Справа № 464/4872/16-к
пр.№ 1-кп/464/253/16
17.06.2016 Сихівський районний суд міста Львова
у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 ,
секретар - ОСОБА_2 ,
за участі: прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілого - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження про обвинувачення
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Львова, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, непрацюючого, судимості не має, що зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.190 КК України, -
встановив:
ОСОБА_5 5 лютого 2015 року, перебуваючи на пр. Червоної Калини, 109 у м. Львові неподалік ТЦ „Зубра”, маючи умисел на заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою потерпілого ОСОБА_4 , під приводом виготовлення меблів, а саме кухонного набору, отримав від потерпілого як завдаток грошові кошти у розмірі 4000 грн. Продовжуючи свій злочинний умисел, 26 лютого 2015 року на пр. Червоної Калини, 106/20 у м. Львові отримав від потерпілого грошові кошти у розмірі 200 доларів США, що згідно з курсом НБУ станом на 26 лютого 2015 року становило 6002 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 10002 грн.
Підсудний ОСОБА_5 , який винуватість у вчиненому визнав повністю, та потерпілий ОСОБА_4 3 червня 2016 року уклали угоду про примирення, відповідно до якої сторони серед іншого погодили призначення підсудному покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 грн.
Суд приходить до висновку про відповідність угоди вимогам КПК України та можливість ухвалення вироку із таких мотивів.
Кваліфікація дій підсудного за ч.1 ст.190 КК України є правильною, оскільки останній вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).
Вчинене підсудним кримінальне правопорушення є невеликої тяжкості, шкода завдана лише інтересам потерпілого, яка відшкодована повністю, підсудний повністю визнав винуватість у вчиненому, щиро розкаявся, що є обставинами, що пом'якшують покарання, позитивно характеризується за місцем проживання, розлучений, має на утриманні двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , не працює, судимості не має.
Призначення покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян відповідає санкції ч.1 ст. 190 КК України та положенням Загальної частини КК України.
Укладення угоди є добровільним, умови угоди не суперечать чинному законодавству. Наслідки затвердження та невиконання угоди сторонам роз'яснені та їм зрозумілі.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про можливість ухвалення вироку, яким необхідно затвердити угоду та призначити узгоджену сторонами міру покарання.
Керуючись статтями 314, 374, 469, 474 КПК України, суд, -
ухвалив:
Угоду про примирення від 3 червня 2016 року, укладену між обвинуваченим ОСОБА_5 та потерпілим ОСОБА_4 , - затвердити.
ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 190 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить п'ятсот десять гривень.
Апеляційна скарга на вирок подається до апеляційного суду Львівської області через Сихівський районний суд м. Львова протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Головуючий ОСОБА_1