23.06.2016
Справа № 361/7383/15-к
Провадження № 1-кп/361/51/16
«23» червня 2016 року Броварський міськрайонний суд Київської області
у складі:
головуючого: судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурорів - ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 ,
потерпілого-цивільного позивача - ОСОБА_6 ,
представників потерпілого - цивільного позивача - ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
захисників - ОСОБА_9 ,
ОСОБА_10 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бровари кримінальне провадження № 1201411000000078 по обвинуваченню:
ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Гуменів, Калуського району, Івано-Франківської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, пенсіонера, мешканця АДРЕСА_1 , раніше не засудженого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
обвинувачений ОСОБА_12 , 25 березня 2014 року, близько 09-20 год., у світлу пору доби, керуючи технічно справним автомобілем марки «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , що стверджується висновком експерта за №249-а, від 10.04.2014, і який, згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 , належить ОСОБА_13 , та рухаючись у лівій смузі руху проїжджої частини вул.. Кутузова, в районі розташування будинку №45, що в м. Бровари, Київської області, у напрямку від м. Києва в бік м. Суми, зі швидкістю не більше 60 км/год., не був уважним та не стежив за дорожньою обстановкою, чим порушив вимоги п. 2.3 «б» Правил дорожнього руху України. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, перед яким транспортний засіб, що рухався по сусідній смузі руху, зменшив швидкість та зупинився, а він, в свою чергу, швидкості руху не зменшив та не зупинився, щоб пропустити пішохода ОСОБА_14 , яка перетинала проїжджу частину вул.. Кутузова, по нерегульованому пішохідному переходу з права на ліво відносно напрямку руху автомобіля, чим порушив п.п. 18.4, 18.1 Правил дорожнього руху України, внаслідок чого допустив наїзд на вказаного пішохода, що стверджується висновком експерта за №6338/6339/15-52 від 10.09.2015.
В результаті дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_14 отримала тілесні ушкодження, від яких загинула на місці.
Згідно висновків судово - медичних експертиз за №№ 120, 18/120, 85/к, відповідно від 06.05.2014, 06.05.2014, 30.07.2014, смерть ОСОБА_14 настала від відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа з крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку; вказані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких і знаходяться у прямому причинному зв'язку з настанням смерті ОСОБА_14 .
Своїми діями ОСОБА_12 порушив п.п. 2.3 «б», 18.1, 18.4 Правил дорожнього руху України, а саме,
-«для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»;
-«якщо перед нерегульованим пішохідним переходом зменшує швидкість чи зупинився транспортний засіб, водії інших транспортних засобів, що рухаються по сусідніх смугах, повинні зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, і можуть продовжити (відновити) рух лише переконавшись, що на пішохідному переході немає пішоходів, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»;
-«водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека».
В судовому засідання обвинувачений ОСОБА_12 свою вину у вчиненому кримінальному правопорушенні (злочині) визнав частково, позовні вимоги, заявлені потерпілим в частині відшкодування майнової шкоди - визнав у повному обсязі, в частині відшкодування моральної шкоди - не визнав, за послуги адвоката - в повному обсязі, при цьому суду показав, що 25.03.2016, зранку, точного часу вже не пам'ятає, керував автомобілем «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , та рухався в бік «Торгмашу», що в м. Бровари по вул.. Кутузова. Вказаним автомобілем він рухався у лівій смузі руху. З права від нього рухався автомобіль «Таврія», який намагався його випередити, але за 100 метрів до пішохідного переходу водій вказаного автомобіля загальмував. За пішохідним переходом на автобусній зупинці знаходилося два автобуси. Коли проїхав пішохідний перехід з-за автобусів вискочила жінка, яку він до цього моменту не бачив. Випадкове з'явлення жінки на проїжджій частині потягло дорожньо - транспортну пригоду. Потерпілу він збив на відстані 8 метрів від пішохідного переходу та лівою передньою частиною автомобіля. Він загальмував лише після того, як збив потерпілу. Швидкість керованого ним автомобіля, на момент ДТП була близько 60 км/год.
На поховання загиблої дав потерпілому 5000 грн., але після поховання останній ці гроші йому повернув.
Свідків аварії, окрім водія автомобіля «Таврія», не було.
Окрім часткового визнання обвинуваченим ОСОБА_12 своєї вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення (злочину), його вина повністю підтверджується наступними доказами.
Показами потерпілого ОСОБА_6 , який суду показав, що 25.03.2014, о 09-40 год. була дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої загинула його дружина ОСОБА_14 . На місце аварії він прибув близько 11 год. ОСОБА_15 знаходилася на проїжджій частині на відстані 11 метрів від автомобіля «Фольксваген Кадді». На місці ДТП працювали працівники ДАІ. На пішохідному переході були розкидані речі його дружини. Автомобіль, який збив ОСОБА_15 мав пошкоджене ліве переднє крило, капот та розбите лобове скло з лівого боку. Автомобіль знаходився у лівій смузі руху в напрямку виїзду з м. Бровари на відстані близько 13 метрів від пішохідного переходу.
Заявлений ним цивільний позов про стягнення із ОСОБА_12 в його користь заподіяної майнової шкоди в розмірі 26963 грн., 214368 грн., в рахунок відшкодування моральної (немайнової) шкоди та 7000 грн., як витрати, понесені на правову допомогу адвоката.
Просить призначити обвинуваченому максимальну міру покарання, пов'язану з позбавленням волі.
Показаннями свідка ОСОБА_16 , яка суду показала, що зранку 25 березня 2014 року, вона з донькою знаходилися біля свого будинку, який розташований на АДРЕСА_1 . Бачила, як ОСОБА_15 її сусідка, почала переходити проїжджу частину по пішохідному переходу. Перед пішохідним переходом зупинився автомобіль «Таврія», світлого кольору. Коли потерпіла дійшла до половини проїжджої частини її збив автомобіль «Фольксваген», білого кольору. Лише після цього він загальмував. ОСОБА_15 після удару відлетіла від пішохідного переходу на відстань близько 15-20 метрів. Пригода відбулася на відстані 15-20 метрів від того місця, де знаходилася вона. Того дня погода була добра, дорожнє покриття було сухим, видимість гарна. Після ДТП автомобіль «Фольксваген» зупинився за межами пішохідного переходу.
Показаннями свідка ОСОБА_17 , який суду показав, що 25.03.2014, близько 9 год. йому зателефонувала його мати та повідомила про те, що його тітку ОСОБА_14 збив автомобіль. На місце пригоди він прибув через 20-30 хвилин, де побачив пошкоджений автомобіль «Фольксваген Кадді». ОСОБА_15 знаходилась на зустрічній смузі руху на відстані близько 20 метрів від пішохідного переходу. Автомобіль «Фольксваген» від останнього знаходився на відстані близько 10 метрів. У такому були пошкодження з лівого боку, а також передня ліва частина. На пішохідному переході знаходилися речі. Сумка ОСОБА_15 знаходилася під заднім лівим колесом автомобіля «Фольксваген». Сліди від гальмівного шляху вказаного автомобіля були близько 1 метра.
Доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження, дослідженими у суді.
Даними висновку експерта за результатами проведення судової транспортно - трасологічної та авто технічної експертизи за №6338/6339/15-52 від 10.09.2015 (а.п.153-162), згідно якого, наїзд автомобіля «Фольксваген» під керуванням водія ОСОБА_18 на пішохода ОСОБА_15 відбувся на нерегульованому пішохідному переході; покази водія ОСОБА_18 і свідка ОСОБА_19 про розташування місця наїзду автомобіля «Фольксваген» на пішохода поза межами нерегульованого пішохідного переходу є такими, що неспроможні з технічної точки зору. Покази свідка ОСОБА_20 про розташування місця наїзду автомобіля «Фольксваген» на пішохода в межах нерегульованого пішохідного переходу узагальнено є спроможними з технічної точки хору; в даній дорожній обстановці водію автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_21 , з точки зору належало діяти у відповідності з вимогами пп. 18.1, 18.4 ПДР; в даній дорожній обстановці з технічної точки зору, водій автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_22 мав технічну можливість попередити даний наїзд на пішохода ОСОБА_15 шляхом виконання вимог пп. 18.1 та 18.4 ПДР; в даній дорожній обстановці дії водія автомобіля «Фольксваген» ОСОБА_18 з технічної точки зору не відповідали вимогам пп. 18.1, 18.4 ПДР. В даній дорожній обстановці причиною виникнення і здійснення даної ДТП є рух автомобіля «Фольксваген» та дії водія цього автомобіля ОСОБА_18 , що не узгоджуються з вимогами пп.18.1 і 18.4 ПДР.
Даними висновку судово-медичного експерта за №85/к від 30.07.2014 (а.п. 165-170), згідно якого у ОСОБА_14 були виявлені такі тілесні ушкодження: забійна рана та кровонапливність м'яких тканин в лівій тім'яно-потиличній області; багато уламковий перелом луски потиличної кістки зліва, кільцеподібний перелом кісток основи черепа з пошкодженням пірамідок скроневих кісток та тіла основної кістки; субдуральна гематома об'ємом близько 100 мл над лівою півкулею головного мозку; дифузні субарахноїдальні крововиливи в області півкуль мозку та мозочку; ділянка забою - розмізкування лівих скроневої тім'яної та потиличної долей; близько 100 мл рідкої крові в шлуночках мозку; кровонапливність м'яких тканин у верхній третині правої гомілки по передньо -внутрішній поверхні; численні садна та синці на обличчі та кінцівках. Смерть ОСОБА_14 настала від відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа з крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку. Локалізація та характер виявлених на трупі ОСОБА_23 тілесних ушкоджень дають підстави вважати, що у момент первинного контакту із транспортним засобом, постраждала знаходилася у вертикальному чи близькому до нього, положенні тіла, та найбільш ймовірно, обернута передньою (передньо - лівою) стороною тіла до автомобіля.
