ЄУН № 337/1438/15-ц
2/337/31/2016
(заочне)
22 червня 2016 року Хортицький районний суд м. Запоріжжя в складі:
головуючого судді - Мурашової Н.А.
при секретарі - Чалій Т.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Запоріжжя цивільну справу за позовом Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданій державі,-
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, який в подальшому вточнив і мотивує його тим, що 18.01.2013р. ОСОБА_2 звернулась до УПСЗН з заявою про надання їй тимчасової державної допомоги на дитину ОСОБА_3, 19.08.2001р.н.,, батько якого - ОСОБА_1 ухиляється від сплати аліментів на утримання дитини, надавши усі необхідні документи, в т.ч. довідку ВДВС про розмір заборгованості по аліментам. Рішенням від 25.01.2013р. їй була призначена така допомога. 02.07.2013р. ОСОБА_2 повторно звернулась до УПСЗН з аналогічною заявою і рішенням від 04.07.2013р. їй також було призначено допомогу. Вказана допомога виплачується за рахунок бюджетних коштів. В ході проведеної вибіркової перевірки осіб, що перебувають на обліку в УПСЗН та отримують державну допомогу, було з'ясовано, що в період виплати ОСОБА_2 цієї допомоги батько дитини ОСОБА_1 був розшуканий і встановлено його місце проживання, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього аліментів і що відповідно до п.12 Порядку визначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженого постановою КМУ №189 від 22.02.2006р. (далі - Порядок), є підставою для стягнення з ОСОБА_1 суми сплаченої допомоги за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. в розмірі 4378,80грн. Вказаними діями відповідача державі в особі УПСЗН спричинена майнова шкода, яка підлягає відшкодуванню ним на підставі ст. 1166 ЦК України в повному обсязі.
Просить стягнути з ОСОБА_1 суму виплаченої тимчасової допомоги в розмірі 4378,80грн.
Представник позивача в суд не прибула, подала заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує повністю, просить їх задовольнити, проти заочного рішення суду не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не прибув за невідомими причинами, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом направлення судової повістки за місцем його реєстрації, заяву про розгляд справи у його відсутність суду не надав, причини неявки не повідомив.
Суд, враховуючи згоду представника позивача і наявність достатніх даних для вирішення спору, вважає можливим відповідно до ст.. 224 ЦПК України провести заочний розгляд справи у відсутність відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає повному задоволенню за наступними підставами.
Суд встановив, що рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 18.04.2012р. з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуті аліменти на утримання неповнолітньої дитини - сина ОСОБА_1, 19.08.2001р.н., в розмірі 1100,00грн. щомісячно, починаючи з 13.03.2012р. і до повноліття дитини.
На підставі вказаного судового рішення було видано виконавчий лист №2/0825/1009/2012р., який знаходиться на виконанні в Хортицькому ВДВС ЗМУЮ.
18.01.2013р. ОСОБА_2 звернулась до УПСЗН Запорізької міської ради по Хортицькому району з заявою про призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від їх утримання.
До вказаної заяви вона надала довідку Хортицького ВДВС ЗМУЮ №2/892 від 15.01.2013р. про те, що аліменти від ОСОБА_1 в період липень 2012р. - грудень 2012р. не отримувала.
Рішенням позивача від 25.01.2013р. ОСОБА_2 призначена вказана допомога на період з 01.01.2013р. по 30.06.2013р. в сумі 363,00грн. щомісячно.
02.07.2013р. ОСОБА_2 повторно звернулась до УПСЗН Запорізької міської ради по Хортицькому району з заявою про призначення тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від їх утримання.
При цьому до вказаної заяви вона надала довідку Хортицького ВДВС ЗМУЮ №19920 від 01.07.2013р. про те, що аліменти від ОСОБА_1 в період січень 2013р. - червень 2013р. не отримувала.
Рішенням позивача від 04.07.2013р. ОСОБА_2 призначена вказана допомога на період з 01.07.2013р. по 30.11.2013р. в сумі 363,00грн. щомісячно, з 01.12.2013р. по 31.12.2013р. - в сумі 385,80грн. щомісячно.
