номер провадження справи 10/72/15
22.06.2016 Справа № 908/1875/15-г
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування”, м. Краматорськ про надання відстрочки виконання судового рішення № 908/1875/15-г від 08.06.2015 р.
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “ДТЕК Високовольтні мережі”, м. Донецьк.
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування”, м. Краматорськ, Донецька область.
про стягнення 1 728 956,77 грн.
суддя Алейникова Т.Г.
Представники сторін:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - не з'явився;
Рішенням Господарського суду Запорізької області по справі № 908/1875/15-г від 08.06.2015р частково задоволено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК високовольтні мережі» до Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» про стягнення суми заборгованості за спожиту активну електроенергію. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Краматорський завод важкого верстатобудування» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК високовольтні мережі» суму заборгованості за спожиту активну електроенергію в розмірі 1 162411,30 грн. та суму судового збору в розмірі - 34 579,14 грн.
До господарського суду Запорізької області звернулось Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування”, м. Краматорськ про надання відстрочки виконання судового рішення № 908/1875/15-г від 08.06.2015 р.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 15.06.2016 р. заява про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 08.06.2016 р. у справі № 908/1875/15-г прийнята до розгляду, розгляд заяви призначено на 22.06.2016 р.
В судовому засіданні 22.06.2016 р. представник заявника не з'явився. Ніяких клопотань не направив. Представник позивача направив клопотання про відкладення розгляду заяви. Суд дане клопотання відхилив.
В судовому засіданні 22.06.2016 р. заява розглянута та вирішена судом по суті.
Розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування”, м. Краматорськ про надання відстрочки виконання судового рішення № 908/1875/15-г від 08.06.2015 р., суд
Мотивуючи заяву про відстрочку виконання рішення господарського суду Запорізької області від 08.06.2015 р. у справі № 908/1875/15-г відповідач зазначає, що на даний момент своєчасне і повне виконання зазначеного рішення суду ускладнене наступними підставами.
Як зазначає відповідач, ПАТ «КЗВВ» звернулося до податкового органу із заявою про списання недоїмки з ЄСВ на суму 1330877,49 грн., однак посилаючись на розпорядження Кабінету Міністрів України від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053-р», яким дію розпорядження про встановлення переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, № 1053-р від ЗО жовтня 2014 року зупинено, податковий орган такого списання не здійснює. В подальшому така норма з законодавства України була виключена.
Як наслідок викладених обставин, на сьогоднішній день ПАТ «КЗВВ» в силу відсутності достатньої кількості фінансових ресурсів не в змозі покрити всі видатки та належним чином дотримуватися платіжної дисципліни.
Все це супроводжується судовими справами по стягненню заборгованостей та відкритими виконавчими провадженнями, згідно яким накладено арешти на рухоме та нерухоме майно підприємства.
Одним із заходів примусового виконання рішень є звернення стягнення на майно боржника (стаття 4 Закон України „Про виконавче провадження"). Статтею 50 цього ж Закону зазначається, що звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. У статті 61 вищезазначеного Закону зазначається, що реалізація арештованого майна, за винятком майна, вилученого за законом з обігу та зазначеного в частині восьмій статті 55 цього Закону (цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів), здійснюється спеціалізованими організаціями, які залучаються на тендерній (конкурсній) основі, на підставі договорів між Державною виконавчою службою та спеціалізованими організаціями шляхом його продажу на прилюдних торгах, аукціонах.
Однак на час проведення АТО в Донецькій області такі торги не проводяться. А тому при наявності арештованого майна, кількість, якого достатня для покриття частини боргів, його реалізація є неможливою, що виключає можливість надходження грошових коштів.
04.01.2016 року наказом № 1 затверджені основні напрямки діяльності підприємств, згідно до яких затверджено основні напрямки діяльності Товариства на 2016р. та заплановані надходження грошових коштів та можливість розподілення прибутку (копія наказу, копія програми запуску товарної продукції; копія програми виготовлення товарної продукції; копія програми реалізації товарної продукції; копія плану основної технологічної трудомісткості - додатки №№ 22-26).
Але при досить позитивних показниках, що заплановані на 2016 рік, додаткові витрати та понесені збитки поки що виключають отримання чистого прибутку в розмірі, достатньому для покриття всіх заборгованостей (копія бюджету на 2016р. - додаток № 27).
Відсутність руху грошових активів на рахунках ПАТ «КЗВВ», достатнього для покриття сум, які знаходяться на виконанні у виконавчій службі по боржнику ПАТ «КЗВВ», призводять до активних виконавчих дій з боку виконавчої служби, які пов'язані із арештом та реалізацією майна підприємства в рахунок погашення за виконавчими документами. Однак, і ці діє не є достатньо результативними, оскільки на території Донецької та Луганської областей заборонені публічні торги, тому борги накопичуються. Сума їх в десятки разів перевищує межу банкрутства.
Форс-мажорні обставини для ПАТ «КЗВВ» також засвідчені сертифікатом № 6003, виданим Донецькою торгово-промисловою палатою: станом на 10.03.2016 року тривають (копія сертифікату додаток № 33).
Про те, що викладені вище обставини відносяться до форс-мажорних та підлягають врахуванню при вирішенні трудових спорів, висновку також дійшов Верховний Суд України за результатами розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «КЗВВ» про стягнення середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати та відшкодування моральної шкоди (постанова від 11.11.2015 року № 6-2159цс15). Цією постановою встановлений факт настання для ПАТ «КЗВВ» форс-мажорних обставин з 14 травня 2014 року, а тому вина підприємства для застосування наслідків відповідно до ст. 117 та 237-2 КЗпП України відсутня.
З однієї сторони, скрутне фінансове становище, яке сталося внаслідок настання для ПАТ «КЗВВ» форс-мажорних обставин, а з іншої - заплановані доходи, які можливі в результаті поетапного відновлювального процесу для підприємства, свідчать про те, що в разі надання відповідачу відстрочення по сплаті заборгованості перед позивачем дозволить в повній мірі виконати грошове зобов'язання та уникнути в подальшому порушення платіжної дисципліни. Інакше єдино разове стягнення боргу в повному обсязі призведе до неможливості здійснення відновлювальних заходів, продовження господарської діяльності, проведення розрахунків із працівниками та призведе до банкрутства підприємства, що потягне за собою також звільнення 492 працівників, що в масштабах міста Краматорськ (загальна численність населення менше 100 тис. осіб) буде катастрофічним
Відповідно до ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України “Про виконавче провадження”. Виконання рішення господарського суду, згідно зі ст. 116 ГПК України, ст. 17 Закону України “Про виконавче провадження”, провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Згідно з п. 7.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України” № 9 від 17.10.2012 р. вирішуючи питання про розстрочку виконання судового рішення, господарський суд повинен врахувати матеріальні інтереси і фінансовий стан обох сторін, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Підставою для відстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановлений господарським судом способом.
В пункті 1.1 вказаного Роз'яснення наведено визначення терміну “розстрочка”. Так, розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно з ст., ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Як встановлено судом, у своїй заяві, відповідач просить суд відстрочити виконання судового рішення на перший квартал 2017 року. Суд зазначає, що на даний час не має підстав для надання відстрочки виконання судового рішення, бо ще не сплив 2016 рік і розгляд такої заяви є передчасним.
Проаналізувавши викладені у заяві обставини, суд дійшов висновку, що дана заява не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 22, 86, 121 ГПК України, суд
В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства “Краматорський завод важкого верстатобудування”, м. Краматорськ про надання відстрочки виконання судового рішення № 908/1875/15-г від 08.06.2015 р. відмовити.
Суддя Т.Г. Алейникова