21.06.2016
Справа №359/1867/16-к
Провадження № 1-кп/359/159/2016
Іменем України
21 червня 2016 року м.Бориспіль
Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючий ОСОБА_1
судді ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участі прокурора ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
обвинувачений ОСОБА_6
захисник ОСОБА_7
представник служби в справах дітей ОСОБА_8
представник потерпілого ОСОБА_9
законний представник обвинуваченого ОСОБА_10
розглянувши у закритому судовому засіданні обвинувальний акт у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016110100000076 від 15.01.2016 року відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженець м. Фастів Київської області, українець, освіта неповня середня, навчався у Фастіській вечірній загальноосвітній школі 2-3 ступенів, 11 клас, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , громадянин України,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушенння, передбаченого ч.4 ст.152 КК України
13.01.2016 близько 12.00 год., ОСОБА_6 знаходився за адресою: АДРЕСА_2 . В зазначений час до вказаного домоволодіння прийшла його сестра ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка зняла з себе верхній одяг та почала займатися своїми особистими справами.
На грунті переглянутих відеофайлів порнографічного характеру, в цей час у ОСОБА_6 виник злочинний умисел спрямований на вчинення розпусних дій щодо особи, яка є малолітньою, а саме своєї сестри ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Реалізуючи цей умисел, він здійснив відносно малолітньої сестри розпусні дії, які виразилися у знятті одягу з малолітньої потерпілої, оголенні її статевих органів, та непристойних дотиках до них своїм статевим органом.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 провину у межах пред;явленного обвинувачення у зґвалтувані малолітньої сестри не визнав, і пояснив, що 13.01.2016 року на прохання матері, приїхав до місця її проживання на АДРЕСА_3 , щоб догледіти неповнолітніх сестер та брата, оскільки мама повинна були їхати за своїми справами. Він був разом з сестрою ОСОБА_12 , доки не прийшла зі школи сестра ОСОБА_13 . Остання переодяглась і знаходилась з ним в одній кімнаті, ОСОБА_12 дивилася телевізор в іншій кімнаті. Він перед цим надивився порнографічних відеофайлів з свого мобільного телефон, був збуджений. Запропонував сестрі пограти в «догонялки», сестра ховалася під ліжко,він витягнув її за руки з під ліжка , положив на це ж ліжко, роздягнув її , сам роздягся, після чого терся своїм статевим органом об її ногу, її статевий орган, після чого закінчив статевий акт на її ногу. Потім сестра витерлась туалетним папером і пішла гуляти далі. Казав їй, щоб вона про ці дії не розповідала стороннім. Також пояснив, що свій статевий орган не вводив в статевий орган сестри, оскільки розумів їх невідповідність за розміром, та що це буде для неї боляче. Наміру згвалтувати сестру взагалі не мав. Визнає, що зробив боляче психологічно для сестри. Повністю визнає провину в розбещенні.. кається у скоєному.
Окрім повного визнання провини в розбещенні, вина обвинуваченого також підтверджується показами потерпілої, свідків та іншими матеріалами справи
Неповнолітня потерпіла ОСОБА_14 пояснила в судовому засіданні , що прийшовши зі школи, побачила вдома брата ОСОБА_15 , та сестру ОСОБА_12 , мами вдома не було. Брат її повів в кімнату мами, закрив двері, а сестра була в іншій кімнаті. Вона ховалась від брата під ліжко, він її примусово витягнув. Залишившись на одинці, брат її роздяг, сам роздягся, поклав на ліжко, насильно утримюючи, трогав її руками за тіло, торкався її тіла ( при цьому не називаючи словами, вказує на область своїх статевих органів) , її було боляче, про що вона говорила брату. Потім із статевого органу брата з;явиласть «жовта водичка», яка потрапила на її тіло. Вона все витерла туалетним папером. Почувши, що зі школи прийшов брат ОСОБА_16 , ОСОБА_15 її відпустив. Раніш так з нею брат не робив. Надвечір в той день, про ці події вона розповіла дяді ОСОБА_17 , чоловіку матері.
Допитаний в якості свідка неповнолітній ОСОБА_18 пояснив, що коли 13.01.2016 року повернувся зі школи, вдома були брат ОСОБА_15 , та сестри ОСОБА_13 та ОСОБА_12 . ОСОБА_19 лежав на дивані, дивився телевізор. Інеса була спокійна , не плакала. Раніш влітку 2015р брат один раз пропонував сексуальні дії відносно сестри, але він відмовився.
Свідок ОСОБА_20 пояснив суду, що є відчимом потерпілої та обвинуваченого. 13 січня 2016 року він повернувся додому ввечері, ОСОБА_13 йому розповіла , що щось відбулось «знову», ОСОБА_19 приставав , але подробиць не говорила. По ці слова доньки він повідомив телефоном матері дітей ОСОБА_9 .
ОСОБА_9 пояснила суду, що має на утриманні 4 неповнолітніх дітей: син ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , син ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , доньки ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Старший син ОСОБА_15 коли йому виповнилось 17 років, став проживати окремо, вона проживає з дітьми в Борисполі з цивільним чоловіком - ОСОБА_20 . Часто залишала дітей на старшого сина ОСОБА_15 , який добре за ними доглядав.
13 січня 2016 року вона виїхала до м. Фастів за потребою, тому попросила приїхати ОСОБА_15 приглянути за молодшими дітьми. Ввечері 13 січня 2016 року , подзвонив цивільний чоловік і повідомив , що ОСОБА_19 начебто зґвалтував ОСОБА_13 . Вона повернулась додому 14.01.2016 року, поговорила з донькою і зрозуміла, що можливо донька була згвалтована.15 січня 2016 року була на огляді у лікаря, після чого звернулась з заявою до поліції. Просить не карати сина позбавленням волі.
Допитані в судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 дали характеристику поведінці обвинуваченого до скоєння злочину, підтвердивши, що останнім часом ОСОБА_26 проживав окремо від матері, періодично ходив до вечірньої школи, підробляв сторожуванням на ставці, працював на будівництві, характеризували останнього з позитивного боку.
Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №9 від 19.01.2016 року при судово-медичному обстеженні у ОСОБА_11 виявлений синець на задній поверхні лівого передпліччя. Дане ушкодження виникло від дії тупого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею (можливо, від дії пальців рук людини), могло утворитись у вказаний строк і має ознаки легких тілесних ушкоджень.
При огляді на гінекологічному кріслі 15.01.2016 р. та сумісному огляді 18.01.2016 р. за участю дитячого гінеколога КЗ КОР «КОКЛ» та начальника КЗ КОР «КОБСМЕ» будь-яких тілесних ушкоджень в області зовнішніх статевих органів гр. ОСОБА_11 не виявлено. Цілісність дівочої плівки не порушена. Виявлено крововилив на поверхні дівочої пліви відповідно 11 год. умовного циферблату годинника. Дане ушкодження могло утворитись від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею в строк та за обставин, вказаних у постанові про призначення судово-медичної експертизи і має ознаки легких тілесних ушкоджень. Не виключається можливість виникнення даного крововиливу від неповного введення напруженого статевого члена в переддвер'я піхви гр. ОСОБА_11 без наступного проникнення його за межі дівочої пліви в піхву.
Відповідно до протоколу заяви про вчинення кримінального правопорушення, 15.01.2016 року ОСОБА_9 зазначила, що 13.01.2016 року приблизно 12 год 30 хв неповнолітній син ОСОБА_15 вступив в статеві стосунки з малолітньою донькою ОСОБА_13 .
Відповідно до протоколу огляду від 17.01.2016 року мобільного телефону «Самсунг» НОМЕР_1 з сім-картою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 ., який був в користування ОСОБА_6 , при перегляді виявлено 38 фотографій з зображенням ОСОБА_6 та інших осіб, та 47 відеофайлів порнографічного характеру загальним об;ємом 999 МБ пам;яті телефону.
Відповідно до протоколу огляду місця подій від 15.01.2016 року, зі спальної кімнати було вилучено простирадло зеленого кольору, дитячі колготи сірого кольору та дитячі труси білого кольору, дитячий светр, дитячий сарафан. Також 15.01.2016 року в приміщенні Бориспільського ВП у підозрюваного ОСОБА_6 було вилучено його труси.
Згідно висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №6-01/99 від 16.02.2016 року походження клітин, виявлених на трусах ОСОБА_6 від ОСОБА_11 виключається.
Згідно висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №6-01/98 від 16.02.2016 року на простирадлі сперматозоїди не виявлені, кров не виявлена.
Згідно висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №6-01/97 від 16.02.2016 року на кофті, що належить ОСОБА_11 , сперматозоїди не виявлені.
Згідно висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №6-01/100 від 16.02.2016 року на сарафані, вилученому у ОСОБА_11 , сперматозоїди не виявлені.
Згідно висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №6-01/96 від 16.02.2016 року походження клітин у змивах зі статевих органів ОСОБА_6 від ОСОБА_11 виключається.
Згідно висновку судової молекулярно-генетичної експертизи №6-01/95 від 16.02.2016 року у змивах зі статевих органів ОСОБА_11 кров не виявлена, сперматозоїди не знайдені.
Відповідно до висновку судово- психіатричної експертизи №52 від 03.02.2016 року ОСОБА_11 внаслідок малолітнього віку під час скоєння відносно неї інкримінованих дій могла сприймати зовнішню сторону обставин, які мають значення у кримінальному провадженні, та правильно повідомляти про них.
ОСОБА_11 під час скоєння відносно неї інкримінованих дій з урахуванням її рівня психічного розвитку, вікового періоду та індивідуально-психологічних особливостей не могла розуміти характер та значення дій, які були з нею здійснені, а також не могла чинити опір.
Схильності до фантазування у ОСОБА_11 не виявлено.
ОСОБА_11 під час скоєння відносно неї інкримінованих дій могла сприймати зовнішню сторону обставин, які досліджуються в кримінальному провадженні (приблизний час, місце пригоди, зовнішність підозрюваного, певну послідовність його дій).
Внаслідок малолітнього віку ОСОБА_11 не обізнана в статевих питаннях.
ОСОБА_11 розуміє лише зовнішню сторону скоєних відносно неї інкримінованих дій (розуміє, що ці дії їй неприємні), але не розуміє повною мірою соціального значення та не здатна осмислити моральне значення розбещення та зґвалтування, їх наслідки для її честі та гідності.
В досліджуваній ситуації ОСОБА_11 перебувала у негативному емоційному стані, який супроводжувався страхом за своє життя, була розгублена, не могла прийняти конструктивне рішення вирішення ситуації, а тому не могла чинити опір.
ОСОБА_11 в даний час не виявляє в своєму психічному розвитку та в поведінці будь-яких виражених змін. Можна лише відмітити емоційне несприйняття підекспертною ситуації, яка досліджується.
У відповідності до висновку судово-психіатричної експертизи №57 від 03.02.2016 року ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому хворобливому розладі психічної діяльності.
ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій міг усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у ОСОБА_27 не виявлено. ОСОБА_6 в даний час може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру він не потребує.
Клінічних ознак алкоголізму та наркоманії у ОСОБА_6 під час проведеного обстеження не виявлено.
ОСОБА_6 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту та в іншому емоційному стані, який міг би здійснити суттєвий вплив на його свідомість та діяльність, не перебував.
Заслухавши покази свідків та потерпілої , дослідивши документи, суд приймає до уваги, що докази по справі підлягають оцінці з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, після всебічного, повного й неупередженого дослідженні всіх обставин кримінального провадження
Згідно ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до вимог п.п. 4, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 30.05.2008 року "Про практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості" при розгляді таких справ, суд повинен враховувати не тільки показання потерпілої особи, а й підсудного, ретельно перевіряти їх відповідність усім конкретним обставинам справи. При вирішенні цього питання враховується вся сукупність обставин справи, зокрема зовнішні фізичні дані потерпілої особи, її поведінка, знайомство винної особи з нею.
Аналізуючи дослідженні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що показання потерпілої ОСОБА_11 про обставини події, яка є предметом судового слідства в даній справі, а саме її примусове роздягання братом, примус лягти на ліжко, самостійне роздягання та оголення братом статевого органу , торкання її статевого органу є правдивими, в судовому засіданні вони були послідовними і такими, що не суперечать іншим доказам в справі. Зокрема, вони підтверджені в цій частині самим обвинуваченим, вищевказаними висновками судово-медичної та судово--психіатричної експертиз. При цьому, в останньому висновку експертизи зазначено, що схильності до фантазування у ОСОБА_11 не виявлено. ОСОБА_11 під час скоєння відносно неї інкримінованих дій могла сприймати зовнішню сторону обставин, які досліджуються в кримінальному провадженні (приблизний час, місце пригоди, зовнішність підозрюваного, певну послідовність його дій).
Також відповідно експертного висновку, внаслідок малолітнього віку ОСОБА_11 не обізнана в статевих питаннях. А тому, показ рукою неповнолітньою потерпілою в судовому засіданні місця , до якого торкався брат, без пояснення словами характеру цих фізичних дій, що при цьому відбувались , суд не може покласти в основу висновків , що було скоєнно саме зґвалтування, оскільки обвинувачений заперечує як самі дії , так і умисел на згвалтування, пояснюючи , що тільки терся о статевий орган сестри своїм напруженим статевим органом, будь яких біологічних слідів , що свідчили саме про зґвалтування, по справі не виявлено.
Висновок судово -медичного експерта не заперечує, що крововилив на поверхні дівочої пліви міг утворитись від дії тупого твердого предмету з обмеженою контактуючою поверхнею Не виключається можливість виникнення даного крововиливу від неповного введення напруженого статевого члена в переддвер'я піхви гр. ОСОБА_11 без наступного проникнення його за межі дівочої пліви в піхву.
Суб'єктивна сторона зґвалтування ( ст.152 КК ) характеризується прямим умислом. Винний усвідомлює, що вчиняє природний статевий акт із застосуванням фізичного насильства, погрози його застосування або з використанням безпорадного стану потерпілої особи, і бажає це зробити, що по справі не встановлено.
Таким чином дії ОСОБА_6 , кваліфіковані органами досудового розслідування за ст. 152 ч.4 КК України як вчинення згвалтування, тобто статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства , погрози його застосування, малолітньої, , є неправильними.
Згідно п.п.17, 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 30.05.2008 року "Про практику у справах про злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості" розпусні дії, відповідальність за які передбачено статтею 156 КК України, повинні мати сексуальний характер і можуть бути у виді фізичних дій або інтелектуального розбещення. Такі дії спрямовані на задоволення винною особою статевої пристрасті або на збудження у неповнолітньої особи статевого інстинкту. Під фізичними розпусними діями слід розуміти оголення статевих органів винної чи потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збудження, навчання статевим збоченням, імітація статевого акту, схиляння або примушування потерпілих до вчинення певних сексуальних дій між собою, вчинення статевих зносин, акту онанізму у присутності потерпілої особи тощо.
Розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, можуть відбуватися як за її згодою, так і з застосуванням до неї фізичної сили з метою примушення її до вчинення певних дій сексуального характеру.
Отже, дії обвинуваченого , які доведено доказами, з урахуванням спрямованості його умислу на вчинення розпусних дій , вчинені щодо малолітньої , та самі дії - оголення статевих органів винної та потерпілої особи, непристойні доторкання до статевих органів, які викликають статеві збудження , мають кваліфікуватися за ч.2 ст. 156 КК України .
Відповідно п.17 вищевказаного Пленуму розпусні дії щодо особи, яка не досягла шістнадцятирічного віку, можуть відбуватися як за її згодою, так і з застосуванням до
неї фізичної сили з метою примушення її до вчинення певних дій
сексуального характеру. Якщо розпусним діям передували або вони
супроводжувалися нанесенням побоїв чи мордуванням, тілесними
ушкодженнями або погрозою вбивством, вчинене слід кваліфікувати за
сукупністю злочинів, передбачених статтею 156 і статтями 125, 126,
121, 122 чи 129 КК.
