01032, м. Київ, вул. С. Петлюри, 16 тел. 235-23-25
"13" червня 2016 р. Справа № 911/1622/16
Господарський суд Київської області у складі судді Яреми В.А., розглянувши матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка», м. Київ
до Публічного акціонерного товариства «Страхова компанія «Скайд», Київська обл., с. Старі Петрівці
про стягнення 8 489,41 гривень
за участю представників:
від позивача: не прибув
від відповідача: не прибув
14.05.2016 Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Уніка» (далі-ПрАТ “СК “Уніка”/позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Скайд” (далі-ПАТ “СК “Скайд”/відповідач) про стягнення 8 489,41 грн страхового відшкодування в порядку регресу.
Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.
Ухвалою господарського суду Київської області від 16.05.2016 порушено провадження у справі №911/1622/16 та призначено її до розгляду на 13.06.2016.
У судове засідання 13.06.2016 представники сторін не прибули, про причини неприбуття суд не повідомили, хоча про час та дату судового засідання ПрАТ “СК “Уніка” та ПАТ “СК “Скайд” були повідомленні належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу №№0103251630813 та 0103251630805 відповідно.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд
02.10.2015 року між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Уніка» (далі-страховик) та ОСОБА_1 (далі-страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 833001/4600/0000342 (далі-договір), відповідно до умов якого, зокрема, страховик взяв на себе зобов'язання здійснити страхову виплату страхувальнику у разі настання страхового випадку за участю автомобіля «HYUNDAI ІХ 35», державний реєстраційний номер НОМЕР_1.
Відповідно до п. 1.2.1. договору сторони передбачили безумовну франшизу у розмірі 1% (але не менше 100 євро), зокрема, у разі настання ДТП.
09.12.2015 о 18 год. 15 хв. у м. Києві по вул. Кільцева Дорога 7, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля «HYUNDAI ACCENT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобілем «HYUNDAI ІХ 35», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керування ОСОБА_1
У відповідності до постанови Святошинського районного суду м. Києва від 05.02.2016 у справі №759/301/16-п (провадження №3/459/425/16), винним у вищезазначеному ДТП визнано ОСОБА_2
Згідно наявних в матеріалах справи виставлених ТОВ «Едем-Авто» калькуляції №00182489 від 29.12.2015 та рахунку №ЕСВ0009530 вартість робіт по відновлювальному ремонту автомобіля «HYUNDAI ІХ 35», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, визначена у розмірі 12 719,41 грн.
Відповідно до складеного позивачем 29.12.2015 страхового акта №00182489 сума страхового відшкодування визначена у розмірі 8 489,41 грн, враховуючи передбачену договором безумовну франшизу.
Копії вищезазначених документів наявні в матеріалах справи.
На виконання умов договору позивачем, як страховиком, було виплачено 8 489,41 грн страхового відшкодування, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №045378 від 30.12.2015.
Таким чином, оскільки на момент ДТП транспортний засіб «HYUNDAI ACCENT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що знаходився під керуванням ОСОБА_2, був забезпечений ПАТ “СК “Скайд” за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5536411, позивач просить суд стягнути з відповідача, як страховика за зазначеним полісом, 8 489,41 грн страхового відшкодування, що полягає у розмірі відшкодованої позивачем шкоди, в порядку регресу з підстав ст. 993 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Оскільки відповідачем не надано суду ані відзиву на позовну заяву, ані будь-яких інших доказів, що впливають на вирішення даного спору по суті, суд у відповідності до ст. 75 ГПК України, здійснював розгляд даної справи за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи та подані докази, суд встановив, що заявлена позовна вимога підлягає задоволенню виходячи з наступного.
У відповідності до статей 979, 993, 1191 Цивільного кодексу України, що кореспондують з приписами ст. ст. 16, 27 Закону України «Про страхування», за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
До страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
За таких обставин, оскільки позивач на виконання умов договору здійснив виплату 8 489,41 грн страхового відшкодування до нього, в силу приписів ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. ст. 993, 1191 ЦК України, перейшло право зворотної вимоги (регресу) до особи, відповідальної за завдані збитки.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.04.2015 у справі №3-50гс15.
Поряд з тим, оскільки на момент ДТП транспортний засіб HYUNDAI ACCENT», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, був забезпечений відповідачем за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АІ/5536411, відповідно до якого відповідач здійснив страхування такого страхового ризику, як відповідальність за шкоду, заподіяну джерелом підвищеної небезпеки, суд дійшов висновку, що відповідач, як страховик за відповідним полісом, є особою, за рахунок якої підлягає задоволенню набуте позивачем право зворотної вимоги у розумінні ст. ст. 993 1191 ЦК України.
Приписами статей 22, 36 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» унормовано, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Страховик за договором обов'язкового страхування цивільної відповідальності власника транспортного засобу в разі настання страхового випадку може здійснювати виплату страхового відшкодування безпосередньо потерпілим або погодженим з ними підприємствам, установам та організаціям, що надають послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.
З огляду наведеного, оскільки відповідач, як страховик за полісом №АІ/5536411 несе відповідальність за шкоду, завдану майну внаслідок експлуатації ТЗ, визначеного в договорі страхування, в межах передбаченого полісом ліміту у розмірі 50 000,00 грн, а винним за скоєння ДТП визнано ОСОБА_2, під керуванням якого перебував забезпечений відповідним полісом автомобіль, суд дійшов висновку про підставність вимоги позивача про стягнення з відповідача 8 489,41 грн страхового відшкодування в порядку регресу.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. Дана норма кореспондує з приписами статей 525, 526 ЦК України.
За таких обставин, беручи до уваги наведені законодавчі положення, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення відповідача 8 489,41 грн страхового відшкодування в порядку регресу підлягає задоволенню як така, що доведена позивачем належними та допустимими доказами та не спростована у встановленому порядку відповідачем.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 979, 993, 1191 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Страхова компанія “Скайд” (07353, Київська обл., с. Старі Петрівці, вул. Дніпровська, 4-А, ідентифікаційний код 16295210) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Уніка» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, ідентифікаційний код 20033533) 8 489 (вісім тисяч чотириста вісімдесят дев'ять) грн 41 коп страхового відшкодування та 1 378 (одну тисячу триста сімдесят вісім) грн 00 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Повне рішення складено 17.06.2016.
Суддя В.А. Ярема