Справа № 635/7285/14-ц
Провадження 2/635/13/2016
17 лютого 2016 року селище Покотилівка
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді О.М. Пілюгіної
за участі секретаря Бабенко І.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства „Дельта банк” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
позивач звернувся до суду з позовом, який неодноразово уточнив та остаточно просить стягнути солідарно з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором № 8В_197-КМК-07 від 06 вересня 2007 року у розмірі 23870,46 гривень з яких: тіло кредиту у розмірі 17410,35 гривень; відсотки 6460,11 гривень.
В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 06 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк», правонаступником якого є позивач та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 8В_197-КМК-07, відповідно до умов якого банк надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 25000,00 гривень з розрахунку 30% річних за весь час фактичного користування кредитом, на строк з 06 вересня 2007 року до повного виконання зобов'язання перед кредитором. ОСОБА_3 зобов'язався погашати кредит та сплачувати проценти шляхом внесення готівки через касу банку або безготівковим переказом на рахунки банку за графіком платежів, визначеному у кредитному договорі № 8В_197-КМК-07 від 06 вересня 2007 року. ОСОБА_3 належним чином не виконував зобов'язання за кредитним договором № 8В_197-КМК-07 від 06 вересня 2007 року, в результаті чого станом на 20 травня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 23870,46 гривень. Після смерті ОСОБА_3 його спадкоємцями є ОСОБА_1, ОСОБА_2, що змусило позивача звернутися до суду з позовом до спадкоємців боржника ОСОБА_3
Представник позивача в судове засідання не з'явився, у позові вказав про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, подав суду заяву, просив застосувати строк позовної давності та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, також просив розглядати справу без його участі.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, про день та час розгляду справи сповіщався належним чином.
Суд, розглянувши заяви представника позивача, відповідача ОСОБА_1, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
Судом встановлено, що 06 вересня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір № 197-КМК-07, відповідно до умов якого ВАТ «Кредитпромбанк» надав ОСОБА_3 кредит у розмірі 25000,00 гривень, з процентною ставкою за кредитом у розмірі 30,00% річних, на строк 24 місяці. ОСОБА_3 зобов'язався повністю погасити заборгованість за кредитом та проценти за кредитом не пізніше 04 вересня 2009 року; використовувати кредит згідно з його призначенням; погашати кредит та сплачувати нараховані проценти за кредитом шляхом внесення готівки через касу банку або безготівковим переказом на рахунки банку мінімально необхідного платежу у розмірі та строки визначені графіком платежів. У разі несвоєчасного погашення заборгованості за кредитами та процентами до 10 календарних днів включно ОСОБА_3 зобов'язався сплатити пеню у розмірі 5% від суми простроченої заборгованості та у розмірі 10% - в разі прострочення понад 10 календарних днів. Вказані обставини підтверджені договором № 197-КМК-07 від 06 вересня 2007 року .
ВАТ «Кредитпромбанк» свої зобов'язання за кредитним договором № 197-КМК-07 від 06 вересня 2007 року виконав та надав ОСОБА_3 кредит на споживчі цілі у розмірі визначеному кредитним договором. ОСОБА_3 свої зобов'язання щодо погашення кредиту не виконав, в результаті чого, станом на 20 травня 2013 року утворилась заборгованість у розмірі 23870,46 гривень, яка складається з:
-тіло кредиту в розмірі 17410,35 гривень;
-заборгованість за відсотками у розмірі 6460,11 гривень, про що свідчить розрахунок
заборгованості за договором кредиту № 197-КМК-07 від 06 вересня 2007 року.
Крім того, що 20 травня 2013 року між Публічним акціонерним товариством «Кредитпромбанк» та Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого позивач набув право вимоги в тому числі і за договором № 197-КМК-07 від 06 вересня 2007 року, про що свідчить витяг з додатку до договору купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 20 травня 2013 року.
Також, судом встановлено, що ОСОБА_3 помер 01 березня 2013 року, про що свідчить актовий запис про смерть № 82, сформований виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області 06 березня 2013 року на підставі лікарського свідоцтва про смерть № 664ДМ/3 від 02 березня 2013 року, що видане Комунальним закладом охорони здоров'я Харківського бюро судово-медичної експертизи міста Харків.
