10 червня 2016 року м. Київ К/800/12389/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Смокович М.І., розглянувши касаційну скаргу Благодійного фонду "Сприяння розвитку гольфу Харківщини" на постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 22 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі за позовом Благодійного фонду "Сприяння розвитку гольфу Харківщини" до Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною,
Благодійний фонд «Сприяння розвитку гольфу Харківщини» звернувся до суду з адміністративним позовом до Харківської міської ради про визнання протиправною бездіяльності суб'єкта владних повноважень, а саме визнати протиправною бездіяльність Харківської міської ради за період з 16 серпня 2015 року до 23 грудня 2015 року щодо нерозгляду заяви Благодійного фонду "Сприяння розвитку гольфу Харківщини" про припинення права користування земельною ділянкою (кадастровий номер 6310136600:16:001:0018), яка розташована по проспекту Академіка Курчатова, 1-А у Київському районі міста Харкова (Лист від 15.07.2015 року вих. № 15/7-1).
Постановою Дзержинського районного суду міста Харкова від 22 березня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року, закрито провадження у справі.
До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Благодійного фонду "Сприяння розвитку гольфу Харківщини", в якій скаржник просить скасувати постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 22 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року та ухвалити нове рішення, яким направити справу на продовження розгляду.
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).
З оскаржуваного судового рішення вбачається, що позивачем оскаржується рішення Харківської міської ради, яким надано у користування земельні ділянкидля експлуатації та обслуговування будівель і споруд.
Отже, вищенаведене рішення Харківської міської ради є актом індивідуальної дії, що вичерпало свою юридичну силу після реалізації, а саме: після одержання земельних ділянок у користування.
Таким чином, виник спір про право цивільне, а відтак і захищати свої права та інтереси особи повинні у способи, визначені за нормами ЦПК України.
Компетенція адміністративних судів, встановлена статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України та на даний спір не поширюється, оскільки вимоги позивача не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, зазначеного в якості відповідача, а в даних правовідносинах відповідач не здійснює владну управлінську функцію.
Враховуючи частину першу статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що дана справа не є публічно-правовим спором і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції.
Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, такий висновок судів попередніх інстанцій відповідає обставинам справи та положенням статті статті 15 ЦПК України, в якій передбачено, що у порядку цивільного судочинства суди розглядають справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Приписами статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України вказано, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.
За таких обставин у відкритті касаційного провадження за даною касаційною скаргою слід відмовити.
Керуючись частинами 5, 6 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Благодійного фонду "Сприяння розвитку гольфу Харківщини" на постанову Дзержинського районного суду міста Харкова від 22 березня 2016 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 12 квітня 2016 року у справі за позовом Благодійного фонду "Сприяння розвитку гольфу Харківщини" до Харківської міської ради про визнання бездіяльності протиправною.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого
адміністративного суду України М. І. Смокович
Суддя М.І. Смокович