Справа № 487/2118/16-ц
Провадження № 2-о/487/74/16
17.06.2016 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді ТЕМНІКОВОЇ А.О.
при секретарі ІГНАТЬЄВІ А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Миколаївська міська рада, про встановлення факту, що має юридичне значення, -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до Заводського районного суду міста Миколаєва із вищезазначеною заявою. В обґрунтування заявлених позовних вимог заявник зазначила, що у свідоцтві про право власності на належний їй будинок 20а по вулиці Мира у ОСОБА_2 міста Миколаєва невірно зазначено її по-батькові «Ефимівна», замість правильного «Юхимівна», що на перерішеній час створює перешкоди у реалізації її прав власника. З огляду на викладене позивачка просила встановити факт належності їй, ОСОБА_1, правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на житловий будинок 20а по вулиці Мира, ОСОБА_2 міста Миколаєва від 28 жовтня 1999 року, виданого виконавчим комітетом Заводського району міста Миколаєва на підставі рішення №201 від 10.09.1999 року.
Представник заявниці підтримала вимоги у повному обсязі та наполягала на їх задоволенні, надавши суду заяву про розгляд справи за їх відсутності.
Представник Миколаївської міської ради надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Представник Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області у судовому засіданні 25.05.2016 року просив прийняти рішення на розсуд суду, після чого у судове засідання не з'явився, буди належним чином повідомленим.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступного.
Згідно ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Справи окремого провадження, згідно ч. 3 ст. 235 ЦПК України, розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Згідно з ч. 1 п. 6 ст. 256 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995р., в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішення спору про право.
Судом встановлено, що 09 грудня 1998 року заявниця ОСОБА_1 була документована паспортом серії ЕО №650158, виданим Ленінським РВ ММУ УМВС України в Миколаївській області. Згідно другого аркушу паспорту ПІБ заявниці російською мовою зазначено як «Сурмило Екатерина Ефимовна».
Згідно рішенням виконавчого комітету Великоренихської селищної Ради народних депутатів №120 від 28.12.1990 року «Сурмило Екатерине Ефимовне» (мовою оригіналу), було надано дозвіл на будівництво житлового будинку у селищі Мала Корениха по вулиці Мира, 20а на присадибній ділянці площею 0,10 га.
На підставі вказаного рішення 07.02.1991 року було укладено договір, згідно якого виконавчим комітетом Великоренихської селищної Ради народних депутатів передано забудовнику «Сурмило Екатерине Ефимовне» (мовою оригіналу) на праві безстрокового користування земельну ділянку у селищі Мала Корениха, по вулиці Мира, 20а загальною площею 1000 квадратних метрів згідно плану земельної ділянки.
Рішенням виконавчого комітету Малокоренихської селищної Ради народних депутатів №5/7 від 26.06.1996 року «Сурмило Екатерине Ефимовне» (мовою оригіналу), як забудовнику житлового будинку 20а по вулиці Мира у селищі Мала Корениха було додатково передано 0,06 га земельною ділянки, вирішено вважати земельну ділянку під забудову житлового будинку площею 0,16 га.
Після завершення будівництва Миколаївським міжміським бюро технічної інвентаризації 17.11.1998 року із зазначенням «Сурмило Екатерины Ефимовны» (мовою оригіналу), як власника, було оформлено технічний паспорт на будинок 20а по вулиці Мира у селищі Мала Корениха.
Рішенням Заводського районного виконавчого комітету Миколаївської міської ради №201 від 10.09.1999 року, було затверджено акт приймання в експлуатацію житлового будинку 20а по вулиці Мира Сурмило Катерині Єфимівні.
На підставі вказаного рішення, Заводським районним виконавчим комітетом Миколаївської міської ради 28.10.1999 року було видано свідоцтво про право власності на будинок 20а по вулиці Мира у селищі Мала Корениха міста Миколаєва на ім'я ОСОБА_3.
Таким чином судом встановлено, що згідно паспортних даних «Сурмило Екатерина Ефимовна» та «Сурмило Катерина Юхимівна» є однією особою. Згідно правовстановлюючих документів, ОСОБА_1 у передбачений законом спосіб було набуто право власності та житловий будинок 20а по вулиці Мира у селищі Мала Корениха міста Миколаєва, однак при оформлення свідоцтва про право власності на нього, помилково вказано по-батькові заявниці «Єфимівна» замість правильного «Юхимівна».
Згідно довідки адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради №М-730 від 10.06.2016 року виправити допущену описку на теперішній час не виявляється можливим через відсутність відповідних повноважень.
З огляду на викладене, суд, оцінивши та проаналізувавши наявні у справі докази у їх сукупності, вважає що заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Згідно ч. 7 ст. 235 ЦПК України судові витрати при ухваленні судом рішення у справах окремого провадження відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 60, 209, 212-215, 235, 256-259 ЦПК України, ст.ст. 317, 319 ЦК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити факт належності ОСОБА_1 правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на житловий будинок 20а (двадцять літера А) по вулиці Мира, ОСОБА_2 міста Миколаєва від 28 жовтня 1999 року, виданого виконавчим комітетом Заводського району міста Миколаєва на ім'я ОСОБА_3 на підставі рішення №201 від 10.09.1999 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Заводський районний суд міста Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
СУДДЯ: А.О. ТЕМНІКОВА