465/7151/15-к
1-кп/465/188/16
Вирок
Іменем України
14.06.2016 року Франківський районний суд м. Львова
у складі: головуючого-судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання- ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові кримінальне провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12015140080003094 від 20.10.2015 року на підставі обвинувального акту, відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше судженого:
-06.05.1998 року Галицьким районним судом м.Львова за ст.145 ч.1,17, 215-3 ч.2, 42,44 КК України до 3 років позбавлення волі;
-08.02.2005 року Шевченківським районним судом м.Львова за ст.185 ч.2 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки;
-25.12.2008 року Галицьким районним судом м.Львова за ст.15 ч.2 ст.185 КК України до ч.3 до 3 років позбавлення волі;
-03.09.2014 року Личаківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням терміном на 2 роки; без постійного місця проживання
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
сторона обвинувачення- прокурор
Львівської місцевої прокуратури №3- ОСОБА_4
захисник обвинуваченого- ОСОБА_5
обвинувачений- ОСОБА_3 , суд,-
20.10.2015 року близько 14:40 год. ОСОБА_3 маючи умисел на викрадення чужого майна, зайшов в магазин канцелярських товарів, який розташований в павільйоні №185 ТЦ «Арго» по вул. Городоцька, 155 у м. Львові. Продовжуючи свій злочинний умисел, переслідуючи корисливу зацікавленість, останній підійшов до стелажа, на якому знаходилися канцелярські товари, іграшки та дитячі рюкзаки, звідки таємно викрав майно, яке належить ОСОБА_6 , що там знаходилося, а саме: рюкзак дитячий, моделі МН-15-501-2S, розміром 34*26*13,5, в результаті чого спричинив потерпілій матеріальну шкоду на загальну суму 438,63 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину визнав в повному обсязі, визнав всі фактичні обставини, які йому пред'явлено в обвинуваченні та пояснив, що дійсно 20.10.2015 року близько 14:40 год. перебуваючи в павільйоні №185 ТЦ «Арго» по вул. Городоцька, 155 у м. Львові, таємно викрав у потерпілої ОСОБА_6 дитячий рюкзак. У вчиненому щиро розкаявся, критично оцінив свої дії, просив суворо не карати.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд, за згодою всіх учасників судового розгляду, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини.
Вина обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується як його показами даними ним в судовому засіданні, так і тими доказами які були зібрані органами досудового розслідування і які він визнав в судовому засіданні відповідно до ч.3 ст.349 КПК України.
Тому дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчиненому повторно.
Призначаючи покарання ОСОБА_3 , суд, згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, особу винного, межі, установлені санкції статті КК України.
Згідно ст.66 КК України, пом'якшуючою його відповідальність обставиною, суд визнає щире каяття у вчиненому.
Згідно ст.67 КК України, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, є рецидив злочинів.
Суд, обираючи вид покарання ОСОБА_3 , враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відповідно до ч.3 ст.12 КК України є злочином середньої тяжкості, особу обвинуваченого, який не має місця реєстрації проживання, згідно довідки виданої ЛКП «Янів-405» знятий з місця реєстрації 22.05.2006 року, на обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, наявність не погашеної судимості, також враховує відношення обвинуваченого до скоєного, поведінку після вчинення злочину та вважає правильним призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах, наближених до мінімальних, що передбачені санкцією закону. Суд вважає таке покарання необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Обвинувачений ОСОБА_3 , раніше суджений 03.09.2014 року Личаківським районним судом м.Львова за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання строком на 2 роки. Суд вважає за необхідне за сукупністю вироків на підставі ч.1 ст.71 КК України до призначеного судом покарання приєднати частково невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
Суд дійшов висновку, що підстав для застосування обвинуваченому ОСОБА_3 ст.ст.69, 75 КК України не вбачається, так як він вчинив новий злочин під час відбування іспитового строку, що вказує на його мінімальну правосвідомість.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.
Питання з речовими доказами вирішити у відповідності із вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд,-
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання приєднати частково невідбуту частину покарання за вироком Личаківського районного суду м.Львова від 03.09.2014 року і остаточно призначити до відбуття 4 роки позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити без змін - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_3 рахувати з дня його затримання - 23.10.2015 року.
Речові докази у справі, а саме: рюкзак дитячий, моделі МН-15-501-2S, розміром 34*26*13,5, що знаходиться на зберіганні в потерпілій ОСОБА_6 - залишити в її розпорядженні /а.с.23/.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Львівської області через Франківський районний суд міста Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.
Суддя Франківського
районного суду м. Львова: ОСОБА_1