31 травня 2016 року м. Київ К/800/35570/15
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого судді: Сіроша М.В.,
суддів: Голубєвої Г.К.,
Юрченко В.П.
розглянувши у порядку попереднього розгляду касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Моріон» (далі - Підприємство) на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2015 року у справі № 817/936/15 за адміністративним позовом Підприємства до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі - ДПІ),
про визнання протиправним та скасування наказу,-
У квітні 2015 року Підприємство звернулося до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування наказу ДПІ № 205 від 31.03.2015 (далі - Наказ № 205) щодо здійснення документальної позапланової виїзної перевірки за період з 1.01.2010 до 31.12.2014.
Зазначило, що оскаржуваний наказ податковим органом прийнятий у порушення вимог податкового законодавства і підлягає скасуванню.
20 травня 2015 року постановою Рівненського окружного адміністративного суду позов задоволено.
Наказ № 205 визнаний протиправним та скасований.
Задовольняючи позов, суд зазначив, що ДПІ вже здійснювалась перевірка, у зазначеному оскаржуваному наказі періоді, у податкового органу були відсутні підстави для повторного здійснення перевірки.
13 липня 2015 року постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 20 травня 2015 року скасована, у задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд зазначив, що оскаржуваний наказ був прийнятий у відповідності до вимог чинного законодавства України.
Підприємство звернулося із касаційною скаргою про скасування постанови Житомирського апеляційного адміністративного суду та залишення в силі постанови Рівненського окружного адміністративного суду, посилаючись па порушення апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши правильність застосування апеляційним адміністративним судом норм матеріального та процесуального права, обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як встановлено судами, 26.02.2015 за матеріалами кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013190010004791 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу України, прийнята постанова, якою призначена документальна позапланова виїзна перевірка щодо дотримання вимог податкового, валютного законодавства України при здійсненні господарської діяльності, а також достовірності заповнення податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані із нарахуванням та сплатою податків Підприємством за період з 1.01.2010 до 30.11.2014.
31 березня 2015 року ДПІ прийняла Наказ № 205 про здійснення документальної позапланової виїзної перевірки Підприємства щодо дотримання ним вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.01.2010 до 31.12.2014, тривалістю 5 робочих днів з 31.03.2015.
Посадові особи ДПІ до здійснення перевірки Товариством допущені не були.
Колегія суддів вважає висновок апеляційного адміністративного суду про відмову у задоволенні позову обґрунтованим з таких підстав.
Окружний суд, задовольняючи позов, зазначив, що предметом даної перевірки були питання, охоплені попередньою податковою перевіркою, здійсненою податковою інспекцією в рамках заходів з податкового контролю, у прокурора були відсутні підстави для призначення перевірки за 2014 рік у зв'язку із не закінченням терміну звітування Підприємства з податку на прибуток за 2014 рік.
Відповідно до пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється у разі отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.
Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, коли отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної позапланової перевірки.
Відповідно до п. 78.2 ст. 78 Податкового кодексу України обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Кодексом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться у межах кримінального провадження.
Контролюючим органам забороняється проводити документальні позапланові перевірки, які передбачені підпунктами 78.1.1, 78.1.4, 78.1.8, 78.1.11 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу, у разі, якщо питання, що є предметом такої перевірки, були охоплені під час попередніх перевірок платника податків.
Згідно з п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Відповідно до ч. 7 ст. 110 Кримінального процесуального кодексу України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов'язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.
Апеляційний суд правильно зазначив, що оскаржуваний наказ був прийнятий ДПІ на підставі постанови прокурора прокуратури м. Рівне від 26 лютого 2015 року.
Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 30 квітня 2015 року постанова прокурора прокуратури м. Рівне від 26 лютого 2015 року була скасована після прийняття оскаржуваного наказу.
На час ухвалення рішення у справі, оскаржуваний наказ вичерпав свою дію закінченням визначеного терміну перевірки і не може бути реалізованим.
Дії контролюючого органу з видачі наказу не породжують для платника податків жодних правових наслідків у зв'язку із тим, що прийняття наказів є обов'язком керівника податкового органу за умови настання законодавчо визначених підстав.
В той же час, платник податків не позбавлений права оскаржити сам наказ за умови, що він породжує для нього певні правові наслідки.
Апеляційний суд обґрунтовано зазначив, що до податкової перевірки посадові особи ДПІ допущені не були, Підприємство захистило свої права шляхом не допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, права, свободи та законні інтереси Підприємства оскаржуваним наказом порушені не були.
Згідно з ч. 1 ст. 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права під час ухвалення судових рішень чи вчинення процесуальних дій.
Колегія суддів дійшла висновку, що постанова апеляційного адміністративного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана правильно, підстав для її скасування з мотивів, викладених в касаційній скарзі, немає.
Керуючись статтями 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України,
Касаційну скаргу Малого приватного підприємства «Моріон» відхилити.
Постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і оскарженню не підлягає, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, визначених ст. 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: Сірош М.В.
Голубєва Г.К.
Юрченко В.П.