7 , вона допомогла ОСОБА_9 вийти на подвір'я для розмови з останнім і вони попросили залишити їх оскільки розмова приватна, але вона зайшла до під'їзду, але в квартиру не піднялася та чула розмову, що відбувалася між ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_9 в ході якої на питання потерпілого ОСОБА_7 пояснив, що наніс удари останньому, оскільки йому здалося, що ОСОБА_9 йому погрожує.
Зазначені пояснення свідка підтвердив в судовому засіданні сам обвинувачений ОСОБА_7 .
Таким чином, доводи апеляційної скарги стосовно того, що свідки ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , , хоча і були на місці події, але не бачили що ОСОБА_7 наносив удар ОСОБА_9 , а свідки ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та ОСОБА_16 взагалі не були на місці конфлікту, спростовані показами самого обвинуваченого.
Що стосується висновків експертиз, які на думку апелянта містять суперечності, то судом першої інстанції були допитані експерти ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .
Зокрема експерт ОСОБА_20 пояснив, що підтримує наданий ним висновок № 282-КЕ/2014 від 08.10.2014 року, та зазначив, що показання потерпілого, які були прийняті до уваги, та наявні у нього травми узгоджуються між собою, механізм спричинення ушкоджень на які вказує потерпілий відповідає тим наслідкам (ушкодженням), які отримав ОСОБА_9 , висновок експерта викладений у попередньому експертному дослідженню, що такі травми можливі за умови ходьби сходами, дійсно такі травми характерні в разі ходьби сходами, але отримання такої травми можливо і за умови якщо травмована нога була опорною, тобто на неї було суміщено центр ваги тіла, при цьому візуально особа може стояти на двох ногах, з наданих на експертизу матеріалів, вбачалося, що удар потерпілому було спричинено у внутрішню поверхню правої ноги в районі ладижки, що узгоджується з отриманими ушкодженнями, мав місце поворот стопи, що і призвело до закритого двухщиколотного перелому правого гомілковостопного суглобу. Експерт зазначив, що виходячи з характеру перелому, експертна комісія не виключає та вказує, що це є можливим - спричинення ушкоджень потерпілого, які мають місце за умов на які вказує потерпілий. Також експерт зазначив, що перелом, який має місце у потерпілого, виник не з причини падіння потерпілого, а в наслідок саме зовнішнього дії, удару. На питання захисника зазначив, що висновок № 282-КЕ/2014 від 08.10.2014 року надавався відповідно до встановлених умов та визначених механізмів, експертами була надана відповідь чи могли бути такі ушкодження, експерти не гадають чи була рівна поверхня, чи була не рівна поверхня, даних про те, що поверхня, на якій знаходився потерпілий була не рівна матеріли справи не містили, а тому при наданні висновку до уваги не приймалися, також, експерт пояснив, що нерівна поверхня не є обов'язковою вимогою отримання відповідних ушкоджень, оскільки причиною виникнення перелому є саме зовнішня дія на ногу потерпілого.
Більш того, на питання захисника також зазначив, що попередній висновок експерта ОСОБА_21 ґрунтувався на умовах та припущеннях: ходьба сходами, ходьба з висоти та інше, які були завдані самим експертом, але експерт повинен надавати висновок відповідно до тих умов та механізмів, які перед ним ставляться, а не передбачати можливі умови.
Експерт ОСОБА_21 пояснив суду, що за умов на які в судовому засіданні вказує потерпілий ОСОБА_9 , приймаючи до уваги, що удар в ногу потерпілому був не єдиним, були ще удари в обличчя та в тулуб, отримані потерпілим ушкодження можливі за умов на які останній вказує, також вказав, що подібні ушкодження можуть утворитися і за умови, що травмована нога в момент удару була опорною.
Разом з тим, судом першої інстанції висновок експерта ОСОБА_21 № 3215 та № 3296 не був прийнятий до уваги, оскільки останні протирічать висновку комісійної експертизи, крім того, як пояснив в судовому засіданні експерт ОСОБА_21 в ході поставлення йому уточнюючих запитань ушкодження ноги потерпілого може мати місце не тільки за умови ходьби сходами, а і при умові, що травмована нога була опорною в момент зовнішнього впливу на неї (удару), крім цього, експерт, який складав висновок комісійної експертизи зазначив, що перелом утворився внаслідок саме удару в ногу, а не в результаті падіння потерпілого.
Таким чином, судом першої інстанції були усунуті протиріччя у висновках експертиз.
З урахуванням викладеного колегія суддів не вбачає підстав для закриття кримінального провадження з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Керуючись ст.ст.404,405,407,418,419 УПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_8 залишити без задоволення, а вирок Червонозаводського районного суду м. Харкова від 01 березня 2016 року щодо ОСОБА_7 без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту проголошення, та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3-х місяців з дня її проголошення, а засудженим з дня вручення копії ухвали.
Головуючий :
Судді: