79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.06.2016р. Справа№ 914/714/16
Господарський суд Львівської області у складі судді Галамай О.З.
при секретарі судового засідання Прокопів І.І.
розглянув справу
за позовом Львівського комунального підприємства «Львівавтодор», м. Львів
до відповідача - 1: ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ Системи санітарні», м. Львів
до відповідача - 2: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», м. Київ
про стягнення майнової шкоди в розмірі 8 015,57 грн.
В судове засідання з'явились:
від позивача: ОСОБА_2 - представник, довіреність № б/н від 03.11.2015р.
від відповідача-1: ОСОБА_3 - довіреність вих.№ 24-05/16 від 24.05.2016р.;
від відповідача - 2: не з'явився.
Представникам сторін в судовому засіданні роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 ГПК України.
Фіксація судового процесу технічними засобами в порядку ст. 81-1 ГПК України не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання.
Суть спору: На розгляд господарського суду Львівської області подано позов Львівським комунальним підприємством «Львівавтодор» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» про стягнення майнової шкоди в розмірі 8 015,57 грн.
Ухвалою суду від 16.03.2016 р. справу прийнято до провадження та призначено до розгляду на 05.04.2016р.
Ухвалою суду від 05.04.2016 року відкладено розгляд справи з підстав, викладених в ухвалі.
Ухвалою суду від 18.04.2016 р. на задоволення клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» залучено до участі у справі як відповідача-2 - Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «АХА Страхування» (04070, м. Київ, вул. Іллінська,8, ЄДРПОУ 20474912) та відкладено розгляд справи на 25.05.2016 року.
В судовому засіданні 25.05.2016 року оголошено перерву до 09.06.2016р.
Ухвалою суду від 09.06.2016 р. розгляд справи відкладено на 15.06.2016 р. з підстав, викладених в ухвалі.
Представник позивача в судовому засіданні 15.06.2016р. позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, відзиві на заперечення на позовну заяву (вх.№23135/16 від 02.06.2016р.) та пояснень, наданих в судовому засіданні.
Представник відповідача-1 в судовому засіданні заперечив щодо заявлених позовних вимог з підстав, викладених у запереченні на позовну заяву (вх.№22275/16 від 25.05.2016 р.), додаткових поясненнях (вх.№23741/16 від 07.06.2016 р.) та пояснень, наданих в судовому засіданні.
Представник відповідача-2 в судове засідання не з'явився, проте 04.05.2016 р. подав відзив на позовну заяву (вх. № 18921/16), в якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог до АТ «СК «АХА Страхування» з підстав, викладених у ньому.
В судовому засіданні 15.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суд, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.08.2013р. встановлено, що 28.07.2013 р. працівник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» (Відповідач-1) ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, пошкодив світлофорний об'єкт на перехресті вул. Коперніка - вул. Стефаника у м. Львові.
Світлофорний об'єкт на перехресті вул. Коперніка - вул. Словацького (вул. Коперніка - вул. Стефаника) був переданий на баланс Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» (Позивач) для його обслуговування та утримання у належному стані відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1400 від 05.04.2012 року «Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова світлофорних об'єктів» та згідно акту приймання на баланс (належно завірена копія міститься в матеріалах справи).
Внаслідок пошкодження світлофорного об'єкта Позивачу завдано збитків, оскільки ЛКП «Львівавтодор» поніс витрати на відновлювальний ремонт. Витрати підприємства на виконання ремонтних робіт становлять 8015,57 грн. згідно розрахунку витрат на ремонт світлофорного об'єкту.
Позивач 09.06.2015 р. звернувся до водія ОСОБА_4 із вимогою про відшкодування збитків в розмірі 8015,57 грн. Дана вимога була отримана ОСОБА_4 19.06.2015р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
У відповідь на вимогу до ОСОБА_4 ТзОВ «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» направив Позивачу лист №07 від 23.06.2015 р. з копією страхового полісу АС/3020280 та зазначив, що всі документи по ДТП, що сталася 28.07.2013 року за участі автомобіля НОМЕР_2, були передані у відділення Страхової компанії «АХА». У листі також зазначено, що Відповідач-1 у передбаченому законом порядку повідомив АТ «СК «АХА Страхування» (Відповідач-2) про страховий випадок, що мав місце 28.07.2013 р. за участі забезпеченого транспортного засобу МАМ ВС0026АХ.
