номер провадження справи 2/89/15-8/56/16
17.06.2016 Справа № 908/3736/15
за позовом Judson Trading Limited (Cyprus, Nicosia, адреса для листування: 03115, АДРЕСА_1)
до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства “Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат” (69032, м. Запоріжжя, вул.. Південне шосе, 15)
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) Фонд державного майна України (01601, м. Київ, вул.. Кутузова, 18/9)
2) Публічне акціонерне товариство “Сбербанк” (01601, м. Київ, вул.. Володимирська, 46)
3) ОСОБА_2 VELBAY HOLDINGS LIMITED (Кіпр, 1066, м. Нікосія, вул.. Темистокли Дерви, вул. Еліоніон, 5)
про стягнення 39154924,11 доларів США, що еквівалентно 835141406,20 грн.
за участю прокуратури Запорізької області (69057, м. Запоріжжя, вул.. Матросова, 29а)
Колегія суддів господарського суду Запорізької області у складі: головуючий суддя Попова І.А.,
судді: Гандюкова Л.П.,
ОСОБА_3
Представники:
Позивача - ОСОБА_4, дов. від 23.03.2016 р.
Відповідача - ОСОБА_5, довіреність №011.11-04 від 15.01.2016р.
ОСОБА_6 - наказ № 02-123/к від 22.12.2015 р.
від третьої особи-1: ОСОБА_7, довіреність № 441 від 30.12.2015р.
від третьої особи-2: ОСОБА_8, дов. від 13.04.2016 р.
від третьої особи-3: не з'явився (ОСОБА_9 - в засіданні 16.06.2016 р.)
В засіданні приймає участь прокурор Євтушок Ю.С., посвідчення №043113 від 06.05.2016р.;
Розглядаються позовні вимоги компанії Judson Trading Limited до публічного акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» про стягнення за договором позики №JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009р. заборгованості у розмірі 39154924,11 доларів США, що еквівалентно 835141406,20 грн., з яких 30000000,00 доларів США сума позики, 9154924,11 доларів США відсотки.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.06.2015 р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3736/15, присвоєно справі номер провадження 2/89/15-8/56/16.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 02.06.2016 р. справу прийнято до колегіального розгляду у складі суддів: головуючий суддя (суддя - доповідач) Попова І.А, судді - Гандюкова Л.П., Черкаський В.І.
В судовому засіданні, відкритому 16.06.2016 р., оголошувалася перерва до 17.06.2016р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові., відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, ст.ст. 193, 198 ГК України. В обґрунтування вимог вказує, що 25 листопада 2009 р. ОСОБА_2 Judson Trading Limited (кредитор) та Відкритим акціонерним товариством «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» (позичальник) укладено договір позики № JT-ZALK/L-0000-000, відповідно до умов якого кредитор взяв на себе зобов'язання надати позичальнику поновлювальну кредитну лінію у доларах США з максимальною сукупністю основної суми заборгованості 30 000 000 доларів США з датою повного погашення через 365 днів після дати набрання чинності даним договором або датою більш пізньою, на яку кредитор погодиться на свій розсуд в письмовому вигляді. На виконання умов договору (п.2.1, п.2.2) позивачем в період з 05.02.2010 р. по 13.04.2011 р. у межах узгодженої сторонами договору поновлювальної кредитної лінії та на підставі отриманих від відповідача повідомлень про списання коштів здійснено перерахування на корить відповідача траншів на загальну суму 30000000 грн. Пунктом 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 4 від 10.11.2014 р.) надано визначення терміну «Дата повного погашення», згідно якого позичальник зобов'язаний повернути суму позики не пізніше 25 грудня 2014 р. Пунктом 5.2 договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 10.11.2014 р.) визначено, що у період погашення кредиту позичальник погашає всю фактичну заборгованість за усіма отриманими траншами впродовж максимум 10 днів. Згідно п. 4.1 договору за користування кредитом кредитором нараховуються відсотки, виходячи з фіксованої ставки для всіх траншів кредиту у розмірі 6,5% річних. Відповідно до п. 17.1 договору (в редакції додаткової угоди № 5 від 10.12.2014 р.) сторони дійшли згоди про те, що даний договір позики, а також додаткові угоди до нього, будуть регулюватися й тлумачитися у відповідності до законів України. Позивач вказує, що перерахування ним коштів за договором позики підтверджується