Даними висновку інженерно-технічної експертизи №249А від 10.04.2014 (а.п. 171-175), про те, що система робочого гальма автомобіля «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , на момент огляду знаходиться в працездатному стані. Несправностей, що могли б викликати погіршення або відмовлення в роботі системи робочого гальма перед ДТП, не виявлено; рульове керування вказаного автомобіля знаходиться в працездатному стані, несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову в роботі рульового керування перед ДТП, не виявлено; елементи підвіски зазначеного автомобіля на момент огляду, знаходяться в працездатному стані. Несправностей підвіски, що могли б викликати зміну курсової стійкості транспортного засобу перед ДТП, не виявлено.
Даними висновку судово-медичного експерта за №18/120 від 06.05.2014 (а.п. 177-178), згідно яких смерть ОСОБА_15 настала від відкритої черепно-мозкової травми у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа з крововиливами під оболонки, в речовину та шлуночки головного мозку; відкрита черепно-мозкова травма як небезпечна для життя, має ознаки тяжкого тілесного ушкодження та знаходиться в прямому причинному зв'язку з настанням смерті.
Даними висновку експерта за №120 від 06.05.2014 (а.п. 180-182).
Даними протоколу огляду місця ДТП (а.п. 183-185).
Даними схеми ДТП (а.п.186).
Даними протоколу огляду автомобіля «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 (а.п.187).
Даними ілюстрованої таблиці до протоколу огляду місця дорожньо- транспортної пригоди від 25.03.2014 (а.п. 188-192).
Даними протоколу проведення слідчого експерименту (а.п. 193-198).
Суд вважає не брати до уваги покази свідка ОСОБА_24 , який в підтвердження показів обвинуваченого ОСОБА_18 повідомив суд про те, що загибла ОСОБА_14 в момент ДТП вибігла на проїжджу частину між двома автобусами, що стояли на зупинці по вул.. Кутузова, м. Бровари, в бік м. Суми, поза межами пішохідного переходу, оскільки, згідно транспортно - трасологічної та авто технічної експертизи за №6338/6339/15-52 від 10.09.2015 (а.п.153-162), покази водія ОСОБА_12 і свідка ОСОБА_24 про розташування місця наїзду автомобіля Фольксваген на пішохода поза межами нерегульованого пішохідного переходу є такими, що неспроможні з технічної точки зору, а також спростовуються зібраними доказами в сукупності.
Інші докази у провадженні суд вважає належними і доступними.
Таким чином, суд вважає доведеною винуватість обвинуваченого ОСОБА_12 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, оскільки обвинувачений, являючись особою, яка керує транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_14 .
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_12 суд враховує ступінь тяжкості і обставини вчиненого кримінального правопорушення (злочину), дані про особу винного, те, що він раніше не засуджений, позитивно характеризується за місцем проживання та за останнім місцем роботи, на обліках у лікаря нарколога і психіатра не перебуває, має хворобливий стан.
Обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.
Окрім того, суд враховує думки потерпілого з приводу покарання для обвинуваченого, який наполягає на суворому покаранні, пов'язаному з позбавленням волі.
За наведених обставин суд вважає призначити обвинуваченому ОСОБА_25 покарання, яке вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень (злочинів), у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Суд вважає звільнити ОСОБА_12 від призначеного судом покарання, оскільки згідно статті 1 п. «г» Закону України «Про амністію у 2014 році», від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк звільняються особи, засуджені за злочини, вчинені з необережності, і які, відповідно до ст. 12 КК України, не є особливо тяжкими, та на день набрання чинності цим Законом досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», і проти цього не заперечує сам обвинувачений.
У кримінальному провадженні потерпілим - цивільним позивачем ОСОБА_6 заявлений цивільний позов про стягнення із ОСОБА_12 в його користь 248 331 грн., з яких, 26 963,13 грн., як завдана майнова шкода, 214 368 грн. - завдана моральна (немайнова) шкода, 7 000 грн. - витрати на правову допомогу.
