"30" травня 2016 р. м. Київ К/800/51920/13
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу
за касаційною скаргою Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року
та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року
у справі № 820/4857/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Паритет-агро»
до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Паритет-агро» звернулось до суду з адміністративним позовом до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання неправомірними дій, зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС щодо проведення зустрічних звірок ТОВ «Паритет-Агро», за результатами яких складені довідки від 23.01.2013 року № 291/221/31642413 та від 28.02.2013 року № 1317/221/31642413 та коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ ТОВ «Паритет-Агро» в автоматизованій інформаційній системі «Звірки» на підставі вказаних довідок. Зобов'язано Основ'янську ОДПІ м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області вилучити з автоматичної інформаційної системи «Звірки» інформацію, внесену на підставі довідок від 23.01.2013 року № 291/221/31642413 та від 28.02.2013 року № 1317/221/31642413. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із рішенням судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
В запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами скаржника не погоджується, просить залишити без змін рішення судів попередніх інстанцій.
Сторони, які належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, явку своїх представників до суду не забезпечили, що не перешкоджає судовому розгляду справи.
У зв'язку із неприбуттям в судове засідання належним чином повідомлених осіб, які беруть участь у справі, ця справа розглядалася у порядку письмового провадження згідно із статтею 222 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів встановила таке.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що за результатами проведеної зустрічної звірки ТОВ «Паритет-Агро» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Гамма-плюс» за період червень-липень 2012 року, відповідачем складено довідку від 28.02.2013 року № 1317/221/31642413.
За результатами проведеної зустрічної звірки ТОВ «Паритет-Агро» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Гамма-плюс» за період серпень 2012 року, відповідачем складено довідку від 23.01.2013 року № 291/221/31642413.
У висновках відповідних довідок вказано, що зустрічними звірками не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ПП «Гамма-плюс» та подальшої реалізації по ланцюгу постачання до кінцевого споживача у перевіряємому періоді.
На підставі таких висновків податковим органом були відкориговані задекларовані ТОВ «Паритет-Агро» відомості податкових зобов'язань та сум податкового кредиту, сформованих при придбанні товару в ПП «Гамма-плюс» та подальшій його реалізації за період червень-серпень 2012 року, шляхом внесення змін до автоматизованої інформаційної системи «Звірки».
Приймаючи рішення в частині задоволення позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій виходили з того, що дії щодо проведення зустрічних звірок та коригування податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача вчинено відповідачем з порушенням встановленого законодавством порядку. В решті позовних вимог відмовлено з огляду на невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права вимогам процесуального закону.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, вважає висновки судів попередніх інстанцій в частині задоволених позовних вимог передчасними, зважаючи на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальності за порушення податкового законодавства, урегульовані Податковим кодексом України.
У п. 61.1 ст. 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способом здійснення такого контролю є, зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів (пп. 62.1.2 п. 62.1 ст. 62 Податкового кодексу України).
Відповідно до ст. 71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Згідно з приписами пп. 72.1.1 п. 72.1 ст. 72 Податкового кодексу України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.
Згідно з пп. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до п. 73.5 ст. 73 Податкового кодексу України з метою отримання податкової інформації контролюючі органи мають право проводити зустрічні звірки даних суб'єктів господарювання щодо платника податків.
Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб'єкта господарювання, що здійснюється контролюючими органами з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Відповідний порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1232 (далі - Порядок № 1232).
За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб'єкту господарювання у десятиденний термін.
Вдаючись до оцінки дотримання відповідачем порядку та способу проведення зустрічних звірок, суди попередніх інстанцій не звернули увагу на те, що, як встановлено і у рішенні суду першої інстанції, позивач просив визнати протиправними дії відповідача щодо формування у довідках висновків про непідтвердження реальності здійснення господарських відносин між ТОВ «Паритет-Агро» та його контрагентом, а не протиправними дії податкового органу щодо проведення зустрічних звірок, за результатами яких складені відповідні довідки.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
При цьому слід ураховувати, що в такому разі в мотивувальній частині рішення суд повинен навести відповідне обґрунтування, що судами зроблено не було.
