Справа № 645/989/16-ц
Провадження № 2/645/1151/16
31 травня 2016 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Ульяніч І.В.,
за участю секретаря судового засідання - Чигринової О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору, відшкодування моральної та матеріальної шкоди,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору, відшкодування моральної та матеріальної шкоди.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 12 листопада 2015 року між ним, іменованим в договорі як «Замовник», з однієї сторони та приватним підприємцем ОСОБА_2, іменованим в договорі як «Підрядник», з іншої сторони, укладено договір побутового підряду № 17 від 12.11.2015 року. Предметом договору визначено, що «Підрядник» зобов'язується за завданням «Замовника» виготовити з власних матеріалів наступну продукцію: «Кухню», «Шафу-купе вуглову», «Шафу-купе пряму», «Вітальню» у строк протягом 61 доби з моменту підписання договору, а саме до 14 січня 2016 року. У договорі зазначено, що ціна роботи складає 36 000 грн. 00 коп., і до початку робіт «Замовник» сплачує «Підряднику» аванс під час підписання договору в розмірі 29 000 грн. 00 коп. Також у договорі зазначено, що остаточний рахунок сплачується «Замовником» після постачання та збору замовленої продукції і складає 7000 грн. 00 коп. Позивачем відповідно до п. 4.2 Договору було сплачено 29 000 грн. 00 коп. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, в той час як відповідачем зобов'язання порушено, меблеві вироби до теперішнього часу не виготовлено.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив розірвати вищезазначений договір, а також стягнути з приватного підприємця ОСОБА_2 на його користь суму сплаченого авансу 29 000 грн. 00 коп., а також 7250 гривень пені за прострочення виконання зобов'язання, та в рахунок відшкодування моральної шкоди 2000 гривень.
В судове засідання позивач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, не з'явився, представник позивача ОСОБА_3, що діяв на підставі довіреності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені вище.
ОСОБА_2, належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, до суду не з'явився, про причини неявки не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності та письмових заперечень проти позову не надав.
Враховуючи умови, встановлені ч. 1 ст. 224 ЦПК України, судом, за згодою представника позивача, проведено заочний розгляд справи.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.
Судом встановлено, що 12 листопада 2015 року між ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 укладено договір побутового підряду № 17.
Згідно п. 1.1. вищевказаного договору, Підрядник зобов'язався за завданням Замовника виготовити з власних матеріалів наступну продукцію: «Кухню», «Шафу-купе вуглову», «Шафу-купе пряму», «Вітальню» у строк протягом 61 доби з моменту підписання договору.
Відповідно до п. 4.1. договору, ціна роботи включає в себе відшкодування витрат Підрядника, вартість наданого ним матеріалу та плату за виконану ним роботу і складає 36 000 грн.
За п. 4.2 договору, Замовник сплачує Підряднику аванс під час підписання договору в розмірі 29 000 грн. Остаточний розрахунок сплачується Замовником після постачання та збору замовлених виробів і складає 7 000 грн. (а.с.6)
Факт отримання відповідачем ОСОБА_2 грошових коштів в сумі 29000 грн. підтверджується розпискою від 22.12.2015 року, згідно якої останній взяв на себе зобов»язання доставити та встановити меблі 26.12.2015 року, за замовленням позивача ОСОБА_1.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав, тоді як відповідачем зобов'язання порушено.
Так, п. 1.1. договору передбачено, що Виконавець зобов'язався виконати роботу протягом 61 доби з моменту підписання договору.
За своєю природою укладений між сторонами договір є договором побутового підряду, оскільки, відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 865 ЦК України, за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
До відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
За ч. 2 ст. 849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Аналогічні положення передбачені ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів».
У відповідності до ч. 2 ст. 651 ЦК України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
З огляду на викладене, суд вважає істотним порушення відповідачем договору, у зв'язку з чим, договір підлягає розірванню.
Відповідно до ст. 570 ЦК України, завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Відповідно до п. 3.4. договору, у випадку порушення Підрядником строку виготовлення та передання продукції Замовнику, Підрядник повертає суму авансу у розмірі 29000 грн. та сплачує пеню у розмірі 0,5% за кожний день прострочення.
Статтею 549 ЦК України закріплено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (штрафу, пені).
В ході судового розгляду встановлено, що відповідачем до теперішнього часу свої зобов'язання за договором не виконано, меблі не виготовлені та не встановлені .
З огляду на наведене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого авансу за договором в розмірі 29 000,00 грн., а також 7250 грн. пені за прострочення виконання зобов'язання, за період з часу закінчення строку на виконання зобов»язання, яке мало бути виконано 12.01.2016 року, а саме з 13.01.2016 року по 02.03.2016 року за 50 днів (29000 грн.х0,5%6100%х50 днів).
Згідно ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» - захист прав споживачів, передбачених законодавством, здійснюється судом. При задоволенні вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Не виконання зобов»язань зі сторони відповідача призвели до моральних страждань позивача.
Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року ”Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” (далі - Постанова) відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Відповідно до п. 9 Постанови розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
Керуючись вищевикладеним, Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 року ”Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” суд вважає, що достатньою сумою, яка здатна компенсувати фізичні та моральні страждання ОСОБА_1, є сума у 1000 гривень, виходячи із характеру та тривалості страждань.
У відповідності до положень ч. 3 ст. 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, судовий збір підлягає стягненню з відповідача в дохід держави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 59, 60, 79, 209, 212-215, 224-226 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист прав споживачів, розірвання договору, відшкодування моральної та матеріальної шкоди - задовольнити частково.
Розірвати договір побутового підряду № 17 від 12.11.2015 року укладений між ОСОБА_1 та фізичною особою підприємцем ОСОБА_2.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрацій: АДРЕСА_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, суму авансу за договором побутового підряду № 17 від 12.11.2015 року в розмірі 29000 гривень, а також 7250 гривень пені за прострочення виконання зобов'язання, та в рахунок відшкодування моральної шкоди 1000 гривень.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, адреса реєстрацій: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір в розмірі 1378 гривень.
Відповідачем, який не приймав участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.
Заочне рішення може бути оскаржене іншими особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання апеляційної скарги. Іншими особами, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя -