Апеляційний суд Житомирської області
Справа №287/100/16-к Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія ст.291 КПК України Доповідач ОСОБА_2
23 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі :
головуючого - судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_5
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу прокурора Коростенської місцевої прокуратури Житомирської області на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2016 року про повернення обвинувального акту у кримінальному провадженні №12016060260000113 по обвинуваченню ОСОБА_6 ,
за участю: прокурора ОСОБА_7
Цією ухвалою обвинувальний акт у кримінальному провадженню №1201606026000113 відносно ОСОБА_6 , яка обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.124 КК України повернуто прокурору для належного оформлення у відповідності до положень ст.291 КПК України.
Повертаючи обвинувальний акт прокурору, суд першої інстанції вмотивував своє рішення тим, що в формулюванні обвинувачення, яке наведене в обвинувальному акті, зазначено день, час та місце спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_8 - ОСОБА_6 та розписані, які тілесні ушкодження вона отримала, але не зазначено обставини, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення.
Крім того, всупереч п.5 ч.2 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті не повністю викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор та слідчий вважають встановленими, а також відсутній такий важливий елемент, як формулювання обвинувачення, а замість цього обвинувальний акт дублює, фактичні обставини кримінального правопорушення.
Зазначає, що формулювання обвинувачення повинно складатися з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо. Також суддя вказує, що правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання у тому числі і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.
Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що, безперечно, порушує право особи на захист, а як наслідок слугує беззаперечною підставою для скасування вироку суду.
На вказане судове рішення надійшла апеляційна скарга прокурора, який просить скасувати ухвалу суду та постановити нову, якою кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 за ст.124 КК України повернути до суду першої інстанції для розгляду по суті зі стадії підготовчого судового засідання.
Посилається на недостовірність та необґрунтованість твердження суду, що в порушення п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті не повністю зазначені фактичні обставини кримінального правопорушення, а доводи наведені суддею не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення та вимогам законодавства.
Вказує, що в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_6 конкретно вказано усі фактичні обставини, які згідно ст. 91 КПК України підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, а саме: дата та час - 13.10.2015 близько 6 години, місце - АДРЕСА_1 , спосіб - захищаючи від протиправних посягань ОСОБА_8 свої законні інтереси, а саме життя та здоров'я, перебуваючи в стані необхідної оборони, вибравши спосіб, який явно не відповідав небезпечності посягання та обстановці захисту, діючи з перевищенням меж необхідної оборони, взяла дерев'яну ніжку від табуретки та нанесла один удар в область передньої частини голови ОСОБА_8 , форма вини - умисний злочин, мотив - захищаючи від протиправних посягань ОСОБА_8 свої законні інтереси.
Вважає, що обвинувальний акт є таким, що відповідає вимогам законодавства та процесуальній формі, оскільки усі відомості, передбачені вимогами ч. 2 ст. 291 КПК України зазначено.
Також зазначає, що стаття 314 КПК України обмежує повноваження судді в судовому засідання на час підготовчого засідання і зводить їх до перевірки відповідності направленого прокурором обвинувального акту процесуальній формі та вимогам законодавств тобто до завдання здійснення процесуального та організаційного забезпечення проведення судового розгляду.
Наведені в ухвалі Олевського районного суду від 19.04.2016 суперечності безпосередньо впливають на вирішення питання про винуватість або невинуватість, тому ухвала Олевського районного суду від 19.04.2016 про повернення обвинувального акту стосовно ОСОБА_6 за ст. 124 КК України прокурору в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у зв'язку з невідповідністю вимог КПК України підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, перевіривши ухвалу суду в межах, передбачених ст.404 КПК України, колегія суддів дійшла висновку про таке.
Обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам ст.291 КПК України.
Відповідно до п.5 ст.291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Як видно із змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні № 1201606026000113 по обвинуваченню ОСОБА_6 , у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.124 КК України, він відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а також містить те, що встановлено досудовим розслідуванням.
Так, в обвинувальному акті стосовно ОСОБА_6 наведено усі фактичні обставини, які підлягають доказуванню в кримінальному провадженні, а саме: час, місце події, спосіб, форма вини, мета.
Питання про доведеність вини обвинуваченого, правильність кваліфікації визначення порядку та обсягу дослідження доказів є прерогативою суду під час судового розгляду, а тому не могли вирішуватись під час підготовчого провадження.
Крім того, відповідно до ст. 337-339 КПК України прокурор має право під час судового провадження змінити обвинувачення та висунути додаткове обвинувачення.
Враховуючи зазначене, в обвинувальному акті вимоги ст.291 КПК України дотримані.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду 1-ї інстанції і тому скасовує ухвалу суду 1-ї інстанції, а кримінальне провадження направляє для розгляду в той же суд.
Керуючись ст. ст.404, 407 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу прокурора Коростенської місцевої прокуратури задовольнити.
Ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 19 квітня 2016 року про повернення прокурору обвинувального акту у кримінальному провадженні № 1201606026000113 від 17.02.2014 року по обвинуваченню ОСОБА_6 скасувати.
Кримінальне провадження повернути до Олевського районного суду Житомирської області для розгляду.
Ухвала апеляційного суду в касаційному порядку оскарженню не підлягає.