Справа №464/2500/16-ц
пр № 2-з/464/14/16
23.03.2016 року
Сихівський районний суд м. Львова
у складі: головуючого - судді Теслюка Д.Ю.,
з участю секретаря судового засідання Горбач О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору удаваним,
15.03.2016 року ОСОБА_1 звернулась в суд із позовом, в якому просить визнати договір дарування від 26.01.2016 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_3, посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі за №16, удаваним, який приховує договір купівлі-продажу та перевести на неї права покупця за договором купівлі-продажу 1/8 частини квартири №181 в будинку №3 на вул. Довженка в м. Львові.
23.03.2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про забезпечення вказаного позову шляхом заборони ОСОБА_3 вчиняти дії щодо відчуження належної їй частки квартири АДРЕСА_1, вселення в квартиру особисто чи третіх осіб, реєстрації місця проживання в ній, укладення щодо належної їй частки (вцілому чи в частині) зазначеної квартири договорів оренди, позички, іпотеки.
Оглянувши матеріали позовної заяви, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим кодексом, заходи забезпечення позову. Разом з тим, відповідно до вимог ч. 2 ст. 151 ЦПК України в заяві про забезпечення позову, повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, необхідні для забезпечення позову. Згідно з ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до п. 4 постанови пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006р. «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
В заявленому клопотанні позивач не вказує обставини, у зв'язку з якими майно, з приводу якого іде спір, може бути відчужене, а також обставини, у зв'язку з якими незабезпечення позову унеможливить виконання рішення суду в майбутньому. Покликання позивача на те, що ОСОБА_3 та її представником активно вчиняються дії, спрямовані на вселення ОСОБА_3 в спірну квартиру, жодними доказами не підтверджено.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.151-153, 208, 210 ЦПК України,
В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Суддя Д.Ю. Теслюк