Перебування водія у трудових відносинах з ТзОВ «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» на дату ДТП встановлені Шевченківським районним судом м. Львова (постанова від 16.08.2013р.; справа № 466/5904/13-п).
Позивач звернувся до АТ «СК «АХА Страхування» із заявою від 03.07.2015 р. №919 про страхове відшкодування в сумі 8015,57 грн., за результатами розгляду якої отримав письмове повідомлення страховика № 07460/м від 03.09.2015 р. про відмову у виплаті страхового відшкодування.
Не отримавши відшкодування від страховика, ЛКП «Львівавтодор» звернувся до Відповідача 1 із вимогою від 24.12.15 р. №2336 сплатити збитки в розмірі 8015,57 грн., яка була отримана ТзОВ «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» 05.01.16 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Однак дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало причиною звернення до суду. Отже, позивач просить стягнути з відповідача 1 майнову шкоду в розмірі 8 015,57 грн. та судові витрати.
Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, підлягають до задоволення частково.
При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:
За змістом ст. 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Особа, яка неправомірно заволоділа транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, завдала шкоди діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, зобов'язана відшкодувати її на загальних підставах.
Якщо неправомірному заволодінню іншою особою транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом сприяла недбалість її власника (володільця), шкода, завдана діяльністю щодо його використання, зберігання або утримання, відшкодовується ними спільно, у частці, яка визначається за рішенням суду з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Як вбачається із матеріалів справи, Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.08.2013р. встановлено, що 28.07.2013 р. працівник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» (Відповідач-1) ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, пошкодив світлофорний об'єкт на перехресті вул. Коперніка - вул. Стефаника у м. Львові.
Світлофорний об'єкт на перехресті вул. Коперніка - вул. Словацького (вул. Коперніка - вул. Стефаника) був переданий на баланс Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» (Позивач) для його обслуговування та утримання у належному стані відповідно до ухвали Львівської міської ради № 1400 від 05.04.2012 року «Про прийняття у власність територіальної громади м. Львова світлофорних об'єктів» та згідно акту приймання на баланс (належно завірена копія міститься в матеріалах справи).
На виконання ремонтних (відновлювальних) робіт внаслідок пошкодження світлофорного об'єкта ЛКП «Львівавтодор» поніс витрати, які становлять 8 015,57 грн., що вбачається з розрахунку витрат на ремонт світлофорного об'єкту (а.с.14-32).
09.06.2015 р. Позивач звернувся до водія ОСОБА_4 із вимогою про відшкодування збитків в розмірі 8 015,57 грн. Дана вимога була отримана ОСОБА_4 19.06.15, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (належно завірена копія міститься в матеріалах справи).
На вимогу до ОСОБА_4 ТзОВ «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» направив Позивачу лист №07 від 23.06.2015 р. з копією страхового полісу АС/3020280 та зазначив, що всі документи по ДТП, що сталася 28.07.2013 року за участі автомобіля НОМЕР_2, були передані у відділення Страхової компанії «АХА».
Перебування водія у трудових відносинах з ТзОВ «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» на дату ДТП встановлені Шевченківським районним судом м. Львова (постанова від 16.08.2013; справа № 466/5904/13-п).
Як вбачається із матеріалів справи, 03.07.2015 р. Позивач звернувся до АТ «СК «АХА Страхування» (Відповідач-2) із заявою № 919 про страхове відшкодування в розмірі 8 015,57 грн.
Порядок та умови здійснення страхового відшкодування при настанні страхових випадків за договорами (полісами) страхового відшкодування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентується Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон).
Відповідно до п.35.1. ст. 35 Закону для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування.
Пунктом 36.1 Закону передбачено, що страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).
За результатами розгляду заяви ЛКП «Львівавтодор» про страхове відшкодування в розмірі 8 015,57 грн., АТ «СК «АХА Страхування» надіслав позивачу письмове повідомлення № 07460/м від 03.09.2015р. про відмову у виплаті страхового відшкодування на підставі п.37.1 ст. 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», оскільки заяву про здійснення страхового відшкодування відповідач-2 отримав 13.07.2015 р. майже через 2 роки після ДТП, що сталася 28.07.2013 року.
