Справа № 357/4264/16-ц
2/357/1999/16
Категорія 48
23 червня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Ярмола О. Я. ,
при секретарі - Ліщинська О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква в залі суду № 5 цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 05.09.2006 року, мають доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, та на даний час сім'я розпалася, через постійні конфліктну ситуації, в сімї відсутнє взаєморозуміння, подружжя тривалий час проживає окремо, а тому позивач просив розірвати шлюб.
Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов.
Відповідач позов визнала повністю, зазначивши, що з березня 2007 року відповідач проживає окремо, шлюб фактично припинений.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення.
В судовому засіданні встановлено, що сторони 05.09.2006 року зареєстрували шлюб, мають малолітню доньку ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1. Наведене підтверджується матеріалами справи та поясненнями сторін.
Встановлено, що сторони не потребують часу для обдумування, не бажають надання їм строку для примирення, зазначають, що з 2007 року шлюбні відносини припинені, спільних інтересів не має.
Задовольняючи позов, суд виходив з наступного.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За ч.3 і ч.4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини, примушування до припинення шлюбних відносин чи до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність.
Згідно до ч.2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них.
Згідно ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
На підставі викладеного, враховуючи категоричну позицію сторін щодо розірвання шлюбу, суд приходить до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження їхнього шлюбу є недоцільним, і це суперечить їхнім інтересам. Враховуючи те, що збереження шлюбу можливе тільки на почуттях взаємної любові та поваги, взаєморозуміння та взаємодопомоги, що є морально-правовою основою шлюбу, при наявності бажання обох сторін, суд вважає за можливе шлюб між сторонами розірвати, оскільки підстави для його збереження відсутні, на що було вказано вище в рішенні.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача залишити - «Ярмоленко ».
Позивач залишає судові витрати за собою.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 24, 110, 112,113 СК України, ст.ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 213-215 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 05.09.2006 року у відділі ДРАГС Білоцерківського МРУЮ Київської області, актовий запис № 1322 - розірвати.
Після розірвання шлюбу прізвище позивача - « Ярмоленко ».
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_4