Приймаючи до уваги що заяви від представника потерпілої про притягнення ОСОБА_6 до відповідальності за ст. 125 КК України не надходило, то відповідно ст. 477 КПК України при відсутності такої заяви , підстави про притягнення винної особи до відповідальності відсутні.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому пом'якшуючою обставиною суд визнає щире каяття в розпусних діях , вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім, думку законного представника потерпілої про обрання покарання без позбавлення волі, характер взаємовідносин між обвинуваченим та потерпілою які є рідні брат та сестра.
Обтяжуючих обставин суд не вбачає.
При обранні міри покарання обвинуваченому , суд також враховує наступні обставини справи:
- ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, передбаченого 156 ч.2 КК України, які віднесені кримінальним законом до категорії тяжких злочинів ;
особу обвинуваченого , який має постійне місце проживання, до затримання навчався у вечірній школі, за місцем реєстрації характеризується позитивно, на обліку у лікаря - психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий, скоїв одиничне кримінальне правопорушення.
За таких обставин, відповідно до вимог ст. 65 КК України щодо законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання", згідно з яким суди повинні призначати покарання менш суворе - особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, тощо, з метою перевиховання та виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним нових злочинів, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому ОСОБА_6 покарання без позбавлення волі, із застосуванням ст. 75,104 КК України, оскільки дане покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення , та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. Обираючи такий вид покарання , судова колегія також враховує можливість відновлення та збереження сімейних та близьких родинних стосунків в сім;ї сторін кримінального провадження..
Підстав для призначення обвинуваченому покарання нижче нижчої межі або більш м'якого, суд не вбачає.
Що стосується вирішення питання про судові витрати, то згідно ч. 2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Приймаючи до уваги, що на день винесення вироку обвинувачений є повнолітнім,
тому процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні , вартість яких складає 8366.40 грн., підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.
Долю речових докази вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України..
Керуючись ст.ст. 369, 370, 373-374 Кримінального процесуального кодексу України , колегія суддів , -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.156 КК України і призначити покарання у вигляді 5 ( п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75, 104 КК України звільнити його від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 (три) роки.
У відповідності до вимог ч.1 п.2,3. 4 ст. 76 КК України, покласти на обвинуваченого такі обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції,
-періодично з;являтися на реєстрацію до органів кримінально-виконавчої інспекції,
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 відмінити, звільнивши його з під варти в залі суду негайно.
Застосувати щодо ОСОБА_6 до вступу вироку в закону силу , запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання , з покладанням на нього наступних обов'язків:
не відлучатися за межі постійного місця проживання без дозволу суду ;
повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Судові витрати на проведення судових експертиз в сумі 8366 гривень 40 коп. стягнути з ОСОБА_6 на користь держави ( р/р 31111115700008 МФО 820019 УДКСУ у Подільському районі м. Києва Код 37975298)
Речові докази по справі:
змиви зі статевих органів ОСОБА_11 , змиви зі статевих органів ОСОБА_6 , зразок слини ОСОБА_11 , зразок слини ОСОБА_6 - знищити.
Простирадло, кофту належну ОСОБА_11 , сарафан належний ОСОБА_11 , колготки належні ОСОБА_11 , труси належні ОСОБА_11 , - повернути ОСОБА_9 .
Труси належні ОСОБА_6 , мобільний телефон марки «SAMSUNG» ІМЕІ: НОМЕР_3 з сім-карткою мобільного оператора «Київстар» № НОМЕР_2 належні ОСОБА_6 , повернути ОСОБА_6 .
Копію вироку вручити негайно, після його проголошення прокурору та обвинуваченому, іншим учасникам судового провадження - в порядку ч. ч. 6,7 ст. 376 КПК України.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд Київської області впродовж 30-ти діб з моменту проголошення вироку, а засудженим в той же термін з моменту вручення йому копії вироку.
головуючий ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3