Відповідно до п.37.1 ст. 37 Закону 37.1. підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є, в тому числі, неподання заяви про страхове відшкодування впродовж одного року, якщо шкода заподіяна майну потерпілого, і трьох років, якщо шкода заподіяна здоров'ю або життю потерпілого, з моменту скоєння дорожньо-транспортної пригоди (п. 37.1.4. ст.. 37 Закону).
Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог до відповідача-2 про стягнення матеріальної шкоди в розмірі 8 015,57 грн.
Як стверджує позивач та вбачається із матеріалів справи, не отримавши відшкодування від страховика, ЛКП «Львівавтодор» звернувся до Відповідача-1 із вимогою від 24.12.15р. №2336 сплатити збитки в розмірі 8015,57 грн., яка була отримана ТзОВ «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» 05.01.16 р. Однак дана вимога залишена відповідачем без відповіді та задоволення (в матеріалах справи відсутні докази протилежного).
Згідно з ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Як зазначалося раніше, Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.08.2013р. встановлено, що 28.07.2013 працівник ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» (Відповідач-1) ОСОБА_4, керуючи автомобілем НОМЕР_1, пошкодив світлофорний об'єкт на перехресті вул. Коперніка - вул. Стефаника у м. Львові.
Перебування водія у трудових відносинах з ТзОВ «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» на дату ДТП встановлені Шевченківським районним судом м. Львова (постанова від 16.08.2013; справа № 466/5904/13-п).
Відповідно до частини 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як свідчать матеріали справи, на виконання ремонтних (відновлювальних) робіт внаслідок пошкодження світлофорного об'єкта ЛКП «Львівавтодор» поніс витрати, які становлять 8 015,57 грн., що вбачається з розрахунку витрат на ремонт світлофорного об'єкту (а.с.14-32).
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Статтею 1188 ЦК України передбачено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:
1) шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;
2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;
3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов'язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.
З огляду на викладене, понесені позивачем витрати на виконання ремонтних (відновлювальних) робіт світлофорного об'єкта в розмірі 8 015,57 грн. підлягають відшкодуванню позивачу з відповідача-1, працівником якого пошкоджено внаслідок ДТП світлофорний об'єкт на перехресті вул. Коперніка - вул. Стефаника у м. Львові, вина якого встановлена Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 16.08.2013р.
Що стосується заперечень відповідача-1 про те, що особою, відповідальною за завдані збитки у межах, передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, є АТ «СК «АХА Страхування», і потерпілий не має права звернутися безпосередньо до страхувальника, слід зазначити наступне.
Чинним законодавством не передбачено обов'язку потерпілого звертатися з вимогою відшкодувати шкоду до Страховика, як і не передбачено заборони звертатися з такою вимогою до страхувальника. Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач скористався своїм правом та звертався до АТ «СК «АХА Страхування» з заявою про здійснення страхового відшкодування.
Наявність полісу обов'язкового страхування не звільняє винуватця ДТП від зобов'язань по відшкодуванню заподіяної ним шкоди в повному обсязі. Верховний суд України у постанові від 20.01.2016 року по справі № 6-2808цс15 висловив правову позицію, в якій зазначено, що «право потерпілого на відшкодування шкоди за рахунок особи, яка завдала шкоди, є абсолютним і не може бути припинено або обмежено договором». Також Верховним судом України зазначено, що суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована.
Відповідно до ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Ст. 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В силу вимог ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Згідно вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача 1.
Керуючись статтями 3, 4, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 12, 22, 32, 33, 34, 35, 36, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовні вимоги задоволити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «ТОІ-ТОІ Системи санітарні» (вул. Дж.Вашингтона, 8, м.Львів, 79032, код ЄДРПОУ 31657990) на користь Львівського комунального підприємства «Львівавтодор» (вул.Пасіки Галицькі,7, м. Львів, 79035, код ЄДРПОУ 05523814) - 8 015 (вісім тисяч п'ятнадцять) грн., 57 коп. - майнової шкоди , 1 378 (тисячу триста п'ятдесят вісім) грн. 00 коп. - судового збору.
3. В решта частині позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Наказ видати у відповідності до ст. 116 ГПК України.
Повний текст рішення виготовлений та підписаний 21.06.2016 р.
Суддя Галамай О. З.