матеріалами справи, зокрема платіжними дорученнями, актом звіряння взаєморозрахунків, виписками про конвертацію валюти тощо, а також показаннями представника територіального відділення НБУ. Відповідно до умов договору позики № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009 р. перерахування траншів за даним договором здійснюється на розрахунковий рахунок № 260090230041. Позивач вважає, що інформація ДПІ щодо закриття розрахункового рахунку № 260090230041 не відповідає дійсності, оскільки матеріалами справи підтверджується реальне здійснення переказів кредитних траншів на вказаний рахунок. Станом на 19.06.2015 р. позичальник не виконав своїх зобов'язань, продовжив користуватися кредитними коштами, у зв'язку чим останньому кредитором продовжено нарахування відсотків за користування кредитними коштами. Щодо відсутності підстав реєструвати зміни до договору, а саме додаткову угоду № 5 від 10.02.2014 р., позивач вказує, що з огляду на приписи Положення про Порядок отримання резидентами кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів і наданні резидентами позик в іноземній валюті нерезидентам (затв. Постановою правління НБУ від 17.06.2004 р. № 270) форма повідомлення про зміни до договору не містить пунктів, що передбачали б інформування НБУ про арбітраж і право, що застосовується за договором. Положення № 270 містить імперативну норму, що не передбачає необхідності реєстрації такого роду змін до кредитних договорів. Позивач зазначає, що відповідач в порушення умов договору не повернув отриману за договором суму позики у визначений строк та не сплатив визначені договором відсотки. Згідно розрахунку за відповідачем склалася заборгованість в розмірі 39154924,11 доларів США, з яких 30000000 доларів США сума позики, 9154924,11 доларів США відсотки, які позивач просить стягнути з відповідача.
Відповідач у відзиві на позов (№06юр/2015 від 31.07.2015 р. за підписом Першого заступника генерального директора -технічного директора ОСОБА_10) зазначив: заборгованість, про стягнення якої заявлено позивачем, дійсно утворилася за вказаним договором та станом на час звернення з позовом не погашена. Після отримання позики відповідач не здійснював сплати ані позики, ані процентів. Зазначає, що ПАТ «ЗАлК» не сплачувало заборгованість у зв'язку погіршенням фінансового стану товариства. Таке погіршення відбулося, зокрема, внаслідок всесвітньої економічної кризи та скрутного економічного становища в Україні. Починаючи з кінця 2008 року, внаслідок дії всесвітньої кризи відбулося зниження всесвітніх цін на алюмінієву продукцію, яка виробляється ПАТ «ЗАлК». Цей факт підтверджується відповідними котируваннями Лондонської Біржі Металів на алюміній. Відповідач зауважував, що при формуванні ціни на продукцію ПАТ «ЗАлК» використовувало офіційні котирування Лондонської Біржі Металів на алюміній. Протягом наступних років разом зі зниженням цін на алюмінієву продукцію в Україні здійснилося збільшення цін на енергоносії (електричну енергію, природний газ), при тому, що у кольоровій металургії витрати на електричну енергію складають основну частину витрат виробничої необхідності. Збільшення тарифів на електричну енергію автоматично впливає на значне підвищення витрат на виробництво продукції ПАТ «ЗАлК». При цьому,ціни на алюмінієву продукцію зменшувалися. Взаємозв'язок, зокрема цих двох факторів і сприяв погіршенню фінансового стану відповідача. У 2011 році у зв'язку із відміною знижок на електроенергію для енергомістких галузей промисловості, ПАТ «ЗАлК» припинило випуск первинного алюмінію. На даний час інші виробничі потужності ПАТ «ЗАлК» знаходяться у режимі консервації, оскільки відсутній стабільний попит на алюмінієву катанку, яка ним виробляється, на внутрішньому ринку України, особливо в зоні проведення антитерористичної операції. У зв'язку зі зростанням за останні роки тарифів на газ, електроенергію, а також витрат на транспортні вантажоперевезення і митне оформлення сировини виробнича собівартість катанки значно зросла і в три рази перевищує показник аналогічної продукції підприємств інших країн. У зв'язку цим ПАТ «ЗАлК» не зміг оплатити заборгованість за договором позики та враховуючи фінансовий стан підприємства, відповідач заперечував проти задоволення позову про стягнення заборгованості.
20 липня 2015р. від прокуратури Запорізької області надійшло повідомлення про вступ прокурора у справу №908/3736/15.
Ухвалою суду від 31.07.2015 р. у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Фонд державного майна України.
Ухвалою суду від 17.09.2015 р. у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Публічне акціонерне товариство “ОСОБА_11 Сбербанку Росії”.
Ухвалою суду від 07.12.2015 р. у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено ОСОБА_2 VELBAY HOLDINGS LIMITED.
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2008 р. № 777 «Про проведення конкурсного відбору керівників суб'єктів господарювання державного сектору економіки», Фонд державного майна України 28.08.2016 р. оголосив конкурс на заміщення вакантної посади генерального директора ПАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат». За результатами конкурсу на заміщення вакантної посади генерального директора ПАТ «ЗАлК» переможцем визнано ОСОБА_6, кандидатура якого погоджена з Запорізькою обласною державною адміністрацією.
Після зміни керівництва ПАТ «ЗАлК» відповідачем змінено правову позицію за даним позовом.
У відзиві на позов (№06юр/2015 від 17.06.20016 р., наданому в судовому засіданні 17.06.2016 р.) відповідач зазначає наступне: 08 лютого 2001 р. ФДМ України та ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест» укладений договір купівлі-продажу № КПП-307 (договір № 1), згідно якого ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест» придбало 423514923 простих іменних акцій ВАТ «ЗАлК», номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01% статутного капіталу товариства. Відповідно до п. 2.3 та п. 5.1.1 договору № 1 ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест» взяло на себе зобов'язання здійснити інвестиції на суму, еквівалентну 200000000,00 доларів США на користь ВАТ «ЗАлК» у порядку здійснення рефінансування зобов'язань ВАТ «ЗАлК» за кредитною угодою № 14/02-145 від 28.05.1997 р., укладеною з ВАТ «Укрексімбанк» у сумі 76450000 доларів США у порядку, що визначений в Додатку № 2 до договору № 1. 23 квітня 2006 р. акціонерним комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» , який діяв від імені ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест» на підставі договору доручення № К-201/4273 від 21.03.2006 р. та довіреності від 21.03.2006р. та компанією Велбей Холдінгс Лімітед був укладений договір купівлі-продажу, згідно з яким ОСОБА_2 придбала пакет акцій ВАТ «ЗАлК» у кількості 423514923 простих іменних акцій (договір №2), який у встановленому законом порядку був погоджений Фондом державного майна України. Відповідно до договору № 2 ОСОБА_2 Велбей Холдінгс Лімітед стала правонаступником усіх прав та обов'язків ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест» за приватизаційним договором. Відповідно до п. 6.3 договору № 2 встановлено, що компанія зобов'язалася здійснювати інвестиції в сумі, яка відповідає сумі невиконаних зобов'язань щодо інвестування в розмірі 200 млн. доларів США, в порядку встановленому в додатку № 2 до цього договору. При цьому, внесення інвестицій повинно здійснюватися за офіційним курсом Національного банку України, встановленим на дату здійснення відповідної частини інвестиції на корить ОСОБА_2 (в акціонерний капітал чи в боргові зобов'язання, у тому числі шляхом розміщення облігацій, інших цінних паперів (за виключенням акцій), залучення компанією кредитних ресурсів та позичкових коштів під забезпечення покупця). Оскільки ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест» та компанією «VELBAY HOLDINGS LIMITED» не виконано зобов'язань, які виникли на підставі договору купівлі-продажу пакета акцій ВАТ «ЗАлК» від 08.02.2001 р. № КПП-307 та перейшли до цієї компанії відповідно до договору купівлі-продажу пакета акцій від 24.03.2006 р., у держави виникло право вимагати розірвання договорів, у зв'язку з чим 25.01.2008 р. прокурором подано відповідний позов. Рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2012 р. у справі № 48/448-13/364, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2014 р., позовні вимоги заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до Закритого акціонерного товариства «АвтоВАЗ-Інвест», компанії «VELBAY HOLDINGS LIMITED», Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Акціонерного банку «ІНГ ОСОБА_11 Україна» задоволено, розірвано договори купівлі-продажу, пакет акцій понад 68% повернено державі. Приймаючи рішення про задоволення позову суди, керуючись вимогами ст. 651 ЦК України та ч. ч. 5, 9 ст. 27 Закону України «Про приватизацію державного майна», погодилися з тим, що невиконання ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест» та компанією «VELBAY HOLDINGS LIMITED» зобов'язань з рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ «ЗАлК» за кредитною угодою значною мірою позбавило Фонд державного майна України того, на що він розраховував під час укладення договорів, що свідчить про істотність порушення договірних зобов'язань компанією «VELBAY HOLDINGS LIMITED» і, як наслідок, про наявність правових підстав для розірвання приватизаційних угод. Відповідач зазначає, що 25 листопада 2009 р. компанією Judson Trading Limited, ПАТ «ЗАлК» та компанією «VELBAY HOLDINGS LIMITED» підписано договір № JT-ZALK/L-0000-000, в преамбулі якого зазначено, що відповідно до умов договору купівлі-продажу № КПП-307 від 08.02.2001 р. ОСОБА_2 «VELBAY HOLDINGS LIMITED», як правонаступник обов'язків ЗАТ «АвтоВАЗ-Інвест», по зазначеному договору має інвестувати в модернізацію та розвиток комбінату 200 млн. доларів США. Інвестиції будуть направлені на реконструкцію виробництва та промислове будівництво і технічний розвиток сировинної бази, вирішення екологічних проблем і поповнення оборотних засобів. ОСОБА_2 Judson Trading Limited, ознайомившись з концепцією розвитку ПАТ «ЗАлК», прийняла рішення про участь в інвестиційному проекті для модернізації і розвитку ПАТ «ЗАлК» як кредитор. Пунктом 2.1 укладеного договору кредитор зобов'язується надати кредитну лінію в доларах США з максимальною сукупною сумою 30 000 000,00 доларів США. Ціллю кредиту є фінансування програми розвитку ВАТ «ЗАлК» у відповідності до інвестиційних зобов'язань поручителя. Відповідач зазначає, що за правовою природою підписаний договір № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009 р. не є договором позики, оскільки, по-перше,наявне зазначення та посилання на договір купівлі-продажу акцій №КПП-307 від 08.02.2001 р., визначення цілі кредиту, як участь в інвестиційному проекті свідчить про те, що позивач виступив інвестором в інвестиційному проекті. Відповідно до абзацу 3 ч. 2 ст. 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних відносин) у разі розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням умов договору щодо внесення інвестицій внесені частково інвестиції не повертаються, а в разі невнесення інвестицій на день подачі позову про розірвання договору покупець сплачує штраф у розмірі 10% загального обсягу інвестицій. Сторонами - підписантами даного договору - взагалі не визначено стосунки щодо правовідносин, так за позицією відповідача, що кореспондується з преамбулою договору, сторони досягли згоди, що це є участь компанії Judson Trading Limited в інвестиційних зобов'язаннях компанії «VELBAY HOLDINGS LIMITED», про що зазначалося неодноразово в судових засіданнях. Натомість, позивач стверджує, що це є договір позики, при цьому кореспондує це лише з назвою договору. Але ретельний аналіз статей та положень договору №JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009р. свідчить про наступне. Окрім того, що сторони визначили, що це є інвестиціями: як зазначає позивач в позовній заяві, грошові кошти за договором №JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009р. перераховано 27 платежами за період з 02.2010 р. по 04.2011 р. У період з 05.02.2010 р. по 03.03.2011 р. згідно Раymеnt оrdеr (№00005 від 05.02.2010 року, №00006 від 19.02.2010 року, №00007 від 25.02.2010 року, №00008 від 11.03.2010 року, №00009 від 26.03.2010 року, №00010 від 04.05.2010 року, №00011 від 11.05.2010 року, №00012 від 27.05.2010 року, №00013 від 21.06.2010 року, №00014 від 28.06.2010 року, №00015 від 27.07.2010 року, №00016 від 11.08.2010 року, №00019 від 27.08.2010 року, №00021 від 08.09.2010 року, №00022 від 08.10.2010 року, №00023 від 10.11.2010 року, №00001 від 19.01.2011 року, №00002 від 26.01.2011 року, №00003 від 28.01.2011 року, №00004 від 03.02.2011 року, №00005 від 10.02.2011 року, №00006 від 24.02.2011 року, №00007 від 03.03.2011 року) за договором №JT-ZALK/L-0000-00 від 25.11.2009 р. на розрахунковий рахунок ПАТ «ЗАлК» перераховано грошові кошти на загальну суму 24010000,00 доларів США. Отже, відповідач вважає, що помилково вказати інший номер договору більше, ніж як в 23 платіжних документах в різний період часу неможливо. Дані дії свідчать, як вважає відповідач, по-перше, про відсутність перерахувань за договором, зазначеним в позовній заяві, а по-друге, свідчить про навмисні дії посадових осіб щодо створення фіктивної заборгованості шляхом використання договорів з майже схожими номерами. При цьому, відповідно до призначення платежу перерахування були здійснені за кредитним договором. З метою з'ясування обставин та підстав витрачання грошових коштів, що були отримані ПАТ «ЗАлК», у відповідності до наказу генерального директора ПАТ «ЗАлК» № ЗАлк-16-П065/06 від 11.05.2016 р. проведено інвентаризацію документів з господарської діяльності за договором позики та підстави витрачання грошових коштів. За результатами проведеної інвентаризації встановлено наступне: з вказаних вище грошових коштів посадовими особами ПАТ «ЗАлК» було проведено платежі на рахунок ТОВ «Миколаївський глиноземний завод» за трьома договорами поставки № 608Д(2008)-402-У від 31.12.2008 р. у сумі 30275450 грн., №629Д(2008) від 29.12.2008 р. та № 456Д(2010)/459-У від 24.12.2010 р. у сумі 62709252 грн.) Предметом вказаних договорів є поставка глинозему металургійного та бокситу. На користь ТОВ «Сервісний центр «Металург» за договором на роботи з обслуговування та ремонту обладнання перераховано кошти на загальну суму 1526272 грн. Також, комісією встановлено, що відповідно до Наказу генерального директора ВАТ «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» №01/56 від 16.02.2009 року глиноземне виробництво було зупинено з 16.03.2009 року. Таким чином, у зв'язку з зупинкою виробництва потреби в постачанні глинозему та бокситів, за які перераховувались кошти підприємства, на підприємстві були відсутні. Відповідно до відомостей, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський глиноземний завод» (код ЄДРПОУ 33133003) є Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Алюміній України» та Товариство з обмеженою, відповідальністю "Гуардон Україна", а кінцевим бенефіціаром є громадянин РФ Дерипаско ОСОБА_12. Засновниками Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервісний центр Металург» (код ЄДРПОУ 32654880) є компанія ОСОБА_2 РУСАЛ Інжиніринг Девелопмент Лімітед та компанія РУСАЛ Лімітед, а кінцевим бенефіціаром також є громадянин ОСОБА_13 Федерації - ОСОБА_14. ОСОБА_2 Judson Trading Limited, позивач і кредитор у даній страві, та VELBAY HOLDINGS LIMITED є афільованими підприємствами компаніями РУСАЛ (ОСОБА_13 Федерація), кінцевим бенефіціаром якої є ОСОБА_14 (громадянин РФ). Такі дії посадових осіб ПАТ «ЗАлК», Judson Trading Limited, ТОВ «НГЗ», ТОВ «СЦ Металург», VELBAY HOLDINGS LIMITED свідчать про наявну змову щодо умисного укладання фіктивного договору № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009, нарощування фіктивної заборгованості за участю підприємств, розташованих в офшорних зонах, витрачання цих коштів на цілі, не передбачені договором № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009 та договором купівлі-продажу акцій щодо рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ «ЗАлК» за кредитною угодою №14/02-145 від 28.05.1997, тобто створення фіктивної заборгованості для подальшого отримання контролю над підприємством. Відповідач звертає також увагу на той факт, що директор Джадсон Трайдінг Лімітед, яка підписала договір - ОСОБА_15 Суркуні на момент підписання договору була членом наглядової ради ПАТ «ЗАлК», компанія Велбей Холдінгс Лімітед та Джадсон Трайдінг Лімітед є підконтрольними компанії РУСАЛ, що знову ж таки свідчить про змову посадових осіб учасників процесу. В 2014 році, усвідомлюючи зазначене, а також те, що за рішенням суду 68% акцій підлягають поверненню державі в особі Фонду державного майна України, з метою повного зруйнування підприємства та ускладнення реалізації національних інтересів України в економічній й соціально-політичній сферах посадові особи ПАТ «ЗАлК», Judson Trading Limited, ТОВ «НГЗ», ТОВ «СЦ Металург», VELBAY HOLDINGS LIMITED, знаходячись під контролем представників бізнес кіл ОСОБА_13 Федерації, розпочали активну процедуру проведення підривної діяльності шляхом спроби стягнути фіктивно створену кредиторську заборгованість з ПАТ «ЗАлК» за рахунок знищення та продажу ліквідних активів та основних засобів, використовуючи при цьому подвійну нумерацію договору та, начебто, пов'язаність цих угод між собою. У даному випадку, дії вищевказаних осіб, у тому числі іноземців, спрямовані на проведення, із залученням підконтрольних офшорних компаній, підривної діяльності проти України в державному секторі економіки, що призведе до нанесення істотної шкоди інтересам держави.
Відповідач клопотав про направлення матеріалів до слідчих органів для доведення умисного вчинення злочинних діянь з метою, яка суперечить інтересам держави.
Фактичні обставини справи свідчать:
За результатами проведення відкритих торгів з продажу пакета акцій ВАТ "ЗАлК" на підставі рішень тендерної комісії, рішення Вищого арбітражного суду України від 31.01.2001р. у справі № 4/10 та наказу Фонду державного майна України №188 від 08.02.2001р., ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" було визнано переможцем відкритих торгів з продажу пакета акцій ВАТ "ЗАлК", що стало наслідком укладення 08.02.2001р. між Фондом державного майна України та ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" Договору купівлі-продажу №КПП-307 (Договір-1). За умовами зазначеного Договору-1 ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" придбало 423514923 простих іменних акцій ВАТ "ЗАлК", номінальною вартістю 0,25 гривень кожна, що становить 68,01% статутного фонду товариства за ціною 380604000 грн. Відповідно до п. 3.3. та п. 5.1.1. Договору-1 ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" взяло на себе зобов'язання здійснити інвестиції на суму, еквівалентну 200000000 доларів США на користь ВАТ "ЗАлК" у порядку, визначеному Додатком №1 до Договору-1, а також зобов'язання щодо здійснення рефінансування зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою від 28.05.1997р. у порядку, погодженому сторонами в Додатку №2 до Договору-1.
24.03.2006 р. АКБСР "Укрсоцбанк", який діяв від імені ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" на підставі договору доручення №К-201/4273 від 21.03.2006р. та довіреності від 21.03.2006р., та ОСОБА_2 "VELBAY HOLDINGS LIMITED" укладено Договір купівлі-продажу, який у встановленому законом порядку погоджений Фондом державного майна України (Договір-2), згідно з яким ОСОБА_2 "VELBAY HOLDINGS LIMITED" придбала спірний пакет акцій ВАТ "ЗАлК" у кількості 423514923 простих іменних акцій. За умовами Договору-2, ОСОБА_2 "VELBAY HOLDINGS LIMITED" стала правонаступником усіх прав і обов'язків ЗАТ "АвтоВАЗ-Інвест" за Договором-1, у зв'язку з цим, як визначено в розділі 6.3. Договору-2, ОСОБА_2 "VELBAY HOLDINGS LIMITED" зобов'язалась здійснити рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою на суму, яка відповідає сумі невиконаних зобов'язань щодо рефінансування. Судами попередніх інстанцій досліджено, що умови Договору-2 у частині зобов'язань Покупця повторюють зміст Договору-1 з урахуванням додаткових угод.
Позов Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України до 1) Закритого акціонерного товариства "АвтоВАЗ-Інвест", 2) ОСОБА_2 "VELBAY HOLDINGS LIMITED", 3) Акціонерно-комерційного банку соціального розвитку "Укрсоцбанк", 4) Акціонерного банку "ІНГ ОСОБА_11 Україна" про розірвання договорів та зобов'язання до вчинення дій подано до суду та порушено провадження у справі № 48/448 ухвалою господарського суду м. Києва від 25.12.2009 р.
Вказана справа № 48/448-13/364 розглядалася судами неодноразово та тривалий час.
Рішенням господарського суду міста Києва від 22.03.2012р. у справі №48/448-13/364, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.05.2012 р. та постановою Вищого господарського суду України від 29.10.2014 р. задоволено позовні вимоги Заступника Генерального прокурора України в інтересах держави в особі Фонду державного майна України, а саме:
- розірвано договір купівлі-продажу від 24.03.2006 р. пакета акцій Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у кількості 423 514 923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», укладений Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», який діяв від імені Закритого акціонерного товариства «АвтоВАЗ-Інвест» з компанією «VELBAY HOLDINGS LIMITED» (погоджений Фондом державного майна України).
- розірвано договір купівлі-продажу № КПП-307 від 08.02.2001 р. пакета акцій Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у кількості 423 514 923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», укладений між Фондом державного майна України та Закритим акціонерним товариством «АвтоВАЗ-Інвест».
- повернуто пакет акцій Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» у кількості 423 514 923 простих іменних акцій номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» державі Україна в особі Фонду державного майна України із застосуванням до покупців вказаного пакета вимог пункту 133 Державної програми приватизації на 2000-2002 роки, затвердженої Законом України від 18.05.2000 р. № 1723-ІІІ.
- зобов'язано зберігача - Акціонерний банк «ІНГ ОСОБА_11 Україна» списати з рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 «VELBAY HOLDINGS LIMITED» 423 514 923 простих іменних акцій Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» номінальною вартістю 0,25 грн. кожна, що становить 68,01 відсотків статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат», що були предметом договорів купівлі-продажу від 08.02.2001 р. і 24.03.2006 р., та перерахувати зазначену кількість акцій на рахунок у цінних паперах Фонду державного майна України, після чого надати Фонду державного майна України виписку з рахунку у цінних паперах, яка є підтвердженням права власності на зазначений пакет акцій.
При розгляді вказаної справи № 48/448-13/364 судами встановлено, що в порушення вищезазначених умов Договору-2, ОСОБА_2 "VELBAY HOLDINGS LIMITED" не виконала взяті на себе зобов'язання, а саме не здійснила рефінансування довгострокових зобов'язань ВАТ "ЗАлК" за Кредитною угодою. Акт підсумкової перевірки, який за умовами Договору-2 є належним доказом виконання ОСОБА_2 невиконаних зобов'язань, сторонами не складався та в матеріалах справи відсутній. Доказів перерахування коштів на користь ВАТ "Укрексімбанк" на виконання зобов'язань за Кредитною угодою ОСОБА_2 "VELBAY HOLDINGS LIMITED" також надано не було.
Разом з тим, 25 листопада 2009 р. компанією Judson Trading Limited та ПАТ «ЗАлК» підписано договір позики № JT-ZALK/L-0000-000 за участі, в тому числі інвестора (компанії «VELBAY HOLDINGS LIMITED»), який не виконав своїх зобов'язань, але виступив поручителем.
Цивільне та господарське законодавство передбачає підстави та наслідки недійсності правочинів (господарських договорів). Зокрема, статтею 207 ГК України передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
В обґрунтування заперечень за вимогами про стягнення боргу в сумі 30000000 доларів США за договором займу та 9154924,11 доларів США процентів за користування коштами, відповідач вказує, що зазначений договір було укладено внаслідок змови представників його сторін з метою доведення ПАТ «ЗАлК» до фіктивного банкрутства, як наслідок, з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави Україна.
Умовою для визнання господарського договору недійсним, як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства є наявність наміру хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків. До господарських договорів, що підпадають під ознаки відповідної норми, відносяться ті, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави і суспільства, за наявності наміру на це у сторін господарського договору.
Наявність такого наміру у сторін (сторони) означає, що вони (вона), виходячи з обставин справи усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладуваного договору і суперечність його мети інтересам держави і суспільства та прагнули або свідомо допускали настання протиправних наслідків. Намір юридичної особи визначається як намір тієї посадової особи або іншої фізичної особи, яка підписала договір.
