61022, м.Харків, пр. Науки, 5
21.06.2016р. № 905/2011/16 Суддя господарського суду Донецької області Мельниченко Ю.С., розглянувши матеріали
за позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, Донецька область
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський дослідно-експериментальний завод», м. Маріуполь, Донецька область
про стягнення 11 823 грн. 57 коп.
Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь, Донецька область, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський дослідно-експериментальний завод», м. Маріуполь, Донецька область про стягнення 11 823 грн. 57 коп.
Вирішуючи питання про прийняття даної позовної заяви до розгляду, суд виходить з наступного.
Відповідно до порядку надсилання копії позовної заяви і доданих до неї документів, встановленого ч.1 ст.56 Господарського процесуального кодексу України, позивач при поданні позову зобов'язаний надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.
За приписами п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення сторонам копій позовної заяви і доданих до неї документів.
Так, в силу статті 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Отже, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів можуть вважатися документи, що підтверджують надання поштових послуг (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) та опис вкладення із зазначенням.
Дослідивши матеріали позовної заяви, судом було встановлено, що в якості доказу направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками, позивачем надано копію фіскального чеку № 6683 від 28.05.2016р. без опису вкладення до поштового відправлення. Інших доказів фактичного вручення копії позовної заяви і доданих до неї документів відовідачу позивачем надано не було.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність належних доказів відправки копії поданого до суду позову з додатками в адресу відповідача, що є передбаченою п. 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України підставою для повернення позовної заяви без розгляду.
Крім того, Відповідно до п.3 ч.1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Статтею 4 Закону України “Про судовий збір”, нормами якого визначені правові засади справляння судового збору, передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору визначена у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" станом на 01.01.2016 мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1378 гривень.
У прохальній частині позовної заяви Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Маріуполь, Донецька область, просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський дослідно-експериментальний завод», м. Маріуполь, Донецька область, заборгованість у сумі 6 880 грн. 00 коп., пеню у сумі 4 568 грн. 32 коп., 3% річних 375 грн. 25 коп., а всього 11 823 грн. 57 коп.
Отже, розмір судового збору за подання даної позовної заяви становить 1 378 грн. 00 коп.
Дослідивши чек № 27052016132817 від 27.05.2016р. на суму 1 450 грн. 00 коп., додане позивачем до позовної заяви в якості підтвердження сплати судового збору, судом встановлено, що позивачем невірно зазначені платіжні реквізити для перерахування судового збору за подання позовної заяви, а саме в якості коду класифікації доходів бюджету вказано 22030001, замість 22030101, що є підставою згідно п. 4 ч.1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України для повернення позовної заяви без розгляду. Інших доказів сплати судового збору у встановленому розмірі позивачем не було надано.
Після усунення обставин, які зумовили повернення позовної заяви, позивач має право повторно звернутися з позовом до господарського суду в загальному порядку.
З огляду на викладене, керуючись ст.4 Закону України "Про судовий збір", ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік", ст. 34, ч. 1 ст. 56, п. 2, 3 ч. 1 ст. 57, п. 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Повернути позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Маріуполь, Донецька область, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маріупольський дослідно-експериментальний завод», м. Маріуполь, Донецька область про стягнення 11 823 грн. 57 коп.
Додаток (для позивача): позовна заява на 3 арк. та доданні до неї документи, у т.ч. чек № 27052016132817 від 27.05.2016р. на суму 1 450 грн. 00 коп.
Суддя Ю.С. Мельниченко