21.06.16 Справа № 904/3209/16
За позовом дочірнього підприємства "Трансгарант-Україна", м. Київ
до публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про стягнення 181 776,00 грн.
Суддя Євстигнеєва Н.М.
Без участі представників сторін
Дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна" звернулося до господарського суду із позовом, яким просить стягнути з публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" заборгованість по оплаті за користування вагонами у розмірі 181 776,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 76 на послуги з організації перевезень вантажів від 02 січня 2013 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.
Рішенням господарського суду від 16 червня 2016 року позовні вимоги задоволено повністю.
04 травня 2016 року дочірнє підприємство "Трансгарант-Україна" подало до господарського суду клопотання (вх. № 27423/16 від 04.05.2016) про повернення судового збору.
Клопотання позивача про повернення суми сплаченого судового збору, мотивоване тим, що при зверненні з позовом до суду помилково двічі сплачено судовий збір за розгляд позовної заяви згідно платіжного доручення №12226 від 18.04.2016 на суму 2 726,64грн. та №12356 від 22.04.2016 на суму 2 726,64грн., а всього - 5 453,28грн.
Розглянувши клопотання позивача про повернення судового збору, сплаченого у більшому розмірі, суд не вбачає підстав для його задоволення.
Як вбачається з матеріалів справи, при зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 726,64грн. на підставі платіжного доручення №12226 від 18.04.2016 (а.с.6), що відповідає заявленій сумі позовних вимог (181 776,00грн.х1,5%). Платіжне доручення №12226 від 18.04.2016 надано позивачем в оригіналі.
До клопотання про повернення суми судового збору позивачем надано дві копії платіжних доручень: №12226 від 18.04.2016 на суму 2 726,64грн. та №12356 від 22.04.2016 на суму 2 726,64грн. Копії наведених платіжних доручень завірені ОСОБА_1 та засвідчені печаткою підприємства.
Разом з тим, належним доказом сплати судового збору є оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення (Інформаційний лист Державної судової адміністрації України №12-6621/11 від 10.11.2011).
Отже, повернення сплаченого судового збору можливе лише на підставі останнього примірника платіжного доручення (оригінального примірника), а не його копії.
Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання позивача про повернення надмірно сплаченого судового збору.
Однак, після усунення допущеного порушення, позивач має право повторно звернутися з відповідним клопотанням в установленому порядку про повернення судового збору (за наявності оригінального примірника платіжного доручення).
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити дочірньому підприємству "Трансгарант-Україна" в задоволенні клопотання про повернення із державного бюджету України зайво сплаченого судового збору в розмірі 2 726,64 грн. перерахованого згідно платіжного доручення №12356 від 22 квітня 2016 року.
Суддя ОСОБА_2