Наявні у справі матеріали свідчать, що слідчим відділом УСБУ в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12015080060000107 від 06.01.2015 р., внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.. 113 та ч. 3 ст. 191 КК України. У досудовому розслідуванні вказаного кримінального провадження перевіряються обставини механізмів остаточного, без можливості відновлення, руйнування провідного ліквідного підприємства з виробництва алюмінію внаслідок укладення низки договорів (з відповідними додатками до них) щодо отримання від компанії резидента Республіки Кіпр Judson Trading Limited кредиту на загальну суму 30 млн. доларів США. Встановлено, що після винесення рішень судами України щодо повернення контрольного пакету акцій ПАТ «Запорізький алюмінієвий комбінат» у кількості 68,01% іменних акцій та подальшого їх переходу в червні поточного року у власність держави в особі Фонду державного майна України, представниками іноземних держав почали вживатись заходи щодо остаточного виведення активів з вказаного акціонерного товариства та запровадження механізму утримання контролю над недопущенням відновлення подальшого функціонування ПАТ «ЗАлК».
Відповідно до ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Колегія суддів вважає, що при вирішенні спору у даній справі виникли питання, які потребують перевірки з боку слідчих органів, зокрема, встановлення факту умисних дій та намірів сторін договору № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009 р. щодо настання протиправних наслідків, суперечних інтересам держави, що є ознаками кримінального правопорушення. Доведення вказаних обставин або відсутність у діях посадових осіб - підписантів договору № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009 р. - ознак кримінального правопорушення, про які зазначає відповідач у справі, може бути здійснено лише в ході оперативно-слідчих заходів досудового розслідування відповідно до норм Кримінального процесуального кодексу України.
Колегія суддів під час розгляду справи дійшла висновку, що сукупність наявних у справі документальних доказів свідчить про можливе вчинення посадовими особами сторін договору № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009 р. кримінального правопорушення і що ця обставина має суттєве значення для правильного вирішення спору у даній справі, внаслідок чого слід направити матеріали до органу досудового розслідування.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове й повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Статтею 79 ГПК України закріплено вичерпний перелік підстав для зупинення провадження у справі та передбачено два види зупинення провадження у справі: обов'язковий, зазначений в законі, за наявності якого господарський суд зобов'язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов'язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.
Так, згідно з п. 2 ч. 2 ст. 79 ГПК України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках, зокрема, надсилання господарським судом матеріалів прокурору або органу досудового розслідування.
Виходячи зі змісту наведеної норми, необхідною передумовою для застосування зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Положення ст. 79 ГПК України не містять будь-яких обмежень, які саме матеріали повинні направлятися прокурору або органу досудового розслідування та які питання мають ставитися для надання висновку компетентного органу, а вказані питання вирішуються суддею під час здійснення судового провадження, виходячи з матеріалів справи, мотивації та встановлених обставин. Водночас господарський суд не має повноважень на перевірку наявності у діях конкретної особи кримінально-карних діянь, відтак суд вважає за необхідне скористатися наданим йому правом зупинити провадження у справі для надсилання її матеріалів для проведення перевірки до Управління Служби безпеки України в Запорізькій області.
Клопотання Фонду держмайна України, яке підтримане прокурором та відповідачем у справі, про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Запорізької області у справі № 908/1029/16 за позовом ФДМ України про визнання недійсною додаткової угоди № 4 від 10.11.2014 р. до договору позики № JT-ZALK/L-0000-000 від 25.11.2009 р. судом відхиляється як необґрунтоване на даний час.
За викладених обставин, колегія судів дійшла висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі у зв'язку направленням матеріалів справи до органу досудового розслідування.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 2 ст. 79,86 ГПК України, суд
1. Надіслати матеріали до органу досудового розслідування - Управління Служби безпеки України в Запорізькій області (м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, 62) для проведення перевірки обставин, викладених в даній ухвалі.
2. Зупинити провадження у справі № 908/3736/15 за позовом Judson Trading Limited до відповідача ОСОБА_16 «Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат» за участю третіх осіб: 1) Фонд державного майна України; 2) ОСОБА_16 “Сбербанк”, 3) ОСОБА_2 VELBAY HOLDINGS LIMITED про стягнення 39154924,11 доларів США, що еквівалентно 835141406,20 грн. за участю прокуратури Запорізької області.
3. Зобов'язати орган досудового розслідування повідомити господарський суд Запорізької області про результати перевірки з наданням копії відповідних документів.
Головуючий суддя І.А.Попова
Судді Л.П.Гандюкова
ОСОБА_3
.