22.06.2016 Справа № 469/472/16-к
провадження № 1-кп/469/69/16
22 червня 2016 року Березанський районний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді - ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2
прокурора Березанського відділу Миколаївської
місцевої прокуратури №1 - ОСОБА_3
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5
обвинуваченого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритомусудовому засіданні в залі суду в смт. Березанка кримінальне провадження, внесене 08.01.2016 року до Єдиного реєстру досудових розслідуваньза №12016150150000008 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Петрівка, Березівського району Одеської області, громадянина України, освіта середня-спеціальна, одруженого, на утриманні 2 малолітніх дітей, працюючого механізатором Миколаївської аграрної компанії, зареєстрованого в АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, -
07.01.2016 року близько 08.00 год. ОСОБА_6 , перебуваючи в порушення вимог п.2.9“а” Правил дорожнього руху України в стані алкогольного сп'яніння, керуючи технічно справним автомобілем “ВАЗ-111840” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в салоні якого на передньому пасажирському сидінні знаходився ОСОБА_5 , на задньому сидінні ОСОБА_4 , рухався в світлий час доби зі швидкістю 70 км/год. по обледенілій проїжджій частині автодороги М-14 Е-58 “Одеса-Мелітополь-Новоазовськ” у напрямку руху з боку м. Миколаєва в напрямку м. Одеси. Рухаючись на 87 км. вказаної автодороги ОСОБА_6 , в порушення вимог п.12.1 Правил дорожнього руху України не врахував дорожню обстановку, рухаючись в несприятливих умовах для руху транспортних засобів (ожеледиці), не вжив заходів для безпечного проїзду даної ділянки автодороги, внаслідок чого втратив керування над автомобілем, який знесло з проїзжої частини у правий кювет по ходу його руху, де він в подальшому зіткнувся з деревом та зупинився. В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді переломів лонної та сідничної кісток, які відносяться до категорії середньої тяжкості за ознаками тривалості розладу здоров'я, пасажир ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляд тупої травми живота, розриву лівої нирки, перелому правого стегна, травматичного шоку 2 ступеню, які відносять до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою загрози для життя.
Таким чином ОСОБА_6 вчинив злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілім середньої тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження.
Потерпілими від кримінального правопорушення є ОСОБА_5 та ОСОБА_4 ..
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 вину визнав повністю і показав, що 07.01.2016 року йому зателефонував ОСОБА_7 , з яким він працює, та попросив завезти в с. Чапаєвку до кума. Разом з ним та ОСОБА_8 вони біля 05.00 год. приїхали в с.Чапаєвку, де ОСОБА_7 і ОСОБА_8 вживали спиртне, а він не пив. Біля 07.00 год. він повіз їх додому, рухаючись автомобілем зі швидкістю приблизно 70 км/год., дорога була слизька. Назустріч їм їхав автомобіль майже по центру дороги, тому він прийняв вправо, де лежав сніг, колесо зачепило сніг і автомобіль розвернуло та викинуло в кювет, де автомобіль вдарився в дерево. Далі він пам'ятає як приїхала швидка допомога і завезла його до лікарні. Він отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому 5 ребер. Стан алкогольного сп'яніння не заперечує, так як 06.01.2016 року ввечері він вживав пиво.
Потерпілий ОСОБА_4 в судовому засіданні показав, що потерпілий ОСОБА_7 зателефонував обвинуваченому та попросив завезти їх в с. Чапаєвку до кумів, на що обвинувачений погодився. В с. Чапаєвка вони з ОСОБА_7 вживали спиртне, потім о 07.00 год. обвинувачений сказав їхати додому. Оскільки він був дуже п'яний, то ліг на задньому пасажирському сидінні автомобіля і заснув, отямився в лікарні. В результаті ДТП він отримав тілесні ушкодження у вигляді перелому стегна, розриву лівої нирки, знаходився в лікарні 1 місяць. Обвинувачений з ними не пив, був тверезий, претензій до нього він не має.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні показав, що він зателефонував обвинуваченому та попросив завезти в с. Чапаєвку до кумів, на що останній погодився та разом з ОСОБА_8 вони втрьох поїхали в с. Чапаєвку. Коли почав крапати дощ, обвинувачений сказав їхати додому і вони поїхали. Він сидів на передньому пасажирському сидінні, ОСОБА_8 - на задньому сидінні. На трасі була ожеледиця, тому вони рухалися зі швидкістю приблизно 60 км/год. По зустрічній смузі рухався автомобіль, практично по осьовій, тому обвинувачений взяв праворуч, їх автомобіль зачепив узбіччя і його понесло на зустрічну смугу. Обвинувачений почав вивертати кермо, автомобіль винесло в кювет та вдарило в дерево. Він отямився вже на задньому сидінні, ОСОБА_8 викинуло з автомобіля. В результаті ДТП він отримав пошкодження у вигляді перелому тазу, знаходився 2 місяці в лікарні. Претензій до обвинуваченого він не має.
Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину, обставини справи ніким із учасників судового провадження не оспорюються та встановлено, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності його позиції, суд, роз'яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 394 від 07.03.2016 року потерпілому ОСОБА_5 в результаті дорожньо-транспортної пригоди були спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров'я у вигляді переломів лонної та сідничної кісток (а.п.36); потерпілому ОСОБА_4 спричинені тяжкі тілесні ушкодження за ознакою загрози для життя у вигляді тупої травми живота, розриву лівої нирки та середньої тяжкості за ознакою тривалості розладу здоров'я у вигляді перелому правого стегна, що вбачається з висновку судово-медичної експертизи № 395 від 11.03.2016 року (а.п.38-39.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_6 покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченого, його позитивну характеристику.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_6 відповідно до ст.66 КК України, є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, знаходження на утриманні малолітніх дітей.
Обставиною, яка обтяжує покарання, відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України, є вчинення кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до роз'яснень, даних в п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року “Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті” суд також враховує наслідки, які настали, та характер і мотиви допущених обвинуваченим порушень правил безпеки дорожнього руху, ставлення обвинуваченого до цих порушень та поведінку після вчинення кримінального правопорушення.
Враховуючи ступінь тяжкості злочину, особу обвинуваченого, обставини, які пом'якшують покарання, з врахуванням обставин вчинення злочину, тяжкості наслідків, які настали, що потерпілі не мають претензій до обвинуваченого. суд вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням.
Як зазначено в п.21 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року у кожному випадку призначення покарання за частинами 1 та 2 ст.286 КК України необхідно обговорювати питання про доцільність застосування до винного додаткового покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами.
Враховуючи сімейний стан обвинуваченого: наявність у нього 2-х малолітніх дітей, що він працює механізатором, а позбавлення його прав на управління транспортним засобом поставить його сім'ю в скрутне матеріальне становище, суд вважає за можливе не призначати обвинуваченому додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
На підставі п.5 ч.9 ст.100 КПК України речові докази по справі: транспортний засіб - автомобіль “ВАЗ 111840” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_9 , переданий на зберігання обвинуваченому ОСОБА_6 , після вступу вироку в законну силу необхідно вважати повернутим законному володільцю.
Відповідно до положень ст.ст.122, 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів для проведення транспортно-трасологічної експертизи № 09-1-31 від 02.03.2016 року у сумі 1228,80 грн., судової інженерно-транспортної експертизи №09-1-32 від 01.03.2016 року у сумі 614,40 грн., судово-автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП №346 від 26.04.2016 року у сумі 440,50 грн., оскільки їх розмір підтверджується довідками про витрати на проведення вказаних експертиз (а.п.44,52) та актом здачі-приймання судово-автотехнічної експертизи (а.п.59).
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 392 КПК України, суд, -
ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки. На підставі пунктів 2,3,4 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_6 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Строк відбуття покарання обвинуваченому обчислювати з моменту проголошення вироку.
Заходи забезпечення кримінального провадження до ОСОБА_6 не обирались.
Речові докази по справі: транспортний засіб - автомобіль “ВАЗ 111840” державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належний ОСОБА_9 , переданий на зберігання ОСОБА_6 - вважати повернутим законному володільцю.
Надані суду документи зберігати при справі.
Стягнути з ОСОБА_6 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів на загальну суму 2283,70 грн., в тому числі: процесуальні витрати на залучення експертів для проведення:
- транспортно-трасологічної експертизи № 09-1-31 від 02.03.2016 року у сумі 1228,80 грн.;
- судової інженерно-транспортної експертизи №09-1-32 від 01.03.2016 року у сумі 614,40 грн.;
- судово-автотехнічної експертизи по дослідженню механізму і обставин ДТП №346 від 26.04.2016 року у сумі 440,50 грн..
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Миколаївської області через Березанський районний суд Миколаївської області протягом 30 днів з дня його проголошення з підстав, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: