Суддя Бугера О. В.
Cправа № 644/10671/15-ц
Провадження № 2/644/757/16
22.06.2016
Іменем України
22 червня 2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Харкова
у складі: головуючого судді Бугери О.В.
за участю секретаря Ілова А.В.,
представників позивача ОСОБА_1 -ОСОБА_2, ОСОБА_3,
представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_5,
представника відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №5 Орджонікідзевського районного суду м.Харкова цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_8, приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_9 про визнання недійсними договору та довіреності, -
В провадженні суду перебуває відповідна цивільна справа. Стороною позивача заявлено клопотання про призначення у справі посмертної комплексної судово-медичної експертизи. Просили доручити проведення даної судової медичної експертизи експертам Харківського Обласного Бюро Судово-медичних експертиз, яке знаходиться за адресою 61052 м. Харків, вул. Дмитрівська,14 та визначити перелік запитань, в тому числі чи страждав ОСОБА_10 будь-яким захворюванням, яка ступінь тяжкості захворювання, який перебіг захворювання, чи могло воно викликати порушення свідомості та негативно вплинути на волевиявлення, чи міг померлий за станом свого здоров'я оцінювати обставини та керувати своїми діями та чи міг згідно даних медичної документації, документів та обставин справи смерті, з таким діагнозом, 22.10.2015 року після 16 години чітко розуміти значення своїх дій. Також чи міг помираючий ОСОБА_10 22.10.2015 року після 16 годин без надання, як медичної допомоги за місцем проживання після виписки зі стаціонарного лікування чітко розуміти значення своїх дій, чи відчував помираючий 22.10.2015 року, тяжкий біль та чи впливало це на здатність чітко розуміти значення своїх дій. Чи були за наданою медичною документацією у помираючого вади рук, які не надавали помираючому можливості підписати документи. В обґрунтування клопотання сторона позивача посилалась на те, що є необхідним встановити стан особи саме на момент вчинення правочину, яким в даному випадку є Генеральна довіреність. На думку сторони позивача померлий за життя не висловлював намір відчужувати квартиру, а бажав її залишити синові. Фактично в останній день свого життя видав генеральну довіреність та на наступний день було укладено договір-купівлі-продажу, в цей же день ОСОБА_10 помер, вважали, що наявність тяжкого захворювання, яким страждав померлий негативно впливало на його психічний стан, він не отримував жодної лікарською допомоги та тяжко страждав від болю, а тому не міг керувати своїми діями та розуміти в повній мірі значення своїх дій.
Представники відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 проти клопотання заперечували, посилались на те, що заявлене клопотання виходить за межі предмету та підстав даного позову, сторона позивача ставить не коректні запитання на розсуд експерта, окрім того, з питань визначення психічного стану призначається психіатрична експертиза, що регламентовано вимогами ст.145 ЦПК України, а стороною позивача заявлено клопотання про проведення комплексної судово-медичної експертизи. Також посилалась на те, що в ході розгляду справи чітко встановлено, що ОСОБА_10 за життя не хворів на будь-які психічні захворювання, про це свідчить як медична документація та і покази свідків, тобто навіть за таких обставин не є необхідним призначати експертизу.
Суд, вислухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Предметом спору в рамках даної справи є довіреність видана ОСОБА_10 на ім'я ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_8, що була посвідчена приватним нотаріусом ХМНО ОСОБА_9 22 жовтня 2015 року, та зареєстрована в реєстрі за №4992, яка підписана від імені ОСОБА_10 - ОСОБА_4 та договір купівлі-продажу від 23.10.2015 року, що укладений між ОСОБА_10 від імені та в інтересах якого за довіреністю діяв ОСОБА_8 та ОСОБА_6.
В обґрунтування позову (остання редакція позовної заяви уточненої знаходиться в матеріалах справи том 1 а.с.179-187) сторона позивача посилається на те, що ОСОБА_10, що помер 23.10.2015 року, був тяжко та невиліковно хворий. Приблизно за місяць до смерті він був вже не при своєму розумі, тривалий час перебував в лікарні, а в останні дні свого життя просив ОСОБА_4 забрати його додому, хоча лікарі попереджали, що стан здоров'я тяжкий та жити йому залишилось десь п'ять днів. У зв'язку із чим викликає сумнів чому тяжко хворий за день смерті раптово вирішив позбутися своєї власності та видав невідомим особам генеральну довіреність, а наступного дня помер. В позові зазначали, що ОСОБА_10 помирав від тяжкої хвороби, яка супроводжувалась тяжкими стражданнями та болем та не дозволяла його навіть повною мірою розуміти значення своїх дій, тобто мав місце порок волі.
Відповідно до вимог ст.145 ЦПК України призначення експертизи є обов'язковим у разі клопотання однієї з сторін з метою встановлення психічного стану здоров'я. Відповідно до вимог ст.149 ЦПК України визначено, що комплексна експертиза проводиться не менш як дворами експертами різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі.
