14.06.16р. Справа № 904/2635/16
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРООЛІЯ"
до Малого приватного підприємства "Кривбасбудтехпостач"
про зобов'язання вчинити певні дії
за участю Третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Комунальне підприємство " Кривбасводоканал"
Суддя Юзіков С.Г.
Представники:
Позивача - ОСОБА_1, дов. № б/н від 24.05.16р.
Відповідача - директор - ОСОБА_2, наказ №14 від 07.06.10р.
Третьої особи- не з'явився
Присутній - ОСОБА_3, паспорт серії АК номер 143731 виданий Жовтневим РВ Криворізького МУУМВС України в Дніпропетровської обл.
Позивач просить зобов'язати Відповідача припинити зловживати своїми правами та провести перерахунок вартості послуг водовідведення за період січень 2013р. - грудень 2015р. включно, привівши їх у відповідність до об'єму наданих послуг, з урахуванням наданих Позивачем ОСОБА_4 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ "ДНІПРООЛІЯ" за 2013р. та 2014р.
05.05.16р. від Відповідача надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - КП "Кривбасводоканал", оскільки Відповідач в подальшому перекачує об'єми стічних вод Позивача, що є предметом спору у даній справі, до очисних споруд КП "Кривбасводоканал", відповідно до Договору №489 від 08.09.15р.
Ухвалою суду від 11.05.16р. у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача залучено Комунальне підприємство "Кривбасводоканал", оскільки рішення господарського суду в даній справі може вплинути на його права та обов'язки.
Відповідач позов заперечує, мотивуючи тим, що кількість стічних вод, що надходить до мереж Відповідача, визначається за допомогою засобів обліку води Позивача і щомісячно фіксується відповідними актами, завіреними підписами і печатками сторін згідно з п.2.8. Договору. Пунктом 1.3. Договору визначено, що "зміни договірного обсягу приймання стічних вод (зменшення, збільшення) проводиться за заявкою Абонента, яка є невід'ємною частиною договору, не пізніше, як за один місяць". При укладанні Договору та протягом 2010-2015р. Позивач ніяких контррозрахунків чи зауважень щодо водовідведення Відповідачеві не надавав, що підтверджується відповідними актами. Позивач безпідставно використовує ОСОБА_4 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ "Дніпроолія" для обґрунтування представлених власних розрахунків об'єму стічних вод. Згідно з "Методическими указаними по разработке норм и нормативов водопотребления и водоотведения с учетом качества потребляемой и отводимой воды в промышленности", на підставі яких виконано вищезгаданий ОСОБА_4, індивідуальні норми і нормативи призначені для:
- визначення планової потреби у воді на підприємстві;
- встановлення лімітів відпуску води і скидання стічних вод на підприємстві;
- використання при проектуванні систем водопостачання і каналізації підприємств;
- оперативного контролю за діяльністю підприємства в частині використання водних ресурсів, і ніяким чином для застосування в комерційному обліку кількості стічних вод.
З моменту набрання чинності Договору Відповідачеві від Позивача не надавалося жодних відомостей стосовно змін кількості і якості стічних вод, не узгоджувалися проекти перебудови, переобладнання та реконструкції технологічного устаткування і водовідведення, тощо.
01.06.16р. від Позивача надійшло клопотання, в якому Позивач зазначає, що Відповідач прийняв як належний доказ обсягів водовідведення Позивача проект питомих балансових норм водоспоживання й водовідведення на одиницю продукції Позивача, що підтверджується підписаною сторонами додатковою угодою №1 від 04.01.16р. У даній додатковій угоді визначено (п.1), що безповоротні втрати складають 36% від кількості води, спожитої згідно з показниками засобів обліку та щомісячно фіксуються відповідними актами.
Третя особа надала пояснення на позов, у яких повідомила про безпідставність позову про зобов'язання Відповідача провести перерахунок вартості послуг водовідведення за період січень 2013р. - грудень 2015р. включно, з урахуванням наданого Позивачем - "ОСОБА_4 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ "Дніпроолія" за 2013р. та 2015р.", оскільки Позивачем не дотримано встановленої Договором та Правилами №190 вимог, щодо узгодження та внесення змін у Договір на приймання стічних вод.
13.06.16р. від представника Третьої особи надійшло клопотання, про розгляд справи без його участі.
Розгляд справи відкладався, у судових засіданнях оголошувалася перерва до 14.06.16р.
Справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд
25.12.09р. сторонами укладено Договір №24-12/5 на приймання стічних вод, за п.1.1. якого Підприємство (Відповідач) зобов'язалося надавати послуги з приймання та перекачування стічних вод Абонента (Позивача) через каналізаційний колектор та фекальну насосну станцію Підприємства на міську станцію аерації КП "Кривбасводоканал", а Абонент зобов'язався своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених Договором.
Підприємство зобов'язується приймати стічні води Абонента в обсязі 30 000 м3/рік, 2 500 м3/місяць, 84 м3/добу з максимальним скидом 10 м3/годину з 16-00 год. до 17-30 год. (п.1.2 Договору).
Пунктом 1.3 Договору обумовлено, що зміни договірного обсягу приймання стічних вод (зменшення, збільшення) проводиться за заявкою Абонента, яка є невід'ємною частиною договору, не пізніше, як за один місяць.
