16 червня 2016 р. Справа № 902/432/16
Господарський суд Вінницької області у складі:
Головуючого судді В. Білоуса
ОСОБА_1Нестеров
за участю представників:
позивача: ОСОБА_2- згідно довіреності;
відповідача: ОСОБА_3- згідно довіреності.
Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№ 1114
Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом:Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" (01030, м.Київ, бульвар Шевченка, 18; 21050, м.Вінниця, вул.Соборна, 8)
до:Управління праці та соціального захисту населення Козятинської міської ради (22100, Вінницька обл., м.Козятин, вул.Винниченка, 56)
про стягнення 1 701,15 грн., з яких 1 574,35 грн.- боргу за надані послуги електрозв"язку, 111,72 грн.- пені, 12,29 грн.- інфляційних втрат, 2,78 грн.- 3% річних.
Відповідач у відзиві № 910 від 09.06.2016 р. на позовну заяву та представник відповідача в судовому засіданні пояснили, що Визначений борг виник тому, що в період вересень 2015 р.- березень 2016 р. та на теперішній час включно оплата платіжних доручень за незахищеними статтями видатків управління праці та соціального захисту населення Козятинської міської ради управлінням державної казначейської служби України у Козятинському районі та м. Козятині Вінницької області не здійснюється. Вказує про те, що зазначена ситуація є наслідком дефіциту фінансування субвенції з державного бюджету на фінансування відшкодування збитків перевізників за перевезення пільгових категорій громадян відповідно до постанови КМУ від 04.03.2002 № 256 «Про затвердження Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету», в результаті цих обставин виник борг перед публічним акціонерним товариством «Укртелеком». Вказує про те, що відповідно до рішення виконавчого комітету Козятинської міської ради від 08.12.2015 р. № 45, з 01.01.2016 р. оплата послуг зв'язку, отриманих управлінням праці та соціального захисту населення здійснюється Козятинською міською радою, що забезпечило уникнення виникнення заборгованості з 01.01.2016 р. по теперішній час. Зазначає про те, що визнає позовні вимоги щодо 1 574,35 грн.- боргу.
Також відповідач у відзиві, беручи до уваги вищевказане, просить суд не стягувати 111,72 грн.- пені, 12,29 грн.- інфляційних втрат, 2,78 грн.- 3% річних.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, повно, всебічно і об'єктивно дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку суд, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, 530, 901 - 903 ЦК України, прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в сумі 1 600,59 грн., з яких 1 574,35 грн.- боргу за надані послуги електрозв'язку, 11,17 грн.- пені (пеня, на підставі ст.83 ГПК України, підлягає зменшенню судом із суми 111,72 грн. до 10% від вказаної суми, а саме до 11,17 грн.), 12,29 грн.- інфляційних втрат, 2,78 грн.- 3% річних.
До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.
25.01.2008 р. між позивачем (в договорі - "Підприємство зв'язку") та відповідачем (в договорі - "Споживач") було укладено типовий договір № 9 про надання послуг електрозв'язку.
Згідно розділу 1 договору позивач зобов'язався надавати послуги електрозв'язку відповідачу.
Відповідно до п.3.2.8. договору відповідач зобов'язався вносити своєчасно плату за користування телефоном.
Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3. договору послуги, які надаються позивачем, оплачуються за тарифами, затвердженими згідно з чинним законодавством. Відповідач сплачує послуги електрозв'язку за спільно погодженою авансовою, з поданням рахунків системою оплати. Відповідач повинен своєчасно оплачувати надані послуги.
Сторони передбачили, що договір набирає чинності з дня підписання і діє п'ять років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін (п.п.7.1., 7.2. договору).
Позивач на виконання умов договору в період з 01.08.2015 р. по 31.03.2016 р. надав відповідачеві послуг електрозв'язку на суму 1 742,61 грн., що стверджується рахунками - актами за телекомунікаційні послуги (а.с.31-43).
Станом на 01.08.2015 р. у відповідача рахувалася переплата в сумі 168,26 грн..
Відповідач зобов'язання взяті в договорі щодо оплати за отримані послуги не виконав частково.
Таким чином, борг відповідача перед позивачем за отримані послуги становить 1 574,35 грн. (1 742,61 грн.- 168,26 грн.= 1 574,35 грн. ), що і стало причиною виникнення спору.
Зазначене вище також стверджується обопільно підписаним, скріпленим печаткою сторін, актом звіряння заборгованості станом на 01.01.2016 р., копія якого надана відповідачем із відзивом (а.с.56).
З огляду на предмет і характер зобов'язань взятих сторонами в договорі, між сторонами виникли правовідносини, які регулюються главою 63 “Послуги. Загальні положення”, ст. 901 - 903 ЦК України (договір про надання послуг). Відповідно до вказаних статей за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї статі застосовуються до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Як вбачається із приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Окрім суми боргу позивач заявив до стягнення 12,29 грн.- інфляційних втрат за період з серпня 2015 р. по березень 2016 р., 2,78 грн.- 3% річних за період з 21.08.2015 р. по 20.04.2016 р..
Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Стаття 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.І ст. 202 ГК України, ст. 599 ЦК України зобов'язання, зокрема, припиняються виконанням, проведеним належним чином.
З огляду на викладене, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 12,29 грн.- інфляційних втрат за період з серпня 2015 р. по березень 2016 р., 2,78 грн.- 3% річних за період з 21.08.2015 р. по 20.04.2016 р..
Також, позивач заявив до стягнення 111,72 грн.- пені за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за період з 21.08.2015 р. по 20.02.2016 р..
Згідно п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, господарський суд , приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.
Тому суд, з огляду на винятковість випадку, враховуючи те, що відповідач є бюджетною установою та те, що заборгованість перед позивачем у відповідача виникла у зв'язку із дефіцитом фінансування субвенцій з державного бюджету, на підставі п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України, суд дійшов висновку про зменшення розміру пені із суми 111,72 грн. до 10% від вказаної суми, а саме до 11,17 грн..
З огляду на викладене клопотання відповідача викладене у відзиві про не стягнення з відповідача 111,72 грн.- пені, 12,29 грн.- інфляційних втрат, 2,78 грн.- 3% річних підлягає частковому задоволенню.
З огляду на викладене суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 1 600,59 грн., з яких 1 574,35 грн.- боргу за надані послуги електрозв'язку, 11,17 грн.- пені за період з 21.08.2015 р. по 20.02.2016 р., 12,29 грн.- інфляційних втрат за період з серпня 2015 р. по березень 2016 р., 2,78 грн.- 3% річних за період з 21.08.2015 р. по 20.04.2016 р..
Судові витрати на судовий збір в сумі 1 378 грн., згідно ст.49 ГПК України, підлягають відшкодуванню позивачеві за рахунок відповідача.
Керуючись викладеним, ст.4-3, 4-5, 22, 28, 32, 33, 34, 36, 43, 49, 75, 82 - 84, 115, 116 ГПК України, -
1. Позов задовольнити в сумі 1 600,59 грн., з яких 1 574,35 грн.- боргу за надані послуги електрозв'язку, 11,17 грн.- пені за період з 21.08.2015 р. по 20.02.2016 р., 12,29 грн.- інфляційних втрат за період з серпня 2015 р. по березень 2016 р., 2,78 грн.- 3% річних за період з 21.08.2015 р. по 20.04.2016 р... Судові витрати на судовий збір в сумі 1 378 грн. покласти на відповідача.
2. Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Козятинської міської ради, код ЄДРПОУ 25889150 (22100, Вінницька обл., м.Козятин, вул.Винниченка, 56) на користь Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", код ЄДРПОУ 21560766 (01030, м.Київ, бульвар Шевченка, 18) 1 574,35 грн.- боргу, 11,17 грн.- пені, 12,29 грн.- інфляційних втрат, 2,78 грн.- 3% річних, судові витрати на судовий збір в сумі 1 378 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 16.06.2016 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 21 червня 2016 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.
Суддя Білоус В.В.
віддрук. прим.:
1 - до справи