Справа №474/290/16-ц
Провадження №2/474/125/16
13.06.16 року смт Врадіївка
у складі головуючого судді - Фасій В.В.
при секретарі - Багрін Н. А.
з участю позивача - ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
без участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Врадіївської селищної ради Миколаївської області
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду смт. Врадіївка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення,-
Позивач звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, в якому просить визнати його таким, що втратив право користування житловим приміщенням, - будинком по вул.. Калініна (нині Грушевського), 211 в смт. Врадіївка Миколаївської області (далі - спірний будинок) обґрунтовуючи вимоги тим, що вона є власницею спірного будинку, належного їй на праві приватної власності. З серпня 2014р., відповідач почав проживати біля своєї матері по вул. Фрунзе, 117 смт. Врадіївка та станом на день розгляду справи в суді створив нову сім'ю, з якою проживає у найманій квартирі, за іншою адресою. Добровільно виписатися із спірного будинку відповідач відмовляється. Його особисті речі у будинку відсутні. Реєстрація відповідача за даною адресою позбавляє її можливості володіти, користуватися, розпоряджатися належним їй майном.
В судовому засіданні позивач підтримав заявлені вимоги, наполягав на їх задоволенні. Від вимог про стягнення з відповідача судового збору у разі задоволення позову, відмовилася.
Відповідач позов визнав.
Третя особа без самостійних вимог - представник Врадіївської селищної ради Миколаївської області будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, звернувшись з заявою (вх.№2379 від 13.06.2016р.) про розгляд справи у відсутність представника.
Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини:
●16.12.2014р. Врадіївським районним судом Миколаївської області між сторонами - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 09.12.2002 р., затверджено мирову угоду, відповідно до якої за ОСОБА_1 визнано право приватної власності на житлові будинки по вул.. Калініна, 211 смт.Врадіївка та по вул.. Орджонікідзе, 54 цього ж населеного пункту; за ОСОБА_3 - право приватної власності на автомобілі «Газ» д.н.з.НОМЕР_1 та «Камаз» д.н.з.НОМЕР_2 (ухвала суду у справі № 474/1055/14-ц іфд 16.12.2014р.);
●20.02.2015р. за позивачем ОСОБА_1 в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі ухвали суду від 16.12.2014р. №474/1055/14-ц, зареєстровано право приватної власності на спірний будинок (витяг №34141490 від 25.02.2015р.);
●відповідач ОСОБА_2 зареєстрований у спірному будинку як член сім'ї позивача (будинкова книга для прописки громадян, адресна довідка селищної ради №2819 від 13.06.2016р.);
●у серпні 2014р відповідач забрав особисті речі і виїхав із спірного будинку, станом на день розгляду справи в суді проживає за іншою адресою однією сім'єю без реєстрацію шлюбу з іншою жінкою, з якою веде спільне господарство та має спільний побут (показання позивача, відповідача як свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2М.);
●з серпня 2014р. по день розгляду справи в суді (півтора року) відповідач не з'являється по місцю реєстрації та не проживає у спірному будинку, без поважних причин (показання позивача, відповідача як свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2, акт обстеження від 07.04.2016р.);
●з 2014р. по теперішній час ОСОБА_2 мав вільний доступ до спірного будинку, будь - яких перешкод проживати та користуватися ним відповідачу не чинилося (показання позивача, відповідача як свідків ОСОБА_1, ОСОБА_2 );
●відповідач не вчиняє дії щодо зняття з реєстраційного обліку по вул.. Калініна (нині Грушевського), 211 смт.Врадіївка в зв'язку з втратою паспорта (показання відповідача як свідка ОСОБА_2 );
● факт реєстрації відповідача за вказаною адресою позбавляє позивача можливості в повному обсязі розпоряджатися, володіти та користуватися належним їй майном (показання позивача ОСОБА_1як свідка);
Суд вважає що між сторонами виник спір та склалися правовідносини з приводу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням,зняття з реєстраційного обліку.
При прийнятті рішення суд керується:
Ст. 16 ЦК України, що особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права або інтересу у визначений цією статтею спосіб.
Ст. 41 Конституції України та ст. 1 Першого протоколу «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року», ратифікованою ВР України 17.07.1997р. за №475/97-ВР, ст. ст. 316, 317, 319, 321 ЦК України, якими закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися, розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь - які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Гарантуючи захист права власності, закон надає власнику право вимагати усунення будь - яких порушень його прав, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння. Способи захисту права власності передбачені ст. ст. 16, 386, 391 ЦК України.
Також суд керується ч. 2 ст. 405 ЦК України, що член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом та ст. ст. 71, 72 ЖК України.
Статтею 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» №1382-ІУ від 11.12.2003р. (далі - Закон 1382-ІУ) громадяни України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов'язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.
Статтею 7 цього закону, згідно якої, зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (в т. ч. про позбавлення права користування житловим приміщенням).
Судом встановлено, що відмова позивача від позову в частині стягнення з відповідача на її користь судових витрат не порушує права та інтереси інших осіб, та прийнята судом.
Під час судового розгляду не встановлено будь-яких обставин, які б свідчили про наявність поважних причин неможливості проживання відповідача за вказаною адресою, а тому оцінюючі встановлені в судовому засіданні факти та відповідні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги про визнання відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням підлягають задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що відповідач понад 1 рік, без поважних причин, відсутній по місцю своєї реєстрації.
А тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 213, 215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщення задовольнити.
Визнати ОСОБА_2, 30.04.1975 р. н. зареєстрованого по вул.. Калініна (перейменованої у 2016р. у вул.. Грушевського), 211 смт.Врадіївка Миколаївської області таким, що втратив право користування жилим приміщенням, - будинком №211 по вул. Калініна (перейменованої у 2016р. у вул.. Грушевського смт.Врадіївка Миколаївської області.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя В.В. Фасій