30 травня 2016 року м. Київ К/800/42932/15
Вищий адміністративний суд України у складі суддів:
головуючого - Цвіркуна Ю.І. (суддя-доповідач),
Ланченко Л.В.,
Пилипчук Н.Г.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні адміністративну справу
за касаційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби
на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 року
у справі № 815/3468/15
за позовом Публічного акціонерного товариства «Одесагаз»
до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби
про зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
Публічне акціонерне товариство «Одесагаз» звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про зобов'язання вчинити певні дії.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09.07.2015 року у справі № 815/3468/15 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 року постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено. Зобов'язано Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів внести до зворотного боку картки особового рахунку відомості про сплату сум платіжними дорученнями: № 13136 від 06.06.2014 року на суму 393 921, 87 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску, нарахованого на заробітну плату робітникам за травень 2014 року, № 13169 від 12.06.2014 року на суму 626, 03 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску, нарахованого на заробітну плату робітникам за травень 2014 року, № 13429 від 20.06.2014 року на суму 100 915, 95 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 36, 92 % на ФОП (відпускні), № 13430 від 20.06.2014 року на суму 10 198, 14 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 3,6 % із з/п працівників (відпускні), № 13432 від 20.06.2014 року на суму 39 683, 34 грн., спрямоване на сплату податку з доходів фізичних осіб 15-17 % (відпускні), № 13524 від 08.07.2014 року на суму 6 792, 76 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 8, 41 % на ФОП інвалід, (з/п за 2 половину червня 2014 року), № 13525 від 08.07.2014 року на суму 29 444, 92 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 33,2 % на доп. по тим. непр. (з/п за 2 половину червня 2014 року), № 13527 від 08.07.2014 року на суму 65 836, 59 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 3,6 % із з/п працівників (з/п за 2 половину червня 2014 року), № 13530 від 08.07.2014 року на суму 270 268, 26 грн., спрямоване на сплату податку з доходів фізичних осіб 15-17 % (з/п за 2 половину червня 2014 року), № 13531 від 09.07.2014 року на суму 16 901, 65 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 3,6 % із з/п працівників (відпускні), № 13532 від 09.07.2014 року на суму 3 404, 43 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 8,41 % на ФОП інвалід, (відпускні), № 13533 від 09.07.2014 року на суму 66 032, 79 грн., спрямоване на сплату податку з доходів фізичних осіб 15-17% (відпускні), № 13543 від 16.07.2014 року на суму 370, 50 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 36,92 % на ФОП (розрахунок при звільненні), № 13544 від 16.07.2014 року на суму 36,13 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 3,6 % із з/п працівників (розрахунок при звільненні), № 13545 від 16.07.2014 року на суму 145,11 грн., спрямоване на сплату податку з доходів фізичних осіб 15-17% (розрахунок при звільненні), № 13539 від 14.07.2014 року на суму 21 719, 90 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 36,92 % на ФОП (відпускні), № 13540 від 14.07.2014 року на суму 2 382,91 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 3,6 % із з/п працівників (відпускні), № 13541 від 14.07.2014 року на суму 619,16 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 8,41 % на ФОП інвалід, (відпускні), № 13542 від 14.07.2014 року на суму 9 103,76 грн., спрямоване на сплату податку з доходів фізичних осіб 15-17 % (відпускні), № 13547 від 17.07.2014 року на суму 70 000, 00 грн., спрямоване на сплату збору в виді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ червень 2014 року.
Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення суду апеляційної інстанції скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заперечення на касаційну скаргу не надходили, що не перешкоджає її розгляду по суті.
В силу положень ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України замінено Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів правонаступником - Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби.
Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що у червні-липні 2014 року ПАТ «Одесагаз» були надані АТ «Єврогазбанк» на виконання платіжні доручення № 13136 від 06.06.2014 року на суму 393 921, 87 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску, нарахованого на заробітну плату робітникам за травень 2014 року, № 13169 від 12.06.2014 року на суму 626, 03 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску, нарахованого на заробітну плату робітникам за травень 2014 року, № 13429 від 20.06.2014 року на суму 100 915, 95 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 36, 92 % на ФОП (відпускні), № 13430 від 20.06.2014 року на суму 10 198, 14 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 3,6 % із з/п працівників (відпускні), № 13432 від 20.06.2014 року на суму 39 683, 34 грн., спрямоване на сплату податку з доходів фізичних осіб 15-17 % (відпускні), № 13524 від 08.07.2014 року на суму 6 792, 76 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 8, 41 % на ФОП інвалід, (з/п за 2 половину червня 2014 року), № 13525 від 08.07.2014 року на суму 29 444, 92 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 33,2 % на доп. по тим. непр. (з/п за 2 половину червня 2014 року), № 13527 від 08.07.2014 року на суму 65 836, 59 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 3,6 % із з/п працівників (з/п за 2 половину червня 2014 року), № 13530 від 08.07.2014 року на суму 270 268, 26 грн., спрямоване на сплату податку з доходів фізичних осіб 15-17 % (з/п за 2 половину червня 2014 року), № 13531 від 09.07.2014 року на суму 16 901, 65 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 3,6 % із з/п працівників (відпускні), № 13532 від 09.07.2014 року на суму 3 404, 43 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 8,41 % на ФОП інвалід, (відпускні), № 13533 від 09.07.2014 року на суму 66 032, 79 грн., спрямоване на сплату податку з доходів фізичних осіб 15-17% (відпускні), № 13543 від 16.07.2014 року на суму 370, 50 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 36,92 % на ФОП (розрахунок при звільненні), № 13544 від 16.07.2014 року на суму 36,13 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 3,6 % із з/п працівників (розрахунок при звільненні), № 13545 від 16.07.2014 року на суму 145,11 грн., спрямоване на сплату податку з доходів фізичних осіб 15-17% (розрахунок при звільненні), № 13539 від 14.07.2014 року на суму 21 719, 90 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 36,92 % на ФОП (відпускні), № 13540 від 14.07.2014 року на суму 2 382,91 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 3,6 % із з/п працівників (відпускні), № 13541 від 14.07.2014 року на суму 619,16 грн., спрямоване на сплату єдиного внеску 8,41 % на ФОП інвалід, (відпускні), № 13542 від 14.07.2014 року на суму 9 103,76 грн., спрямоване на сплату податку з доходів фізичних осіб 15-17 % (відпускні), № 13547 від 17.07.2014 року на суму 70 000, 00 грн., спрямоване на сплату збору в виді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ червень 2014 року.
Згідно із відмітками АТ «Єврогазбанк» вказані платіжні доручення прийняті до виконання.
Після цього ПАТ «Одесагаз» заявами № 75 від 20.06.2014 року, № 90 від 23.06.2014 року, № 129 від 04.07.2014 року, № 133 від 09.07.2014 року, № 134 від 10.07.2014 року, № 138 від 15.07.2014 року, № 139 від 17.07.2014 року повідомлено податковий орган про сплату грошових зобов'язань згідно платіжних доручень, проте з вини банку зарахування податків до бюджету не було проведено.
Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014 року № 424 «Про віднесення публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 16.07.2014 року прийнято рішення № 57 про запровадження з 17.07.2014 року тимчасову адміністрацію строком на 3 місяці по 17.10.2014 року.
Суд першої інстанції прийшов до висновку щодо відсутності з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності, однак не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, оскільки податковим органом не отримано від органу Державної казначейської служби даних про надходження податків за платіжними дорученнями, а тому і відсутні підстави щодо зобов'язання податкового органу внести до зворотного боку картки особового рахунку позивача відомості про сплату ним сум податку за платіжними дорученнями.
Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку щодо наявності підстав для коригування відповідачем даних особової картки позивача.
Колегія суддів суду касаційної інстанції, з урахуванням норм податкового законодавства, чинних на час виникнення відповідних правовідносин, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції.
Згідно із п. 129.6 ст. 196 Податкового кодексу України за порушення строку зарахування податків до бюджетів або державних цільових фондів, установлених Законом України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з вини банку такий банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, та штрафні санкції у розмірах, встановлених цим Кодексом, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Кодексом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податків, зборів, платежів до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків звільняється від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.
Відповідно до пп. 129.3.1 п. 129.3 ст. 129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.
Отже, законодавець не звільняє платника податків від обов'язку сплатити суму основного зобов'язання або податкового боргу, а лише звільняє від відповідальності за порушення строків зарахування такого зобов'язання або боргу до бюджетів або державних цільових фондів, зокрема фінансової, як то - нарахування пені.
Згідно із ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до частини третьої ст. 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
Пунктом 8.1 ст. 8 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі, який надійшов протягом операційного часу банку, в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в цьому розрахунковому документі, не пізніше наступного робочого дня. Банки та їх клієнти мають право передбачати в договорах інші, ніж зазначені, строки виконання доручень клієнтів.
Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним: для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.
Таким чином, виконання платником податкового обов'язку по перерахуванню в бюджет суми податкового зобов'язання, а отже його сплата, пов'язане з моментом подання в банк платіжного доручення на перерахування відповідних сум податкових зобов'язань.
Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України встановлено, що податкове законодавство України ґрунтується на принципі презумпції правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Встановлення судами попередніх інстанцій факту направлення позивачем платіжних доручень з відповідним призначенням платежу дозволяє дійти висновку про виконання позивачем обов'язку, покладеного на нього законодавцем та закріпленого ст. 67 Конституції України, відповідно до якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
З урахуванням фактичної сплати позивачем своїх податкових зобов'язань до бюджету, що підтверджується матеріалами справи, суд касаційної інстанцій погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність з боку позивача порушення щодо перерахування до бюджету податкових зобов'язань у строк, встановлений законом та у сумах, самостійно узгоджених у відповідній податковій звітності.
Колегія суддів суду касаційної інстанції погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо помилкового висновку суду першої інстанції, яким визнано відсутність вини позивача у несплаті податків, у той же час відмовлено у задоволенні позову, у зв'язку із тим, що Інструкцією «Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби» від 18.07.2005 року № 276 не передбачено внесення змін та виключення сум податків в разі їх сплати, але не перерахування таких податків з вини банку, в картку особового рахунку платника, а відтак оскільки фактично сплаченні позивачем кошти не надійшли до бюджету, правових підстав для виключення з картки особового рахунку даних щодо податкового боргу немає.
Так, вказаною Інструкцією визначено, що облік, контроль і складання звітності щодо платежів, що надходять до бюджету, здійснюється органами державної податкової служби з використанням автоматизованої інформаційної системи, що забезпечує єдиний технологічний процес уведення.
З метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.
Тобто, картка облікового рахунку, це документ, який знаходиться в оперативному стані і відображає облік нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету. Зазначення в ньому суми податку, яка вже фактично сплачена, але в картці зазначена як наявна заборгованість порушує права позивача, оскільки відображає суму не існуючого податкового боргу.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку про наявність такого способу захисту порушеного права позивача як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків.
Аналогічна правова позиція викладена у рішеннях Вищого адміністративного суду України, зокрема, в ухвалі від 29.09.2014 року № К/800/17917/14, в ухвалі від 21.05.2015 року № К/800/11974/15.
Стаття 162 Кодексу адміністративного судочинства України визначає повноваження суду при вирішенні справи.
Пункт 2 частини другої цієї статті Кодексу встановлює, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Аналіз положень статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України дає підстави вважати, що способи захисту не є вичерпними, а обраний судом спосіб, має гарантувати дотримання і захист прав, свобод і інтересів особи.
Отже, у платників податків наявний такий спосіб захисту порушеного права як зобов'язання податкового органу, в якому платник податків перебуває на податковому обліку, внести зміни до картки особового рахунку платника податків.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову.
За таких обставин підстави для задоволення касаційної скарги відсутні.
Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновку суду апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.
З урахуванням викладеного, є підстави вважати, що судом апеляційної інстанції ухвалено обґрунтоване рішення, яке постановлене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Стаття 220 Кодексу адміністративного судочинства України визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
Відповідно до частини третьої статті 220-1 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби відхилити.
Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 27.08.2015 року у справі № 815/3468/15 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та на неї може бути подана заява про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий Ю.І.Цвіркун
Судді Л.В.Ланченко
Н.Г.Пилипчук