Справа № 630/116/16-ц
Провадження № 2/630/142/16
16 червня 2016 року м Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого судді Малихіна О.О.,
за участю секретаря Косенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Люботин Харківської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, на боці якого виступає в якості третьої особи ОСОБА_2, до Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» про визнання кредитного договору недійсним та зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним договір кредиту «Автопакет» № _6/4/33/2007/840-К/84 від 08 червня 2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» в особі начальника відділення № 33 філії ВАТ КБ «Надра» Харківське РУ та ОСОБА_1 як позичальником і ОСОБА_2 як поручителем
В обґрунтування заявлено позову ОСОБА_1 вказував, що 08 червня 2007 року між ним і ПАТ КБ «Надра» був укладений договір, за яким він отримав кредит на придбання автотранспортного засобу, до якого 10 лютого 2009 року були внесені зміни в частині визначення фіксованого щомісячного платежу. На правовідносини між ним і Банком за цим договором розповсюджується дія Закону України «Про захист прав споживачів». Але такий договір, виходячи з його змісту, суперечить вимогам ст. 11 цього Закону, а також вимогами розділу 3 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, оскільки в ньому відсутні повна інформація про умови кредитування, орієнтовна сукупна вартість кредиту та попередження про валютні ризики, які несе споживач.
Представником відповідача ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_3 були подані письмові заперечення проти вимог позивача ОСОБА_1, в яких він вказував, що на момент укладання договору позивач мав необхідний обсяг дієздатності та мав усвідомлювати наслідки своїх дій. Безпосередньо перед укладенням договору ОСОБА_1 підтвердив письмово про ознайомлення з умовами кредитування та мав можливість визначити для себе необхідність отримання кредиту. Підписавши договір, позивач ОСОБА_1 і третя особа ОСОБА_2, як поручитель, згодилися виконувати його на визначених умовах.
Розцінюючи дія позивача ОСОБА_1 як відмову від взятих на себе зобов'язань, відповідач ПАТ КБ «Надра» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ОСОБА_4 було подано зустрічний позов до відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості по договору кредиту «Автопакет» № _6/4/33/2007/840-К/84 від 08 червня 2007 року в розмірі 15195,93 доларів США, що еквівалентно по курсу НБУ станом на 13 квітня 2016 року 388303,83 грн., а також стягнути пропорційно з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 понесені по справі судові витрати з оплати судового збору в сумі 5824,56 грн.
В обґрунтування зустрічного позову представник ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_4 вказувала, що між Банком та відповідачем ОСОБА_1, як позичальником, і відповідачем ОСОБА_2, як поручителем, 08 червня 2007 року був укладений Договір «Автопакет» № 6/4/33/2007/840-К/84, за яким відповідачу ОСОБА_1 було надано кредит в сумі 22133,00 доларів США на строк до 20 червня 2017 року за умови сплати відсотків за використання кредитом у розмірі 13,4% річних. Цільове призначення кредиту - придбання автотранспортного засобу. За договором ОСОБА_1 зобов'язався проводити погашення кредиту шляхом внесення щомісячних платежів, розмір якого у додатковій угоді № 1 від 10 лютого 2009 року визначений в розмірі 314,80 доларів США. Однак, відповідачем ОСОБА_1. зобов'язання за договором не виконуються, внаслідок чого виникла станом на 13 квітня 2016 року виникла заборгованість за кредитом в сумі 8904,38 доларів США, за відсотками в сумі 1858,12 доларів США. Через прострочення виконання зобов'язань ОСОБА_1 також має сплатити пеню в розмірі 2220,13 доларів США і штраф 2213,30 доларів США. Згідно з п. 3.2. Договору поручитель ОСОБА_2 має відповідати перед Банком в тому ж обсязі, що і відповідач ОСОБА_1 З урахуванням встановленої солідарної відповідальної відповідачів за порушення зобов'язань за кредитним договором, ПАТ КБ «Надра» вимагає повернення всієї суми заборгованості.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 первісний позов підтримав в повному обсязі та просив його задовольнити. Вимоги за зустрічним позовом представник ОСОБА_5 не визнав і просив в їх задоволенні відмовити. В своїх поясненнях представник позивача посилався на обставини, викладені в первісному позові, наголошуючи на тому, що відсутність в договорі передбаченої законодавством інформації про кредит, а також відсутність обов'язкового додатку - графіку платежів, призвели до того, що ОСОБА_1 повернув Банку грошові кошти в більшій сумі, ніж отриманий кредит. Повернення кредиту ОСОБА_1 припинив у жовтні 2014 року. До того часу, як пояснив представник ОСОБА_5, позивач вносив готівкові кошти в касу Банку, не маючи інформації про те, як вони будуть обліковані та за яким призначенням зараховані від його імені. Представлений Банком розрахунок заборгованості, на думку ОСОБА_5, складений поверхнево і з порушенням умов кредитного договору.