Тобто, під сумнів стороною позивача поставлено психічний стан особи, внаслідок наявного захворювання, а також обмежень у русі руки, щодо можливості особистого підписання довіреності.
Оскільки ОСОБА_10 помер, судом було витребувано медичну картку стаціонарного хворого, з відображенням останнього періоду лікування, отриманої медикаментозної допомоги та визначенням встановленого діагнозу, а також допитано свідків, в тому числі з питань щодо поведінки та стану здоров'я померлого в останній період його життя, витребувано висновок судово-медичної експертизи трупа.
В судовому засіданні було допитано у якості свідка лікаря ОСОБА_13, яка суду пояснила, що ОСОБА_10 перебував на стаціонарному лікуванні в 17 міській лікарні, оскільки на момент його доставки 25 міська лікарня, де він перебував на обліку був зачинена. Посилалась на те, що захворювання у померлого виникло ще в 2013-2014 роках, внаслідок зловживання алкоголем, при його доставці в лікарню було визначено стан, як тяжкий. Під час лікування встановили дренаж, оскільки у нього був значно збільшений живіт, але в туалет він ходив самостійно, за ним доглядала жінка, саме померлий наполягав на його виписці, йому рекомендували подальший догляд в поліклініці за місцем проживання та лікування у дільничного терапевта, хірурга, з метою подальшого корегування. У померлого не працювала печінка, він обіцяв що стане на облік та буде продовжувати лікування. Під час перебування в лікарні у нього спостерігалась слабкість в руках, він був адекватний, консультацій лікаря психіатр його не було рекомендовано, навіть не було необхідності застосовувати знеболювальні, всі процедури та курси медикаментозного лікування відображені в медичній картці стаціонарного хворого.
Так, в ході розгляд справи встановлено, що ОСОБА_10 в період часу з 30.09.2015 року по 10.10.2015 року перебував на стаціонарному лікуванні в Харківській міській клінічній лікарні №17, з діагнозом остання стадія цирозу печінки цироз печінки токсичного ґенезу, стадія декомпенсації, синдром потральної гипертензії з ускладненнями - асцит, негоспитальна лівостороння ніжньодольова пневмонія застійного характеру. Копія медичної картки, посвідчена медичною установою, стаціонарного хворого №12644/1363 ( том 2 а.с. 1-35) долучена до матеріалів справи.
Допитаний у якості свідка ОСОБА_14, суду пояснив, що він проводив розтин трупа ОСОБА_10 та за результатами розтину складено висновок №1903-С/15 від 09.11.2015 року, в якому відображено хід дії, дослідницька частина та висновки.
З висновку експерта №1903-С/15 від 09.11.2015 року ОСОБА_14 вбачається, що причиною смерті стало захворювання шлунково-кишкового тракту - цироз печінки, що був ускладнений в своїй течії гострою печінково-нирковою недостатністю, копія висновку, посвідчена експертною установою долучена до справи ( том 2 а.с.47-49).
В судовому засіданні були надані пояснення відповідачем приватним нотаріусом ОСОБА_15, яка пояснила, що нею було оформлено довіреність від імені ОСОБА_10 та договір купівлі-продажу квартири. Для оформлення довіреності вона виїжджала до дому та спілкувалась із ОСОБА_10, він не міг підписати довіреність, оскільки мав слабкість руки, щодо стану його психічного здоров'я у неї сумнівів не виникало, він зазначав, що має намір саме продати квартиру та для цього видає довіреність. Він лежав, казав, що особа, що підписує довіреність від його імені його дружина.
В судовому засіданні було допитано у якості свідків - осіб, які спілкувались із померлим ОСОБА_10 за деякий час до смерті саме щодо стану його здоров'я.
Так, свідок ОСОБА_16 суду пояснив, що вона є дружиною сина померлого ОСОБА_10, з померлим спілкувалась не дуже часто, з 2014 року бачила десь разів 20, в останнє спілкувалась в серпні 2015 року, він був тверезий, розмовляв нормально, адекватно.
Свідок ОСОБА_17 суду пояснила, що вона знала померлого, оскільки проживала в будинку разом із його батьками. Про захворювання ОСОБА_10 нічного не знала, дуже була здивована коли дізналась що він помер, в останнє бачила померлого приблизно наприкінці 2014 року, спілкувались, вів себе адекватно.
Свідок ОСОБА_18 суду пояснив, що він є рідним братом колишньої дружини померлого, позивач у справі його племінник. З померлим ОСОБА_10 спілкувався десь один-два рази на рік, в останнє за три місяці до смерті, він погано виглядав, був жовтий, худий, йому було важко пересуватись, казав що йому необхідно госпіталізуватись, йому будуть родити прокол у животі, але будь-яких психічних відхилень він не бачив, померлий був адекватний, спілкувався з ним нормально, сумнівів з приводу психічного стану не виникало.
Свідок ОСОБА_19, в судовому засіданні пояснила, що вона сусідка померлого, знала його з 2000 року. Останні два роки перед смертю він хворів, але до лікування ставився не уважно, лише останні декілька місяців перестав вживати алкоголь, у нього сильно набрякав живіт, в стаціонарі його лікували,після чого він перебував вдома. Будь-яких неадекватних дій вона не помічала за ним, спілкувались, скаржився на здоров'я, дуже хотів жити, шукав де можно зробити операцію. Колив останні дні вона заходила то ОСОБА_20 лежав, був слабкий, його кормила Наталя. Також бачила нотаріуса, що приїжджав та спілкувався з померлим, про що не знає.
Оскільки ОСОБА_10 помер, а стороною відповідача ставиться під сумнів його психічний стан внаслідок наявного й нього тяжкого захворювання, а також можливість безпосередньо ОСОБА_10 за життя особисто поставити підпис на довіреності, суд вважає за необхідне клопотання задовольнити та призначити експертизу. В ході розгляду справи судом надавалась можливість стороні позивача визначити вид експертизи, експертну установу та визначити свої питання на розсуд експерта. Оскільки сторона позивача наполягала на визначенні саме такого виду експертизи та питаннях, що є необхідними поставити на розсуд експерта, суд вважає за необхідне призначити саме комплексну експертизу та поставити на розсуд експертів питання дослівно (мовою оригіналу визначеною в клопотанні) визначені в клопотанні позивача, у разі виходу питань за межі компетенції експерта або некоректності поставленого запитання експертом буде надана оцінка в межах його повноважень.
У зв'язку із призначенням у справі експертизи, та з урахуванням того, що в рамках справи було витребувано докази, надані пояснення сторонами та допитано свідків, тобто проведено більшість процесуальних дій, суд вважає за необхідним на час проведення експертизи провадження у справі зупинити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 143, 145, 149, 202, 210, 293 ЦПК України, суд, -
Клопотання представників позивача щодо призначення у справі посмертної комплексної судово-медичної експертизи задовольнити.
Призначити у справі посмертну комплексну судово-медичну експертизу, на розсуд якої поставити наступні запитання (мовою оригіналу):
1)Чи страждав ОСОБА_10 будь-яким захворюванням?
2)Яка ступінь тяжкості захворювання ОСОБА_10?
3)Який перебіг захворювання ОСОБА_10?
4)Виходячи з зазначеного захворювання, чи могло воно викликати порушення свідомості та негативно вплинути на волевиявлення ОСОБА_10?
5)Чи міг ОСОБА_10 за станом свого здоров'я оцінювати обставини та керувати своїми діями ?
6)Чи міг згідно даних медичної документації, документів та обставин справи, смерті, з таким діагнозом, помираючий ОСОБА_10 22.10.2015 року після 16 години чітко розуміти значення своїх дій?
7)Чи міг згідно даних медичної документації, документів та обставин справи, смерті, з таким діагнозом помираючий ОСОБА_10 22.10.2015 року після 16 години, без надання, як то предписано згідно виписки з карти стаціонарного хворого від 10.10.2015 року № 11462, померлому ОСОБА_10 медичної допомоги за місцем проживання після виписки зі стаціонарного лікування з 10.10.2015 року з Харківської Міської клінічної лікарні № 17, чітко розуміти значення своїх дій?
8)Чи іспитував помираючий ОСОБА_10 22.10.2015 року, враховуючи діагноз, ОСОБА_10 та медичну документацію, тяжкий біль та чи впливало це на здатність чітко розуміти значення своїх дій?
9)Чи були за наданою медичною документацією у помираючого ОСОБА_10 вади рук, які не надавали помираючому ОСОБА_10 можливість підписувати документи?
Проведення посмертної комплексної судово-медичної експертизи доручити експертам Харківського Обласного Бюро Судово-медичних експертиз, яке знаходиться за адресою 61052 м. Харків, вул. Дмитрівська,14.
В розпорядження експертів надати матеріали цивільної справи, при проведенні експертизи користуватись наявною матеріалах справи копією картки стаціонарного хворого №12644/1363 ( том 2 а.с. 1-35), копією висновку №1903-С/15 від 09.11.2015 року, розтину трупа ( том 2 а.с.47-49), даними показів свідків, сторін, викладеними в мотивувальній частині ухвали.
Провадження у справі зупинити на час проведення експертизи.
Ухвала в частині зупинення провадження може бути оскаржена до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський районний суд м.Харкова, а особами, що не були присутні під час її оголошення в той же строку та в тому є порядку з моменту отриманні копії ухвали, в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий: суддя: О.В.Бугера