Згідно довідки позивача № 380 від 27.01.2014р. ОСОБА_2 була виплачена тимчасова державна допомога на дитину в період з січня 2013р. по листопад 2013р. - 363,00грн. щомісячно, в грудні 2013р. - 385,80грн., усього 4378,80грн.
Згідно повідомлення Хортицького РВ ЗМУ ГУМВСУ в Запорізькій області від 16.01.2014р., яке надійшло на адресу позивача 21.01.2014р., ОСОБА_1 знаходився в розшуку як неплатник аліментів на підставі ухвали Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 06.08.2012р. Розшукову справу було закрито у зв'язку з встановленням його місцезнаходження.
27.01.2014р. позивач отримав лист Хортицького ВДВС ЗМУЮ від 20.01.2014р. №597, яким останній повідомив, що ОСОБА_1 в період квітень 2013р. - січень 2014р. сплачував аліменти на користь ОСОБА_2
Згідно акту перевірки від 15.09.2014р. встановлено, що ОСОБА_2 безпідставно отримувала тимчасову державну допомогу на дитину, батько якої ухиляється від її утримання, в період січень 2013р. - квітень 2013р. у зв'язку з тим, що було встановлено місцезнаходження платника аліментів, в період травень 2013р. - грудень 2013р. у зв'язку з тим, що в цей період вона отримувала аліменти від батька дитини, у зв'язку з чим виплачені бюджетні кошти підлягають стягненню з ОСОБА_1 в сумі 1452,00грн., з ОСОБА_2 в сумі 2926,80грн.
Однак рішенням Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 08.04.2016р., яке набрало законної сили 19.04.2016р., задоволено позов ОСОБА_2 до Хортицького ВДВС Запорізького міського управління юстиції, ОСОБА_1 про визначення розміру заборгованості по аліментам. Вказаним рішенням встановлено, що боржник ОСОБА_1 аліменти в 2013році не сплачував, дійсна сума заборгованості по аліментам станом на 28.01.2014р. становить 23 167,73грн. замість раніш визначених державним виконавцем 13967,73грн.
Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Таким чином, обставини, встановлені вказаним судовим рішенням, зокрема, щодо несплати аліментів ОСОБА_1 протягом усього 2013р., наявність заборгованості за цей період, не підлягають доказуванню при розгляді даної цивільної справи.
Згідно уточненого акту перевірки від 30.05.2016р. встановлено, що ОСОБА_2 безпідставно отримувала тимчасову державну допомогу на дитину, батько якої ухиляється від її утримання, в період січень 2013р. - грудень 2013р. у зв'язку з тим, що було встановлено місцезнаходження платника аліментів ОСОБА_1, який зобов'язаний був утримувати дитину. У зв'язку з тим, що в цей період ОСОБА_2 не отримувала аліменти від батька дитини, а отримувала державну допомогу, виплачені бюджетні кошти підлягають стягненню з ОСОБА_1 в сумі 4378,80грн.
Добровільно сплатити вказані кошти відповідач відмовляються.
Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч.8-10 ст.181 СК України якщо місце проживання чи перебування батьків невідоме, або вони ухиляються від сплати аліментів, або не мають можливості утримувати дитину, дитині призначається тимчасова державна допомога, яка не може бути меншою ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Виплата тимчасової державної допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.
Суми наданої дитині тимчасової державної допомоги підлягають стягненню у судовому порядку.
Постановою КМУ №189 від 22.02.2006р. затверджено Порядок призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме.
Відповідно до п. 2 Порядку тимчасова допомога призначається у разі, коли рішення суду про стягнення аліментів з одного з батьків не виконується у зв'язку з ухиленням від сплати аліментів або відсутністю у боржника коштів та іншого майна, на які за законом може бути звернено стягнення; місце проживання одного із батьків не встановлено.
Відповідно до п. 6 Порядку для призначення тимчасової допомоги одержувач подає органу праці та соціального захисту населення за місцем проживання (перебування), крім іншого, довідку державної виконавчої служби, що підтверджує факт несплати аліментів одним з батьків протягом шести місяців, що передують місяцю звернення
Тимчасова допомога призначається кожні шість місяців починаючи з місяця, в якому подані усі необхідні документи. Для призначення допомоги на наступний шестимісячний строк одержувач подає лише заяву, в якій повідомляє про обставини, що можуть бути підставою для продовження виплати допомоги. (п.7 Порядку)
Тимчасова допомога призначається в розмірі 30 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для дитини відповідного віку. (п.8 Порядку)
Відповідно до пп.1,2 п.10 Порядку виплата тимчасової допомоги припиняється у разі встановлення місця проживання (перебування) особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду; виявлення обставин, що свідчать про можливість одного з
батьків утримувати свою дитину.
Про виникнення зазначених у цьому пункті обставин одержувач зобов'язаний повідомити у десятиденний строк орган праці та соціального захисту населення.
Виплата тимчасової допомоги припиняється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому виникла одна із зазначених обставин.
Відповідно до п.11 Порядку у разі встановлення місця проживання (перебування) одного з батьків і припинення його розшуку орган внутрішніх справ у триденний строк повідомляє про це одержувача, орган праці та соціального захисту населення, посадову особу, яка винесла ухвалу (постанову) про розшук, а також суд за місцем знаходження виконавчого листа.
Відповідно до п.12 Порядку якщо виникла можливість стягнення аліментів з одного з батьків, виявлено, що один з батьків може утримувати дитину або місце проживання (перебування) одного з батьків встановлено, у зв'язку з чим можливе стягнення з нього коштів на утримання дитини, орган праці та соціального захисту населення звертається до суду із заявою про стягнення суми сплаченої тимчасової допомоги. Стягнуті кошти зараховуються до державного бюджету.
Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Проаналізувавши вищевикладені вимоги діючого законодавства, повно, всебічно та об'єктивно оцінивши обставини справи та надані на їх підтвердження докази в їх сукупності, взаємозв'язку, достатності, належності та допустимості, суд вважає встановленим та доведеним, що за період з січня 2013р. по грудень 2013р. відповідачка ОСОБА_2 безпідставно отримувала тимчасову державну допомогу на дитину, батько якої ухилявся від її утримання, оскільки в період з січня по грудень 2013р. місцезнаходження платника аліментів було відомо і в цей період відповідач ОСОБА_1 повинен був утримувати свою дитину, що виключає підстави для виплати тимчасової державної допомоги. В результаті цього позивач за рахунок державних коштів безпідставно в період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. виплатив ОСОБА_2 тимчасову державну допомогу в загальній сумі 4378,80грн., чим державі була спричинена майнова шкода на вказану суму, яка підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, з вини якої спричинена, тобто відповідачем ОСОБА_1.
На підставі вищевикладеного, позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до ст.88 ЦПК України, беручи до уваги, що на момент звернення до суду з цим позовом позивач був звільнений від сплати судового збору, суд вважає необхідним стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь держави за подання даного позову судовий збір в розмірі, що визначається також на момент звернення до суду (23.03.2015р.), а саме 243,60грн.
Керуючись ст.1166 ЦК України, ст.180,181 СК України, Порядком призначення та виплати тимчасової державної допомоги дітям, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, не мають можливості утримувати дитину або місце проживання їх невідоме, затвердженим постановою КМУ №189 від 22.02.2006р., ст.3,4,10,11,57-61,88,212-215,224 ЦПК України, суд
Позов Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди, завданій державі, - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1, 09.03.1974р.н., ІПН НОМЕР_1, на користь Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Хортицькому району в рахунок повернення безпідставно виплачених бюджетних коштів у вигляді тимчасової державної допомоги на дитину, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. в сумі 4378,80грн. (чотири тисячі триста сімдесят вісім гривні 80 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1, 09.03.1974р.н., ІПН НОМЕР_1, на користь держави судовий збір в сумі 243,60грн. (двісті сорок три гривень 60 копійок).
Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Запорізької області через Хортицький районний суд м.Запоріжжя протягом десяти днів з дня його проголошення, особами, які приймали участь у справі, але не були присутні під час проголошення судового рішення - в той же строк з моменту отримання копії рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою, поданою відповідачем протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Н.А.Мурашова
22.06.2016