В свою чергу, задовольняючи позов шляхом визнання протиправними дії Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС щодо проведення зустрічних звірок, суди, зокрема, виходили з того, що податковим органом проведено зустрічні звірки без надіслання позивачу обов'язкового письмового запиту.
З даного приводу колегія суддів суду касаційної інстанції зазначає, що як норми Податкового кодексу України, так і норми Порядку № 1232 не встановлюють обов'язку контролюючого органу щодо направлення на адресу платника податків запиту про подання інформації та її документального підтвердження, тим більше цими нормами не встановлено таке направлення як обов'язкова передумова проведення звірки. Направлення на адресу платника податків цього запиту є правом контролюючого органу, яким він може скористатись у випадку відсутності інформації, необхідної для проведення зустрічної звірки.
Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.04.2011 року № 236 було затверджено Методичні рекомендації щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок.
Згідно з пунктами 2.1, 2.2 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджених наказом від 22.04.2011 року № 236, для проведення зустрічних звірок відбираються суб'єкти господарювання (контрагенти платника податків), щодо яких виникла необхідність у зіставленні даних первинних бухгалтерських та інших документів з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків, в тому числі відносин, виду, обсягу і якості операцій і розрахунків, що здійснювалися між ними, для з'ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.
Необхідність проведення зустрічних звірок суб'єктів господарювання визначається посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби (далі - органи ДПС) за результатами проведеного аналізу даних та встановлених розбіжностей в податкових деклараціях, автоматизованих інформаційних системах органів державної податкової служби України (АІС ДПА України, Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту, Єдиний реєстр податкових накладних тощо), а також аналізу податкової інформації та документів, отриманих із внутрішніх (у т. ч. від підрозділів податкової міліції тощо) або зовнішніх джерел (у т. ч. від платників податків), які свідчать (можуть свідчити) про порушення такими платниками податків податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС.
Отже, основною ознакою зустрічної звірки є її похідний характер, оскільки така звірка здійснюється у випадку необхідності одержання додаткової інформації у рамках проведення інших заходів з податкового контролю. Відповідна необхідність виникає у випадку, зокрема, виявлення податковим органом розбіжностей та суперечностей у документах контрагентів.
З приводу позовних вимог в частині визнання протиправними дій податкового органу щодо внесення змін до електронних баз даних та зобов'язання вчинити дії щодо їх відновлення, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 74.1); зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (п. 74.2).
У справі № 21-511а14, постанова в якій ухвалена 09.12.2014 року, Верховний Суд України висловив свою позицію щодо застосування статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України. Він дійшов висновку, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю, і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.
За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акта, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків по збиранню доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.
Відповідно до частини 1 ст. 138 КАС України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.
Виходячи з положень статті 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визначати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні.
За таких обставин, відсутні підстави вважати, що судами з'ясовані всі обставини справи і їм надана правильна юридична оцінка. Вказане позбавляє касаційну інстанцію можливості перевірити юридичну оцінку, надану судами попередніх інстанцій всім обставинам справи.
Зважаючи на наведене, касаційна інстанція на підставі ст. 227 КАС України дійшла висновку про неможливість надання належної юридичної оцінки всім обставинам у справі, у зв'язку з чим справа в частині задоволених позовних вимог підлягає направленню на новий розгляд для повного та достовірного з'ясування фактичних обставин та правильного вирішення цього спору.
Під час нового розгляду суду першої інстанції слід врахувати викладене, застосувати при оцінці доводів сторін норми матеріального права, які повинні бути застосовані, і вирішити спір згідно із законодавством.
За таких обставин касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року у справі № 820/4857/13-а в частині задоволених позовних вимог скасувати, справу у відповідній частині направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.
В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 07.08.2013 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013 року у справі № 820/4857/13-а залишити без змін.
Ухвала в частині направлення справи на новий розгляд набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та не може бути оскаржена.
В частині залишення судових рішень без змін ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук