Справа №2-1263/11
Провадження №6/333/214/16
Іменем України
21 червня 2016 року м.Запоріжжя
Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Тучкова С.С.,
при секретарі Шелесько Ю.О.,
за участю державного виконавця Нєдєльської О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про примусове проникнення до помешкання боржника ОСОБА_2, -
Державний виконавець Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 звернулася до суду з поданням про примусове проникнення до помешкання боржника ОСОБА_2, посилаючись на те, що на виконанні у Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавчий лист №2-1263/11, виданий 30.06.2011 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість у сумі 169500 гривень, три відсотки річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 4604,05 гривень. 25.02.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом та надано боржнику строк до 04.03.2016 року для добровільного виконання рішення суду, що останнім зроблено не було. 24.05.2016 року і 06.06.2016 року державним виконавцем здійснено виходи за адресою боржника, зазначеною у заяві стягувача, а саме: АДРЕСА_1, в ході яких потрапити до помешкань для складання акту перевірки майна боржника не вдалось, двері ніхто не відчинив. Оскільки державний виконавець не може потрапити до приміщень боржника, що унеможливлює подальше проведення виконавчих дій у порядку і спосіб, визначений Законом України «Про виконавче провадження», тому він просить суд надати дозвіл на примусове входження до помешкання ОСОБА_2, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.
Державний виконавець у судовому засіданні вимоги подання підтримав повністю
Вивчивши матеріали подання і виконавчого провадження, суд приходить до наступних висновків.
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України і статті 124 Конституції України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України «Про виконавче провадження».
Відповідно до п.10 ч.3 ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право звертатися до суду з поданням про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якому перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб.
Статтею 376 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає зазначене подання без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.
Як вбачається з матеріалів подання, на виконанні Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавчий лист №2-1263/11, виданий 30.06.2011 року Комунарським районним судом м.Запоріжжя, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 заборгованість у сумі 169500 гривень, три відсотки річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 4604,05 гривень.
25.02.2016 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за вказаним виконавчим листом і надано боржнику строк до 04.03.2016 року для добровільного виконання рішення суду. У добровільний строк вимога боржником не виконана.
Згідно з актами, складеними 24.05.2016 року і 06.06.2016 року державним виконавцем Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1, останнім були здійснені виходи за вказаною у заяві стягувача адресою боржника, однак двері ніхто не відчинив.
Разом з тим, в матеріалах подання відсутні будь-які данні про те, що саме боржник проживає в зазначеній у поданні квартирі, або в ній знаходиться майно, яке належить йому на праві власності. При цьому, у виконавчому листі зазначена зовсім інша адреса боржника, а саме: АДРЕСА_2. Відповідно до інформації, наданої обласним адресно-довідковим підрозділом, ОСОБА_2 зареєстрована з 2000 року саме за зазначеною у виконавчому листі адресою.
Також в поданні відсутні дані про те, хто на час звернення до суду є власником, зареєстрований і фактично проживає в помешканні, до якого просить дозволити примусове проникнення державний виконавець. Таким чином, рішення суду про дозвіл на примусове проникнення у житло може призвести до порушення прав інших осіб.
Крім того, в матеріалах подання відсутні докази того, що боржник був належним чином повідомлений про відкриття виконавчого провадження та проведенні виконавчих дій.
При цьому Конституція України проголосила Україну правовою державою (стаття 1). Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України (частина перша статті 64 Основного Закону України). Статтею 30 Конституції України та статтею 1 протоколу до Конвенції про захист прав людини та основних свобод передбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Кожному гарантується недоторканність житла, проникнення до якого допускається не інакше як за вмотивованим рішенням суду.
Відповідно до ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, - кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла і кореспонденції. Органи державної влади не можуть втручатись у здійснення цього права, за винятком випадків, коли втручання здійснюється згідно із законом і є необхідним у демократичному суспільстві в інтересах національної та громадської безпеки чи економічного добробуту країни, для запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або для захисту прав і свобод інших осіб.
Підставою для надання дозволу на примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи, відповідно до змісту вище зазначених норм закону, є наявність обставин, які свідчать про те, що боржник безпідставно чинить перешкоди для перевірки його майнового стану, опису, арешту і вилучення з квартири чи іншого житла, належного йому майна, що значно ускладнює чи робить неможливим виконання судового рішення (виконавчого документа).
Аналіз вказаних норм закону підтверджує, що перелік підстав для застосування ст.376 ЦПК України і здійснення примусового проникнення в житло є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає.
Разом з тим, подання державного виконавця не містить підстав для застосування вказаної норми закону і здійснення примусового проникнення в житло.
Примусове проникнення до житла не є першочерговим заходом примусового виконання рішення суду.
Суд вбачає, що вчинені державним виконавцем дії у виконавчому провадженні №50317676 не є достатніми і такими, що дають підстави для вирішення питання щодо примусового проникнення до житла.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для задоволення подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про примусове проникнення до помешкання боржника ОСОБА_2, зазначеного саме у заяві стягувача і яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, не вбачається.
Керуючись ст.ст.1, 3, 30, 64 Конституції України, ст.ст.14, 376 ЦПК України, ст.11, Закону України «Про виконавче провадження», суд -
У задоволенні подання державного виконавця Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про примусове проникнення до помешкання боржника ОСОБА_2 - відмовити повністю.
Копію ухвали надіслати начальнику Комунарського відділу державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області для відома.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції може бути подана до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Комунарського районного суду
м.Запоріжжя С.С. Тучков