Представник ПАТ КБ «Надра» за довіреністю ОСОБА_3 вимоги за первісним позовом не визнав і просив в їх задоволенні відмовити. Зустрічний позов з вимогами до ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором представник ОСОБА_3 підтримав повністю і пояснив, що ОСОБА_1 перед укладанням спірного договору був ознайомлений з умовами кредитування за програмою «Автопакет», що й підтвердив власним підписом в анкеті-заяві від 29 травня 2007 року. Перед підписанням договору ОСОБА_1 мав змогу самостійно, за допомогою калькулятора визначити майбутні витрати по обслуговуванню кредиту в залежності від його розміру. Крім того, за зверненням ОСОБА_1 Банк міг надати йому будь-яку інформацію з проводу виконання укладеного договору, що передбачено в п. 4.11, в тому числі роздрукувати графік погашення кредиту та інформацію про розподіл отриманих від нього платежів. Отриманий ОСОБА_1 кредит є цільовим, тому на укладений договір не може розповсюджувати свою дію Закон України «Про захист прав споживачів». Щодо наявності з боку ОСОБА_1 заборгованості, представник ОСОБА_3 пояснив, що останній, починаючи з березня 2014 року, вносив щомісячні платежі не в повному обсязі, а з листопада 2014 року взагалі припинив повертати кредит. В зв'язку з виникненням прострочки внесення щомісячних платежів Банком була нарахована пеня за період з 13 квітня 2015 року в сумі 2220,13 доларів США, разом з якою позивач ОСОБА_1 має сплатити ще й штраф в сумі 2213,30 доларів США.
Третя особа за первісним позовом і одночасно відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані ними докази, в судовому засіданні встановлено наступне.
ОСОБА_1 звернувся до ВАТ КБ «Надра», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Надра», з анкетою-заявою від 29 травня 2007 року на отримання кредиту в сумі 22133,00 доларів США на купівлю автомобіля за програмою «Автопакет».
Згодом, 08 червня 2007 року у відділені ВАТ КБ «Надра» ОСОБА_1 під розпис отримав пам'ятку по умовам оформлення продукту «Автопакет». Згідно з цією пам'яткою, клієнту пропонується надання кредиту у гривні або доларах США на придбання легкового автомобіля з можливістю погашення кредиту і відсотків рівними платежами у відповідності до графіку у зручний для нього день до 18-го числа місяця за попередній місяць.
Того ж дня, між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_1, як позичальником, і ОСОБА_2, як поручителем, був укладений Договір «Автопакет» № _6/4/33/2007/840-К/84 (далі за текстом - Кредитний договір), за яким відповідачу ОСОБА_1 був наданий кредит у розмірі 22133,00 доларів США з оплатою за процентною ставкою 13,40% річних із строком користування до 20 червня 2014 року. Ціль кредиту - на придбання автотранспортного засобу. Договір набув чинності з моменту його підписання сторонами та дії до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.
Згідно з умовами Кредитного договору (п. 2.2.1., 2.2.3.) ОСОБА_1 зобов'язався сплату кредиту, процентів за користування наданим кредитом здійснювати шляхом внесення мінімально необхідного платежу в розмірі 411,81 доларів США в строк до 18-го числа поточного місяця.
В додатковій угоді № 1 від 10 лютого 2009 року до кредитного договору від 08 червня 2007 року, укладеній між ВАТ КБ «Надра», позичальником ОСОБА_1 і поручителем ОСОБА_2, сторони домовилися про встановлення кінцевого терміну погашення кредиту до 20 червня 2017 року та визначення щомісячної суми мінімально необхідного платежу в розмірі 314,80 доларів США.
За вказаним договором (п. 3.2.) відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_2, як поручитель, зобов'язалась відповідати перед Банком за належне виконання ОСОБА_1. взятих на себе зобов'язань у тому ж об'ємі, що і позичальник. Відповідальність обох відповідачів перед Банком є солідарною.
З представленої відповідачем ПАТ КБ «Надра» засвідченої копії заяви на видачу готівки № 1 від 08 червня 2007 року вбачається, що ОСОБА_1 отримав 08 червня 2007 року в касі Банку готівкою 22133,00 доларів США, що еквівалентно 111771,65 грн.
Поняття «споживчий кредит» визначено в ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів». Споживчий кредит - це кошти, що надаються кредитодавцем (банком або іншою фінансовою установою) споживачеві на придбання продукції.
Таким чином, оспорюваний кредитний договір являється договором споживчого кредиту. Згідно з Рішенням Конституційного Суду України 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011, дія Закону України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором споживчого кредиту, що виникають як під час укладання, так і виконання такого договору.
У відповідності з діючим на момент укладання спірного договору положенням ч. 2 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавець перед укладенням договору про надання споживчого кредиту зобов'язаний повідомити споживача у письмовій формі про: 1) особу та місцезнаходження кредитодавця; 2) кредитні умови, зокрема: а) мету, для якої споживчий кредит може бути витрачений; б) форми його забезпечення; в) наявні форми кредитування з коротким описом відмінностей між ними, в тому числі між зобов'язаннями споживача; г) тип відсоткової ставки; ґ) суму, на яку кредит може бути виданий; д) орієнтовну сукупну вартість кредиту та вартість послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелік усіх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо); е) строк, на який кредит може бути одержаний; є) варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх та обсяги; ) можливість дострокового повернення кредиту та його умови; з) необхідність здійснення оцінки майна та, якщо така оцінка є необхідною, ким вона здійснюється; и) податковий режим сплати відсотків та про державні субсидії, на які споживач має право, або відомості про те, від кого споживач може одержати докладнішу інформацію; і) переваги та недоліки пропонованих схем кредитування.
Безпосередньо в кредитному договорі, згідно з вимогами ч. 4 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», повинно зазначатися - сума кредиту; детальний загальної вартості кредиту для споживача; дата видачі кредиту або, якщо видаватиметься частинами, дати і суми надання таких частин кредиту та інші надання кредиту; право дострокового повернення кредиту; річна відсоткова за кредитом; інші умови, визначені законодавством.
Постановою Правління Національного Банку України № 168 від 10 травня 2007 року, яка набрала чинності 05 червня 2007 року, затверджено Правила надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Згідно з п. 1.1., 1.3. цих Правил, вони розроблені відповідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з метою захисту прав споживачів під час укладення договорів про надання споживчих кредитів, запобігання завданню споживачам моральної чи матеріальної шкоди через надання свідомо недостовірної чи неповної інформації; банки зобов'язані забезпечувати виконання цих Правил під час укладення кредитних договорів зі споживачами. Це фактично є закріпленням на нормативному рівні тих вимог, які до цього вже були визначені в законі.
Відповідно до вимог п. 2.1. Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, Банки зобов'язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну сукупну вартість кредиту.
Згідно з п.п. 3.1., 3.2. Правил Банки зобов'язані в кредитному договорі або додатку до нього надавати детальний розпис сукупної вартості кредиту з урахуванням процентної ставки за ним, вартості всіх супутніх послуг; кредитний договір має містити графік платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх супутніх послуг. У графіку платежів має бути докладно розписана сукупна вартість кредиту за кожним платіжним періодом.
Іншим обов'язком Банку, визначеним у п. 3.8. Правил, затверджених Постановою Правління НБУ № 168 від 10 травня 2007 року, є необхідність попередити споживача під час укладення кредитного договору, що валютні ризики під час виконання зобов'язань за кредитним договором несе споживач, у разі надання кредиту в іноземній валюті.
Аналізуючи зміст кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 і ВАТ КБ «Надра», в сукупності з іншими документами, наданими представником Банку в судовому засіданні, суд приходить висновку про порушення відповідачем за первісним позовом вимог діючого законодавства, яке було обов'язковим для виконання під час укладення кредитних договорів зі споживачем, що призвело до порушення прав ОСОБА_1 як споживача.
Доводи представника ПАТ КБ «Надра» ОСОБА_3 про відповідність кредитного договору вимогам законодавства суд відхиляє з наступних підстав. По-перше, умови надання кредиту, з якими 08 червня 2007 року ознайомився ОСОБА_1 у виді пам'ятки, не містять в собі інформації, яку Банк повинен був довести до відома споживача перед укладенням кредитного договору згідно з вимогами ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» і Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту. Більш того, умови сплати заборгованості, визначені для ОСОБА_1 в п. 2.2.3. кредитного договору, записані в протиріч умовам погашення кредиту та відсотків, запропонованих споживачу в пам'ятці від 08 червня 2007 року. Це, на думку суду, погіршує положення споживача за кредитним договором. По-друге, кредитний договір не містить обов'язкового додатку - графіку платежів у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом. Під час дослідження судом розрахунку заборгованості, представленого до зустрічного позову, представник ОСОБА_3 висловив припущення, що такий розрахунок фактично відображає графік платежів, які повинен був здійснювати ОСОБА_1. Але цей розрахунок лише відображає розподіл Банком щомісяця грошових коштів, отриманих від ОСОБА_1 в розмірі, який перевищує мінімально необхідних платіж по договору. Крім того, доказування у цивільних справах не може ґрунтуватися на припущеннях або підміні одних документів іншими.
Згідно зі ст. 21 Закону України «Про захист прав споживачів» права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо порушується принцип рівності сторін договору, учасником якого є споживач, а також будь-яким чином (крім випадків, передбачених законом) обмежується право споживача на одержання необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про відповідну продукцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Відповідно до ст. 236 ЦК України правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.
При таких обставинах, суд вважає, що первісний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню у повному обсязі, а кредитний договір визнанню недійсним, так як під час його укладення ВАТ КБ «Надра» відступив від принципу рівності сторін і не надав позивачу необхідну і достовірну інформацію про свої послуги.
Згідно зі ч. 1 ст. 1057-1 ЦК України, у разі визнання недійсним кредитного договору суд за заявою сторони в обов'язковому порядку застосовує наслідки недійсності правочину, передбачені ч. 1 ст. 216 цього Кодексу, та визначає грошову суму, яка має бути повернута кредитодавцю. Але подібної вимоги жодна зі сторін не заявила, а самостійно зробити це суд не має права.
Одночасно з задоволенням первісного позову, суд відмовляє в задоволенні зустрічного позову ПАТ КБ «Надра» в зв'язку з визнанням кредитного договору недійсним. Крім того, суд стягує з відповідача ПАТ КБ «Надра» на користь держави судовий збір 551,20 грн., від сплати якого ОСОБА_1 у відповідності до ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» звільнений за позовами, що пов'язані з порушенням його прав.
В той же час, сплачений ОСОБА_1 судовий збір 551,20 грн. при зверненні до суду з позовом, слід повернути позивачу як помилково сплачений.
Керуючись ст.ст. 203, 236, 1054, 1055 ЦК України, ст.ст. 11, 21, 22 Закону України «Про захист прав споживачів», ст. 10, 11, 60, 61, 88, 213, 215 ЦПК України, ст. 7 Закону України «Про судовий збір», суд -
Первісний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Визнати недійсним договір кредиту «Автопакет» № _6/4/33/2007/840-К/84 від 08 червня 2007 року, укладений між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_1 як позичальником і ОСОБА_2 як поручителем.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на користь держави судовий збір в сумі 551,20 грн.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір в сумі 551,20 грн., сплачений по квитанції № 0.0.519508302.1 від 14 березня 2016 року на рахунок 31216206700018 в УДКСУ в м. Люботин Харківської області, код 38008949, МФО 851011 в ГУДКСУ у Харківській області.
В задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» відмовити в повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Люботинського міського суду Харківської області протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя О. О. Малихін