"08" червня 2016 р. м. Київ К/800/27234/14
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючої: Гончар Л.Я.,
Суддів: Конюшка К.В.,
Чалого С.Я.,
при секретарі: Скавуляк Т.В.,
за участю сторін: прокурора Кузнєцової Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за касаційною скаргою Красноармійської міської ради на постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року у справі за позовом Красноармійської міжрайонної прокуратури Донецької області до Красноармійської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
Красноармійський міжрайонний прокурор Донецької області звернувся до суду з позовом до Красноармійської міської ради про визнання незаконними дії Красноармійської міської ради в частині не прийняття до комунальної власності 77/100 частини гуртожитку, розташованого за адресою: м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 53, та зобов'язання постановити рішення про прийняття до комунальної власності зазначеної частини гуртожитку.
Позовні вимоги мотивовано невиконанням Красноармійською міською радою постанови Вищого господарського суду України від 23.05.2013, якою відповідача зобов'язано прийняти до комунальної власності 77/100 частини гуртожитку, розташованого за адресою: м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 53.
Постановою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року, позов задоволено частково: визнано незаконною бездіяльність Красноармійської міської ради в частині не прийняття до комунальної власності 77/100 частини гуртожитку, розташованого за адресою: м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 53, в іншій частині позову у задоволенні відмовлено.
У поданій касаційній скарзі Красноармійська міська рада із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів попередніх інстанцій та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, правильність правової оцінки обставин справи та застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно з постановою Господарського суду Донецької області від 18.06.2003 року у справі № 15/3456 відкрито ліквідаційну процедуру у справі про банкрутство Відкритого акціонерного товариства «Красноармійськжитлобуд».
Постановою Вищого господарського суду України у справі № 31/105пн від 23.05.2012 року зобов'язано Красноармійську міську раду прийняти до комунальної власності об'єкт житлового фонду, а саме: частину будівлі (77/100) розташованої за адресою: м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 53.
Рішенням Красноармійської міської ради від 24.10.2012 року № 6/22-5 прийнято у комунальну власність територіальної громади в особі Красноармійської міської ради гуртожиток, що перебуває на балансі ВАТ «Крсноармійськжилбуд» за адресою: м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 53.
Згідно з довідкою КП «БТІ» гуртожиток, розташований за адресою: м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 53, перебуває безпосередньо у власності ВАТ «Красноармійськжилбуд»
Красноармійська міжрайонна прокуратура Донецької області звернулась до Красноармійської міської ради з поданням № 69-3799вих-13 від 02.08.2013 про усунення порушень законодавства про державну та комунальну власність та причин, що сприяли їх вчиненню.
Красноармійська міська рада, посилаючись на вимоги Постанови Кабінету Міністрів України від 06.11.1995 №891 «Про затвердження Положення про порядок передачі в комунальну власність державного житлового фонду, що перебував у повному господарському віданні або в оперативному управлінні підприємств, установ та організацій», відмовила у задоволенні подання Красноармійської міжрайонної прокуратури, зазначаючи на те, що ліквідатором ВАТ «Красноармійськжилбуд» Карауш Ю.В. не надано пакет документів, передбачений п. 8 вищевказаного Порядку, необхідний для передачі гуртожитку, розташованого за адресою: м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 53, у власність територіальної громади.
Вказуючи на протиправну бездіяльність відповідача щодо неприйняття до комунальної власності гуртожитку, а саме: частини будівлі (77/100), розташованої за адресою: м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 53, Красноармійський міжрайонний прокурор Донецької області звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що відповідачем, окрім прийняття рішення від 24.10.2012 року № 6/22-5. не вчинено інших дій на виконання постанови Вищого господарського суду України у справі № 31/105пн від 23.05.2013 року, що мали б наслідком прийняття до комунальної власності об'єкта житлового фонду, а саме: частини будівлі (77/100) розташованої за адресою: м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 53.
Відмовляючи у задоволенні позову в частині зобов'язання прийняти рішення, суд першої інстанції виходив з того, що Красноармійською міською радою вже прийнято відповідне рішення про прийняття об'єкта до комунальної власності від 24.10.2012 року № 6/22-5.
Колегія суддів, виходячи з меж касаційного перегляду, встановлених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України, не погоджується із висновками судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що постановою Вищого господарського суду України у справі № 31/105пн від 23.05.2013 року зобов'язано Красноармійську міську раду прийняти до комунальної власності об'єкт житлового фонду, а саме: частину будівлі (77/100) розташованої за адресою: м. Красноармійськ, вул. Дніпропетровська, 53.
Звернення прокурора до суду із даним позовом мотивовано, у тому числі, невиконанням відповідачем рішення господарського суду, що набрало законної сили.
Відповідно до частини першої статті 115 Господарського-процесуального кодексу України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частиною першою статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом.
Відповідно до частини другої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
За вказаних обставин, оскільки спір, що виник між сторони, обумовлений невиконанням відповідачем рішення господарського суду, що набрало законної сили, зважаючи на те, питання примусового виконання якого вирішуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження", колегія суддів вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій щодо наявності підстав для розгляду вказаного спору у порядку адміністративного судочинства
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до частини першої статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись статтями 157, 160, 167, 220, 221, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
Касаційну скаргу Красноармійської міської ради задовольнити частково.
Постанову Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 березня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2014 року скасувати.
Провадження у справі за позовом Красноармійської міжрайонної прокуратури Донецької області до Красноармійської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - закрити.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута в порядку ст. ст. 235-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: