Справа№487/1433/16-к
Провадження №1-кс/487/560/16
Іменем України
про продовження строку тримання під вартою
21.06.2016 року місто Миколаїв
Слідчий суддя Заводського районного
суду міста Миколаєва - ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - ОСОБА_5 ,
слідчого - ОСОБА_6 ,
розглянув клопотання слідчого СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 289 КК України,
встановив:
Ухвалою слідчого судді Заводського районного суду міста Миколаєва від 03.06.2016 року у відношенні ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою терміном до 21.06.2016 року.
17.06.2016 року слідчий СВ Заводського відділу поліції ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_6 за погодженням із прокурором Заводського відділу Миколаївської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку тримання ОСОБА_4 під вартою, посилаючись на те, що завершити досудове розслідування до вказаного строку не можливо.
Вивчивши матеріали клопотання, суд дійшов наступного.
Клопотання про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12016150030001264 від 15.03.2016 року відповідає вимогам статті 199 Кримінального процесуального кодексу України.
В ході кримінального провадження встановлені такі обставини, які є достатніми для підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена ч.2 ст.289 КК України.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що близько 03 години 20 хвилин 15.03.2016 року, ОСОБА_4 знаходячись на перетині вулиці Левадівська та вулиці Новосільська в м. Миколаєві незаконно заволодів транспортним засобом марки “ВАЗ-21013”, державний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_7 , чим своїми діями спричинив матеріальний збиток на суму 16971 гривень.
Таким чином ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання, просив продовжити ОСОБА_4 строк тримання під вартою.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні вину визнав, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід.
Захисник підозрюваного в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні клопотання, застосувати відносно ОСОБА_4 більш м'який запобіжний захід.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою, слідчий суддя враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення та вагомість наявних доказів про його вчинення, що підтверджується письмовими доказами, а саме, протоколом огляду місця події від 15.03.2016 року, таблицею зображень до протоколу огляду місця події, протоколом огляду місця події від 16.03.2016 року, постановою про визнання, приєднання до справи речових доказів та здачі їх на зберігання від 16.03.2016 року, повідомленням про підозру від 17.03.2016 року та поясненнями самого підозрюваного.
Вивченням матеріалів клопотання встановлено, що існують підстави для продовження строку тримання під вартою підозрюваного, зокрема те, що ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.289 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до 8 років та згідно ч.4 ст.12 КК України відноситься до категорії тяжкого, а тому підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування і суду.
Крім того, ОСОБА_4 не має постійного джерела доходу, стійких соціальних зв'язків, раніше судимий: 27.04.2001 року Белгород-Дністровським районним судом Одеської області за ч.2 ст.140, ч.3 ст.140, ст.42 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. 46-1 КК України виконання вироку відстрочено на 1 рік; 21.05.2003 року Белгород-Дністровським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 19.04.2007 року Белгород-Дністровським районним судом Одеської області за ч.2 ст.185 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі; 14.12.2011 року Белгород-Дністровським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185, ч.4 ст.185, ч.2 ст.190, ч.3 ст.187, ч.1 ст.70 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, з конфіскацією майна, ухвалою Новобузького районного суду Миколаївської області від 19.02.2016 року умовно-достроково звільнений, невідбутий строк 1 рік 7 місяців 21 день, а тому підозрюваний ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Вказане у своїй сукупності свідчить про те, що у разі застосування більш м'якого запобіжного заходу, підозрюваний в подальшому може переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання, вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому клопотання підлягає задоволенню.
Таким чином, приходжу висновку, що заявлені ризики, які виправдовують тримання ОСОБА_4 під вартою не зменшились, а для повного з'ясування усіх обставин кримінального провадження та усунення протиріч, необхідне проведення ряду слідчих дій, завершення яких до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою не можливе.
Згідно положень частини 1 статті 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою, або продовження тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 193, 196, 199 КПК України, суд
ухвалив:
Строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити до 21 липня 2016 року з утриманням його в СІЗО міста Миколаєва.
Ухвала про продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Миколаївської області, протягом п'яти днів з дня її оголошення. Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя Заводського
районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1