Справа № 466/4616/16-к
01 червня 2016 року Шевченківський районний суд м. Львова
в складі головуючого - судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові клопотання начальника Личаківської ВК №30 ОСОБА_3 про об'єднання вироків відносно ОСОБА_4 на підставі ст. 70 ч.4 КК України, -
встановив:
Вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28.08.2014 року ОСОБА_4 визнано винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначено покарання у виді 2 років позбавлення волі.
Вироком Іваничівського районного суду Волинської області від 15.10.2014 року, ОСОБА_4 визнано винуватим за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 308 КК України та призначено покарання у виді п'яти років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Начальник Личаківської ВК №30 ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотання про об'єднання вироків та приведення вироку у відповідність до КК України відносно ОСОБА_4 з тих підстав, що при винесенні вироку Іваничівського районного суду Волинської області від 15.10.2014 року не враховано вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28.08.2014 року на підставі ст. 70 ч.4 КК України.
В судове засідання учасники не з'явились, хоча належним чином були повідомлені про дату та час судового засідання.
У відповідності до ч.4 ст.107 КПК України у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд вважає за можливе розглянути дану справу у відсутності сторін без фіксування судового засідання технічними засобами.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 15.10.2014 року підлягає приведенню у відповідність для застосування покарання за сукупністю злочинів.
Судом встановлено, що при винесенні вироку Іваничівського районного суду Волинської області від 15.10.2014 року не враховано вирок Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28.08.2014 року та не застосовано покарання за сукупністю злочинів відповідно до ст. 70 ч.4 КК України.
З'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку, що подання є підставним і підлягає до задоволення.
Керуючись ст. 539 КПК України суд ,-
ухвалив:
Подання задовольнити.
Привести вирок Іваничівського районного суду Волинської області від 15.10.2014 року відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у відповідність до КК України.
На підставі ст. 70 ч. 4 КК України частково приєднати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 не відбуте покарання за вироком Володимир-Волинського міського суду Волинської області від 28.08.2014 року та остаточно призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
На ухвалу протягом семи діб з дня її проголошення прокурор має право подати апеляцію до апеляційного суду Львівської області через Шевченківський районний суд м. Львова, а засуджений протягом семи діб з моменту отримання копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1