Відповідно до листа приватного нотаріуса Харківського районного нотаріального округу Харківської області ОСОБА_4 № 498/02-14 від 23 грудня 2014 року, після померлого 01 березня 2013 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживав на день смерті за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, в'їзд ЛозівськийАДРЕСА_1, до нотаріуса 07 серпня 2013 року з заявою про прийняття спадщини звернувся син спадкодавця ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до інформації № 2045/1, наданої виконавчим комітетом Мереф'янської міської ради Харківського району Харківської області 20 жовтня 2015 року, за адресою: Харківська область, Харківський район, місто Мерефа, в'їзд Лозівський, будинок 6, зареєстрований ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, про що також свідчить картка реєстрації особи на ім'я ОСОБА_1
За ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч. 3 ст. 10; ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), при цьому відповідно до статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, а заміна кредитора у зобов'язанні, відповідно до статті 516 ЦК України, здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом, але якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків і у цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ЦПК України суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу, як співвідповідача.
Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу та відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України, перебіг загальної позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України, за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі є підставою для відмови у позові.
На підставі викладеного, початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи; початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.
Враховуючи, що умовами кредитного договору встановлені окремі самостійні зобов'язання, які деталізують обов'язок боржника повернути весь борг частинами, то право кредитора вважається порушеним з моменту недотримання боржником строку погашення кожного чергового платежу, а відтак і початок перебігу позовної давності за кожний черговий платіж починається з моменту порушення строку його погашення, суд приходить до висновку, що за договором про надання банківських послуг, яким встановлено щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту, перебіг трирічного строку позовної давності, щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі - після закінчення кінцевого строку повного погашення кредиту.
Відповідно до умов кредитного договору № 197-КМК-07 від 06 вересня 2007 року, ОСОБА_3 зобов'язався погашати кредит та сплачувати нараховані проценти за кредитом шляхом внесення готівки через касу банку або безготівковим переказом на рахунки банку мінімально необхідного платежу у розмірі та строки визначені графіком платежів починаючи з 10 жовтня 2007 року (п. 4.3); строк виконання зобов'язань у повному обсязі визначений сторонами договору до 04 вересня 2009 року.
Отже, перебіг позовної давності щодо місячних платежів починається з 10 жовтня 2007 року. Строк позовної давності щодо повернення кредиту в повному обсязі починається з 04 вересня 2009 року. Боржник ОСОБА_3 помер 01 березня 2013 року, позов про стягнення з ОСОБА_3 суми боргу поданий до суду 13 серпня 2014 року, тобто через один рік п'ять місяців після смерті боржника.
Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку що заявлені вимоги позивача задоволенню не підлягають, оскільки на день звернення до суду сплили строки позовної давності та відповідачем заявлено про її застосування, що відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, є підставою для відмови позивачу у позові.
Згідно до вимог частин 1, 2 та 3 ст. 1281 ЦК України, спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо йому відомо про його борги. Кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатись про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від дня настання строку вимоги.
Частиною 4 вказаної норми ЦК України встановлено, що кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частиною другою і третьою цієї статті, позбавляються права вимоги.
За змістом, вказана норма ЦК України встановлює застережливий строк для пред'явлення кредитором вимог до спадкоємців боржника, а саме: один рік від дня настання строку вимоги.
Таким чином, вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про те, що на час звернення позивача до суду із зазначеним позовом, тобто на 13 серпня 2014 року, позивач вже пропустив встановлений ч. 2 ст. 1281 ЦК України річний строк, з дня настання строку для пред'явлення такої вимоги до спадкоємців померлого боржника.
За вказаних обставин, позивач втратив право на звернення із зазначеними вимогами до спадкоємця померлого боржника у зв'язку з пропуском ним річного строку від дня настання строку вимоги, що також є підставою для відмови позивачу в задоволенні позовних вимог.
Оскільки позивачу в задоволенні позовних вимог повністю відмовлено, суд, на підставі ст. 88 ЦПК України, судові витрати понесені позивачем відносить за його рахунок.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 33, 60, 61, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 256, 261, 267, 512, 514, 516, 526, 530, 610, 612, 1281 ЦК України, суд
Публічному акціонерному товариству „Дельта банк” в задоволенні позовних вимог повністю відмовити.
Судові витрати понесені Публічним акціонерним товариством „Дельта банк” віднести за його рахунок.
На рішення суду може бути подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня проголошення рішення суду, а особам, без участі яких постановлено рішення протягом 10 днів з дня отримання копії рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляцію не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя О.М. Пілюгіна