Справа № 357/4953/16-а
2-а/357/166/16
02 червня 2016 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий - суддя Кошель Б. І. ,
при секретарі - Антко О. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі № 6 м. Біла Церква справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 27.02.2015 року постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області задоволено його позов до Регіональної комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках при Київському обласному військовому комісаріаті. В результаті чого, визнано протиправною відмову Комісії включити до довідки про грошове забезпечення від 20.12.2012 року № 3/1/3500 другий оклад (грошове забезпечення) та кошти в розмірі трьох окладів грошового забезпечення за отримання гранично допустимої дози опромінення 25 рентген .Комісія при ОВК видала додатково довідку № 5134 від 01.12.2015 року, з якою позивач звернувся до УПФУ в м. Біла Церква з проханням прийняти цю довідку та провести донарахування його пенсії по інвалідності, однак листом УПФУ в м. Біла Церква № 5071/03 від 31.03.2016 року ОСОБА_1 було відмовлено в його вимогах, а тому просить суд визнати дії УПФУ в м. Біла Церква протиправними та зобов'язати УПФУ в м. Біла Церква прийняти довідку № 5134 від 01.12.2015 року та провести перерахунок та донарахування пенсії по інвалідності.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що позов обґрунтований і підлягає до задоволення з наступних підстав.
В судовому засіданні було встановлено, що позивач по справі є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 24.07.2003 та вкладкою до нього.
Як вбачається із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_1 було складено та видано позивачу довідку від 20 грудня 2012 року №3/1/3500 про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, згідно якої оплата за роботу в зоні відчуження (зона небезпеки №3) з 07 жовтня 1986 року по 21 жовтня 1986 року, з 25 жовтня 1986 року по 26 жовтня 1986 року, з 28 жовтня 1986 року по 28 жовтня 1986 року, з 30 жовтня 1986 року по 31 жовтня 1986 року та з 01 листопада 1986 року по 02 листопада 1986 року у складі військової частини НОМЕР_2 становила 644,80 (за 20 днів жовтня 1986 року) та 66,64 (за 2 дні листопада 1986 року). Вказані суми, згідно довідки, розраховані в 4-рикратному розмірі. Не погоджуючись із правильністю наведених у вказаній довідці розрахунків заробітку, позивач повторно звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 із заявою про видачу нової довідки з урахуванням в її складі другого окладу грошового забезпечення та трьох окладів грошового забезпечення за 25 рентген опромінення. На засіданні комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану в зоні відчуження в 1986-1990 роках, розглянуто заяву позивача та залишено її без задоволення, а також підтверджено правильність виданої раніше довідки від 20 грудня 2012 року №3/1/3500. Із протоколу вказаного засідання від 26 травня 2014 року №2 випливає, що другий оклад та три оклади грошового забезпечення за гранично допустиму дозу опромінення не включені до складу довідки, оскільки ці виплати були одноразові та не враховуються при обчисленні. Не погоджуючись із такою відмовою, позивач звернувся до суду і рішенням Білоцерківського міськрайонного суду від 27.02.2015 року, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року його позов було задоволено, визнано протиправною відмову Комісії з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення) ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо відмови ОСОБА_1 включити до довідки про грошове забезпечення від 20.12.2012 року №3/1/3500 другий оклад (грошове забезпечення) та кошти в розмірі трьох окладів грошового забезпечення за отримання гранично допустимої дози опромінення 25 рентген, та зобов'язано Комісію з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення) Київського обласного військового комісаріату включити до довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за період проходження служби в зоні №3 Чорнобильської АЕС з 02.10.1986 р. по 18.11.1986 р. в складі в/ч 64354 другий оклад (грошове забезпечення) та кошти в розмірі трьох окладів грошового забезпечення за отримання гранично допустимої дози опромінення 25 рентген. Даний факт підтверджується копіями постанови Білоцерківського міськрайонного суду від 27.02.2015 року та ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року.
Пунктом 1 Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, передбачено, що пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Згідно пункту 7 цього Порядку пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.
Таким чином, призначення пенсії та її розмір залежать від фактично одержаної заробітної плати (грошового забезпечення) працівником (військовослужбовцем) у період його роботи в зоні відчуження.
Відповідно до статті 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами).
Положеннями постанови Центрального Комітету КПРС, Президії Верховної Ради СРСР, Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 07 травня 1986 року № 524-156 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств і організацій зони Чорнобильської атомної електростанції» передбачались виплати військовослужбовцям військових частин і органів Комітету державної безпеки СРСР, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, що виконують службові обов'язки в зоні Чорнобильської АЕС, посадові оклади і оклади за військовим або спеціальним званням в подвійному розмірі.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 05 червня 1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню довкілля» дія постанови від 07 травня 1986 року № 524-156 була поширена і на військовослужбовців, зайнятих на роботах, пов'язаних із ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню довкілля.
Розпорядженням Ради Міністрів СРСР про виділення Міненерго СРСР додаткового фонду заробітної плати від 17 травня 1986 року №964 рс дозволено керівникам міністерств і відомств, які беруть участь у ліквідації аварії, за згодою голови урядової комісії здійснювати у виключених випадках оплату праці працівників, зайнятих на вказаних роботах в ІІІ зоні небезпеки, в п'ятикратному розмірі порівняно з установленими діючим законодавством нормами, в ІІ зоні в чотирикратному розмірі і в І зоні в трьохкратному розмірі. Цим розпорядженням також передбачено, що в тих випадках, коли працівник отримує гранично допустиму дозу радіації і у зв'язку з цим не допускається для подальшої роботи в вказаних зонах небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу), а особам офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ трьохмісячних окладів грошового забезпечення згідно посади та військового і спеціального звання.
Таким чином, нормативно-правовими актами та документами СРСР та УРСР, що діяли на час виконання позивачем службових обов'язків командиром взводу (лейтенанта) військової частини, передбачались виплати посадового окладу і окладу за військовим або спеціальним званням в подвійному розмірі, а також виплата особам офіцерського і начальницького складу органів КДБ СРСР і внутрішніх справ трьохмісячних окладів грошового забезпечення згідно посади та військового і спеціального звання.
Згідно Тимчасових санітарних вимог безпеки при виконанні робіт з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, погоджених першим заступником міністра охорони здоровя СРСР та першим заступником голови Держатоменергонагляду, затверджених першим заступником міністра середнього машинобудування, заступником міністра енергетики і електрифікації СРСР в липні 1986 року, на час робіт, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на енергоблоці №4 Чорнобильської АЕС, для кожного працюючого встановлюється сумарна гранична індивідуальна доза зовнішнього опромінення, що дорівнює 25 рентген.
Архівною довідкою Галузевого державного архіву Міністерства оборони України від 30 вересня 2003 року №10913 підтверджується участь позивача у заходах з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у період з 04 жовтня 1986 року по 02 листопада 1986 року в зоні небезпеки №3, а також отримання ним дози опромінення 25 рентген. Окрім того, в указаній довідці зазначено, що фінансові документи військової частини НОМЕР_2 наявні на зберіганні в архіві за період з листопада 1986 року, а документи за попередній період до архіву не надходили.
Згідно ч.1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Зважаючи на приведені норми та обставини встановлені постановою Білоцерківського міськрайонного суду від 27.02.2015 року, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року, а також враховуючи те, що факт отримання вказаних виплат не заперечується відповідачем, та згідно п.23 Довідки Вищого адміністративного суду України від 01.01.2007 року вбачається, що якщо судом буде встановлено, що особа одержала певні кошти в період роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС як заробітну плату, а не у зв'язку з отриманням підвищеної дози радіації, позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахування пенсії з урахуванням зазначених сум підлягають задоволенню.
До аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області. Позиція суду касаційної інстанції ґрунтується на наступному. Згідно з розпорядженнями Ради Міністрів СРСР N 964 ( v0964400-86 )від 17.05.86 в тих випадках, коли працівник отримує гранично допустиму дозу радіації, у зв'язку з чим не допускається до подальшої роботи у I, II або III зоні небезпеки, йому виплачується одноразова винагорода в розмірі п'ятикратної місячної тарифної ставки (посадового окладу). Розпорядженням також дозволено було проводити оплату праці працівників, зайнятих на роботах в третій зоні небезпеки, в п'ятикратному розмірі в порівнянні з встановленими діючим законодавством розмірами. Суди першої та апеляційної інстанцій визнали суму, одержану позивачем, не як одноразову допомогу, а як оплату за роботу в третій зоні небезпеки. Iз даною позицією погодився також і Вищий адміністративний суд України, зазначивши при цьому, що підтвердженням того, що кошти, які отримав позивач, нараховані йому як заробітна плата, слугує проведення даних сум за платіжним дорученням, а не згідно з наказом і видатковим ордером. З врахуванням викладеного, скаргу ОСОБА_2 на дії управління Пенсійного фонду України в Новоайдарському районі Луганської області задоволено.
Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій визнали суму, одержану позивачем, не як одноразову допомогу, а як оплату за роботу в третій зоні небезпеки (постанова Білоцерківського міськрайонного суду від 27.02.2015 року та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2015 року) та зобов'язали комісію ІНФОРМАЦІЯ_2 з визначення даних про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану в зоні відчуження в 1986-1990 роках, включити до довідки про заробітну плату (грошове забезпечення) ОСОБА_1 за період проходження служби в зоні №3 Чорнобильської АЕС з 02.10.1986 р. по 18.11.1986 р. в складі в/ч НОМЕР_2 другий оклад (грошове забезпечення) та кошти в розмірі трьох окладів грошового забезпечення за отримання гранично допустимої дози опромінення 25 рентген, позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахування пенсії з урахуванням зазначених сум підлягають задоволенню.
Оскільки, за заявою позивача про проведення перерахунку пенсії із врахуванням довідки від 20.12.2012 року №3/1/3500, виданої Київським обласним військкоматом МО України про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках, із зазначенням загальних сум - 806,00 крб., 83,30 крб., відповідачем у добровільному порядку вже був проведений перерахунок, тому суд рахує за необхідне зобов'язати відповідача провести додатковий перерахунок (донарахування) із врахуванням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках №5134 від 01.12.2015 року.
На підставі викладеного, керуючись п.п. 1, 7 «Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постановою Ради Міністрів СРСР та Всесоюзної Центральної Ради Професійних Спілок від 05 червня 1986 року № 665-195 «Про умови оплати праці і матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій і установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і запобіганням забрудненню довкілля», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210, ст.15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 6, 17, 158-163, 167, 185, 186, 244-2 КАС України, суд-
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати рішення Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 із врахуванням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках №5134 від 01.12.2015 року - протиправним.
Зобов'язати Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області провести перерахунок та щомісячну виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням довідки про заробітну плату (грошове забезпечення), одержану особою за роботу (службу) в зоні відчуження в 1986-1990 роках №5134 від 01.12.2015 року, починаючи з 31.03.2016 року із врахуванням виплачених сум.
Стягнути з Управління пенсійного фонду України в м. Біла Церква Київської області на користь держави судовий збір в сумі 551,2 грн.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Білоцерківський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Б. І. Кошель