Обвинувачений - цивільний відповідач ОСОБА_12 , у судовому засіданні заявлений у провадженні цивільний позов потерпілого в частині відшкодування матеріальної шкоди та витрат на правову допомогу, визнав у повному обсязі, а в частині відшкодування моральної (немайнової) шкоди, не визнав, вважаючи таку безпідставною та необгрунтованою.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд вважає, що цивільний позов потерпілого в частині заподіяної майнової шкоди та витрат на правову допомогу, підлягає до задоволення, в іншій частині повинен бути залишений без розгляду, з наступних підстав.
У відповідності до вимог ст. 374 КПК України, при ухваленні вироку суд приймає рішення про цивільний позов, який згідно зі ст.ст. 128, 129 КПК України, розглядається у кримінальному провадженні за правилами, встановленими цим кодексом. Якщо правовідносини, пов'язані з цивільним позовом, КПК України не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК та ЦК України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.
Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
В ході судового розгляду встановлено, що шкода, завдана в результаті ДТП, не є наслідком дії непереборної сили або умислу потерпілої.
Згідно ст. 979 ЦК України у разі настання певної події (страхового випадку) страховик зобов'язується виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату.)
Згідно ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є ДТП, що сталась за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно - правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
У відповідності до п. 17 Постанови № 4 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» необхідною умовою виникнення обов'язку страховика за договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності є настання страхового випадку.
Статтею 990 ЦК України передбачено, що страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката.)
У відповідності до вимог ст.ст. 24, 33-1, 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», від 01.07.2004 особа, яка має право на отримання страхового відшкодування повинна звернутись до страховика із заявою про страхове відшкодування, надати страховику відповідний перелік документів для прийняття останнім рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, яке може бути оскаржено до суду в порядку цивільного судочинства.
Виходячи з наведених норм для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на отримання страхового відшкодування, повинна звернутись до страховика, і тільки у випадку недостатності коштів, як то передбачено ст. 1194 ЦК України, має право на отримання різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) з особи, яка застрахувала свою відповідальність, якою, у даному випадку є ПрАТ «СК'Провідна» (поліс №АС/4640980, код страховика 066, строк дії з 04.10.2013 до 03.10.2014).
Крім того, суд враховує, що виключно страховиком може бути прийнято рішення про визнання події страховим випадком, прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування, а також виключно страховиком встановлюється розмір страхового відшкодування на підставі наданих особою документів.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що наведені вимоги ЦК України і Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», від 01.07.2004, потерпілим у провадженні не дотримані, що, на переконання суду, свідчить про невірно обраний таким спосіб захисту свого порушеного права.
Залишаючи позов потерпілого-цивільного позивача в частині без розгляду суд роз'яснює сторонам, що вони не позбавлені права звернутись до ПрАТ «СК'Провідна» у порядку, передбаченому ЦК України і Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування, а також на звернення до суду в порядку цивільного судочинства з вимогами, що не були предметом розгляду у даному кримінальному провадженні.
Питання з речовими доказами у провадженні суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
На підставі ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають до стягнення з обвинуваченого ОСОБА_12 на користь держави витрати на залучення експертів при проведенні експертиз.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_12 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк в 4 (чотири) роки, без позбавлення його права керувати транспортними засобами.
На підставі статті 1 п. «г» Закону України «Про амністію в 2014 році» ОСОБА_12 від призначеного судом покарання - звільнити.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком законної сили - не застосовувати.
Речовий доказ по кримінальному провадженню, що перебуває на зберіганні ОСОБА_13 : автомобіль марки «Volkswagen Caddy», д.н.з. НОМЕР_1 , - залишити в її законному володінні, користуванні та розпорядженні.
Заявлений у кримінальному провадженні цивільний позов ОСОБА_6 про відшкодування майнової шкоди та витрат на послуги адвоката - підлягає до задоволення; в частині стягнення моральної (немайнової) шкоди - залишити без розгляду.
Стягнути із ОСОБА_12 в користь ОСОБА_6 26 963,13 грн., як заподіяну майнову шкоду, 7 000 грн., як витрати за надані юридичні послуги адвоката, а всього 33 963 (тридцять три тисячі дев'ятсот шістдесят три) гривні, 93 копійки.
Стягнути із ОСОБА_12 в користь держави 491,40 грн., 393,12 грн., 491,40 грн., 3 072 грн., як витрати на проведення експертиз за №№ 249-а, 233-а, 879-а, 6338/6339/15-52, відповідно від 10.04.2014 та 10.09.2014, а всього 4447,92 грн. (р/р 31111115700008, МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва, код 37975298 та КНДІСЕ Міністерства Юстиції України, 03057, м. Київ, вул.. Смоленська, 6, код ЄДРПОУ 02883096).
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Броварський міськрайонний суд протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається засудженому та прокурору.
Головуючий: суддя ОСОБА_1