17 червня 2016 року м. Київ К/800/16324/16
Суддя Вищого адміністративного суду України Заїка М.М., перевіривши можливість розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання незаконним та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України в якому просив визнати незаконним та скасувати наказ Т.в.о. командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України підполковника ОСОБА_2 від 19.12.2014 № 237 в частині попередження про неповну службову відповідність майора ОСОБА_1 .
Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року позов ОСОБА_1 було залишено без задоволення.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що нормативними актами визначено безпосередньо обов'язок начальника продовольчої служби полку, зокрема, щодо ведення обліку продовольчої служби, перевірки не менше ніж одного разу на місяць наявності і якісного стану продовольства, проведення з кухарями контрольно-показового приготування їжі та забезпечення додержання санітарно-гігієнічних вимог під час зберігання і оброблення продуктів харчування.
Проте, згідно з актом про підсумки проведення інвентаризації матеріальних засобів частини станом на 01.11.2014 ведення обліку продовольчою службою не ведеться; встановлена відсутність належного внутрішнього порядку в приміщеннях овочесховища, продовольчого складу та виробничих приміщеннях солдатської їдальні, що призводить до неналежного утримання продуктів харчування; контроль за наявністю майна начальником продовольчої служби здійснюється не належним чином; показова варка не проводилась на протязі 3-х місяців.
Так, службовим розслідуванням було встановлено, що начальник продовольчої служби тилу майор ОСОБА_1 не робить належних висновків з вказаних йому недоліків, що проявляється в систематичному неякісному виконанні функціональних обов'язків. Аналіз дисциплінарної практики свідчить про наявність станом на 25.11.2014 у майора ОСОБА_1 таких стягнень як догана за неналежне виконання службових обов'язків та не ведення обліку службової документації продовольчої служби тилу від 28.08.2014 (усно), сувора догана за неналежне виконання службових обов'язків та не ведення обліку службової документації продовольчої служби тилу від 02.09.2014 (усно), сувора догана за самоусунення від виконання функціональних обов'язків від 25.11.2014. За систематичне самоусунення від виконання функціональних обов'язків, що призвели до відсутності обліку в службі майора ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності. Враховуючи наявність у майора ОСОБА_1 не знятих стягнень у вигляді догани та суворої догани, небажання військовослужбовця виправляти своєї поведінки зразковим виконанням військового обов'язку, за систематичне самоусунення від виконання функціональних обов'язків порушення вимог статті 12, 97 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, особисту недисциплінованість начальника продовольчої служби тилу майора ОСОБА_1 (Г-001184) попереджено про неповну службову відповідність.
Отже, відповідачем правомірно було прийнято наказ про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.
У касаційній скарзі ОСОБА_1 не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати судові рішення першої та апеляційної інстанції, а справу направити на новий розгляд.
В обгрутнутвання касаційної скарги зазначає, що відповідно до наказів та вимог Інструкції, службове розслідування повинно було завершитись до 30.11.2014, або за необхідностю та наявністю суттєвих підстав на продовження, та обов'язковим вмотивованим рапортом того хто проводе службове розслідування до закінчення цього строку на визначений наступним наказом термін.
У відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з огляду на наступне.
Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Обставини, які зазначені скаржником у касаційній скарзі, досліджувалися та перевірялися судами попередніх інстанцій з наданням їм належної правової оцінки. Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суди неправильно застосували норми матеріального або процесуального права.
З огляду на викладене та керуючись статтями 211, 214 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 12 січня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 25 травня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання незаконним та скасування наказу.
Копію ухвали разом з доданими до скарги матеріалами направити скаржнику.
Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Суддя М.М. Заїка