Апеляційний суд Житомирської області
Справа №295/7109/15-ц Головуючий у 1-й інст. Полонець С.М.
Категорія 20 Доповідач Худяков А. М.
15 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого судді: Худякова А.М.,
суддів: Косигіної Л.М.,
ОСОБА_1,
при секретарі судового засідання Гайдамащук Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Житомирі апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Богунського районного суду м.Житомира від 26 квітня 2016 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про визнання правочину недійсним та стягнення грошових коштів
Вказаним рішенням Богунського районного суду м.Житомира від 26 квітня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 10318 грн.78 коп. та судовий збір в розмірі 243 грн.60 коп.
В решті вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_3 порушує питання про скасування постановленого рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального і процесуального права.
Зокрема, апелянт зазначає, що з метою підтвердження своєї платіжної спроможності в порядку, передбаченому ст.570 ЦК України ОСОБА_4 дійсно сплатила ОСОБА_2 грошові кошти в еквіваленті 500 доларів США, які були визначені сторонами як завдаток та мали бути зараховані в момент остаточного розрахунку при укладенні договору купівлі-продажу до ціни продажу квартири.
Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Таким чином, внесення завдатку як способу виконання зобов'язань може мати місце лише у випадку наявності зобов'язання, яке б мало випливати із договору, укладеного сторонами та посвідченого у нотаріальному порядку.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 29.01.2015 року ОСОБА_2 отримала від позивачки 500 доларів США з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо придбання квартири та своєї платіжної спроможності. Отримання зазначених коштів підтверджується попереднім договором у простій письмовій формі без нотаріального посвідчення.
Вказані обставини сторонами не заперечуються.
Вирішуючи спір та встановивши, що договір купівлі-продажу квартири в установленому законом порядку між сторонами укладено не було, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про те, що передані ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 суми в розмірі 500 доларів США є авансом, а тому обґрунтовано задовольнив позов частково, стягнувши даний аванс у сумі еквівалентній доларам США по курсу НБУ України до гривні на день подання позову, навівши відповідні мотиви. У тому числі з посиланням на висновок Верховного Суду України, що викладений постанові від 13.02.2013 у справі №6-176 цс 12.
За вказаних обставин, доводи апеляційної скарги безпідставні та на правильність судового рішення не впливають. При розгляді даної справи судом першої інстанції норми матеріального і процесуального права застосовані правильно.
Колегія суддів приходить до висновку, що підстав для скасування рішення, з мотивів, наведених в скарзі, немає.
Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Богунського районного суду м.Житомира від 26 квітня 2016 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і з цього ж дня на протязі двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий Судді