Дата документу Справа № 310/7004/15-к
Провадження № 11-кп/778/673/16 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Єдиний унікальний № 310/7004/15-к
Категорія: ст. 185 ч. 3 КК України Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_2
16 червня 2016 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
за участю:
прокурора ОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника обвинуваченого ОСОБА_7 - адвоката ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 1201508013002242, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Осипенко Бердянського району Запорізької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,
встановила:
До суду апеляційної інстанції на вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2016 року звернувся обвинувачений ОСОБА_7 , в якій просить пом'якшити строк призначеного покарання, посилаючись на те, що він свою вину визнав повністю, відшкодував завдану потерпілому шкоду та потерпілий претензій до нього не має, проживає разом з братом та матір'ю ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка потребує допомоги.
Оскаржуваним вироком ОСОБА_7 визнано винним та засуджено за ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 ч. 1 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднана невідбута частина покарання за вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.06.2013 року у виді одного місяця позбавлення волі і остаточно призначено покарання у вигляді 3 років 1 місяця позбавлення волі.
Щодо обвинуваченого ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, взятий під варту в залі суду.
Строк відбування покарання обчислюється з 16 січня 2016 року.
Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 на користь держави процесуальні витрати, пов'язані із залученням експерта в сумі 306 грн. 90 коп.
Доля речових доказів вирішена відповідно до ст. 100 КПК України.
У вироку також зазначено, що ОСОБА_7 раніше судимий:
- 25.06.2013 року Бердянським міськрайонним судом Запорізької області за ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням на строк 2 роки.
Як вказано у вироку суду, 01 квітня 2015 року, приблизно о 23 годині, знаходячись біля території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , ОСОБА_7 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою таємного викрадення чужого майна, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан та проник на територію вказаного домоволодіння, звідки таємно, повторно викрав металеву трубу вартістю 174 гривні 63 копійок, яка належить ОСОБА_9 .
Після цього ОСОБА_7 з викраденим майном з місця скоєння злочину зник, та розпорядився ним на свій розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_10 майнову шкоду на загальну суму 174 гривні 63 копійки.
Заслухавши доповідь судді про сутність судового рішення та апеляційної скарги, обвинуваченого, який підтримав доводи скарги, захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_8 , яка скаргу ОСОБА_7 підтримала частково, просила вирок скасувати, провадження закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_7 складу кримінального правопорушення, прокурора, який заперечував проти скарги обвинуваченого, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить наступного висновку.
Відповідно до норм, передбачених ч. 1 ст. 404 КПК України, вирок суду першої інстанції переглядається в межах апеляційної скарги.
Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні злочину при обставинах, зазначених у вироку, відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, підтверджується матеріалами провадження та є обґрунтованими.
Кваліфікація дій ОСОБА_7 в апеляційній скарзі також не оспорюються і є правильною.
Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах санкції статті Особливої частини кримінального кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин із врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення й попередження нових злочинів.
При призначенні ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу та обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання, призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України, яке, на думку колегії суддів, є достатнім для його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Доводи скарги ОСОБА_7 про те, що суд не повною мірою взяв до уваги його щиросердне каяття, є необґрунтованими, оскільки суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, при призначенні йому покарання, врахував обставини, що пом'якшують покарання, та призначив не максимальне покарання, передбачене санкцією ч. 3 ст. 185 КК України.
Крім того, згідно з вироком Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 25.06.2013 року ОСОБА_7 було засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до трьох років позбавлення волі та на підставі ст. 75 КК України він був звільнений від відбування покарання з іспитовим строком два роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, тобто злочин за який його засуджено оскаржуваним вироком, ним було вчинено в період іспитового строку.
Відповідно ж до вимог ч. 3 ст. 78 КК України, у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими ст. ст. 71, 72 КК України, тобто за сукупністю вироків і остаточне покарання за сукупністю вироків має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком.
Також є необґрунтованими доводи захисника ОСОБА_7 про те, що розмір завданої ним злочином шкоди не підпадає під кримінальну відповідальність, так як вартість викраденого майна в сумі 174 гривні 63 копійок є дрібною крадіжкою і його можливо притягти лише до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Так, судом першої інстанції ОСОБА_7 засуджено за вчинення ним злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України 01.04.2015 року, а саме крадіжки майна потерпілого на загальну суму 174 гривні 63 копійок.
Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 розділу ХХ "Перехідних положень" Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України для відповідного року.
Згідно з пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 ПК України, сума податкової соціальної пільги дорівнює 100 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Відповідно ж до п. 1 розділу ХІХ "Прикінцеві положення" ПК України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 цього Кодексу, який набирає чинності з 1 січня 2016 року. До 31 грудня 2015 року для цілей застосування цього підпункту податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" з першого січня становив 1218 грн. на місяць, тобто розмір податкової соціальної пільги у відповідний період дорівнював 609 гривень (1218 * 0,50 = 609 гривень).
Таким чином, для притягнення особи до кримінальної відповідальності розмір завданої шкоди для злочинів даної категорії, вчинених у 2015 році, починається з 121гривні 80 копійок (609 х 0,2 =121,8).
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку суду першої інстанції чи його зміни в частині призначеного ОСОБА_7 покарання та його пом'якшення.
Крім того, відповідно до Закону України № 838 - VIII від 26.11.2015 року «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання», яким ч. 5 ст. 72 КК України викладена в іншій редакції, згідно з якою у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, зарахування цього строку судом провадиться з розрахунку один деньпопереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Як вбачається із вироку суду, ОСОБА_7 по даному провадженню знаходиться під вартою з 16.01.2016 року, у зв'язку з чим, йому необхідно зарахуватиу строк відбування покараннястрок попереднього ув'язнення з 16.01.2016 року по 16.06.2016 року включно з розрахунку один день попереднього ув'язнення задва дні позбавлення волі.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
ухвалила:
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Вирок Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 16 січня 2016 року щодо обвинуваченого ОСОБА_7 залишити без змін.
На підставі ч. 5 ст. 72 КК України, зарахувати обвинуваченому ОСОБА_7 у строк відбування покарання за вироком, строк його попереднього ув'язнення за період з 16.01.2016 року по 16.06.2016 року включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4