Відповідно до п. 2.1, 2.2. Договору Підприємство приймає стічні води Абонента тільки на умовах даного договору; кількість стічних вод Абонента, що надходять до мереж Підприємства, визначається згідно з п.5 "Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України" (далі Правила).
Пунктом 5.29 Правил визначено, що у разі відсутності засобів обліку стічних вод їх облік здійснюється такими методами:
1) за допомогою засобів обліку на водозаборах;
2) за паспортною продуктивністю насосів на водозаборах;
3) за паспортним дебітом усіх свердловин та проектною потужністю поверхневого водозабору;
4) на підставі витрат води на технологічні потреби;
5) на підставі замірів кількості стічних вод встановлюється виробниками.
Метод визначення кількості стічних вод встановлюється виробниками.
Якщо кількість стічних вод визначається одним із методів, зазначених у даному пункті Правил, що зафіксовано договором або двостороннім актом між виробником та споживачем на обумовлений термін, то споживач протягом цього терміну може не надавати виробнику таких даних.
Згідно з п.5.30. Правил у разі коли питна вода входить до складу продукції споживачів і згодом не потрапляє до централізованих мереж водовідведення, оплата за скидання стоків визначається за різницею обсягу води, одержаної підприємством з усіх видів джерел, і обсягу води, що увійшла до складу продукції.
Відповідно до п.5.31 Правил виробник має право шляхом обстеження на місці перевіряти подані споживачем дані про кількість та якість стічних вод, що скидаються до централізованих мереж водовідведення, відповідно до умов договору.
На думку Позивача, обсяги водовідведення на його виробництві, Відповідачем розраховувалися не вірно, свою позицію Позивач обґрунтовує ОСОБА_4 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ "Дніпроолія", погодженого 30.12.14р. заступником начальника Дніпропетровського облводресурсів.
За даними Позивача, водовідведення підприємства Позивача у 2013-2015р. складало 79% від водопостачання. Отримавши у грудні 2015р. акти та рахунки Відповідача з обсягами водопостачання, Позивачем виявлені безпідставні переплати через неправильне нарахування Відповідачем оплати за послуги з водовідведення. За технологією виробництва Позивача в систему фактично зливалося 79% від об'єму отриманих послуг з водопостачання, а Відповідачем нараховувалося і сплачувалося Позивачем завжди 100%.
З наведеного приводу Позивач направив Відповідачеві листа № 159 від 21.01.16р., в якому просив здійснити перерахунок обсягу стічних вод, врахувати норми водовідведення його підприємства в майбутньому періоді та підготувати акт звірки взаєморозрахунків.
На звернення Позивача від Відповідача надійшов лист № 08/02 від 08.02.16р., в якому Відповідач відмовив у задоволенні вимог Позивача, посилаючись на те, що кількість стічних вод, що надходить до мереж Відповідача визначається за допомогою засобів обліку води Позивача і щомісячно фіксується відповідними актами, завіреними підписами і печатками сторін, згідно з п.2.8. Договору №24-12/5 від 25.12.09р. Таким чином, для того щоб Відповідач мав змогу змінити метод обліку кількості стічних вод, що надходять до мереж Відповідача з мереж Позивача, зокрема з застосуванням п.5.30 Правил, на який посилається Позивач у листі №159 від 21.01.16р., не достатньо наданого Позивачем ОСОБА_4 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ "Дніпроолія".
За даними Відповідача, при укладанні Договору та протягом 2010 - 2015р. Позивач ніяких контррозрахунків чи зауважень щодо водовідведення Відповідачеві не надавав, що підтверджується щомісяця підписаними актами про надання послуг. Впродовж зазначеного періоду Позивачем не надавалися Відповідачеві будь-які відомості стосовно змін кількості і якості стічних вод, не узгоджувалися проекти перебудови, переобладнання чи реконструкції технологічного устаткування, мереж водопостачання і водовідведення, тощо.
Наведені обставини стали причиною звернення Позивачем з позовом та є предметом спору у даній справі.
Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7)припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Стаття 20 ГК України встановлює відповідні способи захисту цивільних прав та інтересів шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.
Згідно зі ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, які визначені змістом зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч.1 ст. 903 ЦК України).
Відповідно до ст. 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом
Відповідно до ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідач позов заперечує з наведених вище підстав.
Перевіривши доводи сторін, судом встановлено, що Договір та акти про надання послуг за спірний період підписані Позивачем без зауважень. ОСОБА_4 питомих балансових норм водоспоживання та водовідведення на одиницю продукції ТОВ "Дніпроолія", не погоджені з Відповідачем і тому не можуть бути належним доказом скидання інших, ніж відображено у актах надавання послуг, обсягів стічних вод, тому, на теперішній час, неможливо встановити чи дійсно у 2013 - 2015 роках Позивач скидав менші обсяги стічних вод, ніж це відображено у двосторонньо підписаних актах.
З урахуванням викладеного, суд вважає що позов не підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 49 ГПК України, господарські витрати слід покласти на Позивача.
Керуючись ст. 32, 33, 34, 43, 45, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
У позові відмовити.
Господарські витрати покласти на Позивача.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання його повного тексту, якщо не буде оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя С.Г. Юзіков
Повний текст рішення виготовлено ______________