61022, м.Харків, пр.Науки, 5
іменем України
15.06.2016 Справа № 905/1576/16
Суддя господарського суду Донецької області Бойко І.А. при помічнику судді Буховець С.А. розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м. Дніпропетровськ
до відповідача: Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Донецька область, м. Маріуполь
про: стягнення штрафу у розмірі 30121,56 грн.
За участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю №699 від 27.04.2016р.;
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м. Дніпропетровськ, звернувся до господарського суду Донецької області із позовом до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення штрафу у розмірі 22545,00 грн. та додаткових зборів у розмірі 7576,56 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 24.11.2015р. зі станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці відповідач згідно накладної №50187020 відправив вантаж - вугілля, на станцію Краматорськ Донецької залізниці. На попутній станції ОСОБА_1 залізниці залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вищезазначеному вагоні не відповідає масі вказаній відправником у накладній, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф у розмірі 22545,00 грн. та додаткові збори у розмірі 7576,56 грн., що разом становить 30121,56 грн., який він просить стягнути з відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі. Через канцелярію суду надав клопотання від 15.06.2016р., в якому просить долучити до матеріалів справи досильну накладну №47056270 від 02.12.2015р. Також, через канцелярію суду надав заперечення на відзив №13-04/220 від 31.05.2016р., в якому заперечує в повному обсязі та вважає такими, що суперечать Правилам перевезення вантажів.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву №09/43 від 11.05.2016р., в якому заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі посилаючись на те, що комерційний авкт РА№007340/249/12 від 26.11.2015р. складений з порушенням п.12. Правил складання актів та в перевізних документах зазначається невірна дата комерційного акту.
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом ВСТАНОВЛЕНО.
Як встановлено ч.3. ст. 909 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України), укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно ч.5. ст. 307 Господарського кодексу України (наділі - ГК України), умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.
Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи -одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.
24.11.2015р. Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» зі станції Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці на станцію Краматорськ Донецької залізниці відвантажив на адресу Краснолиманского центру по грз, и ком, работе (надалі - вантажоодержувач) за залізничною накладною №50187020 у вагоні №53511614 відправив вантаж - шлаки гранульовані.
При оформленні залізничної накладної №50187020 у вагоні №53511614 відповідачем вказано масу вантажу: нетто - 68650 кг.
В накладній також відображено, що завантаження вагону здійснювалось засобами відправника. Як свідчить розділ 24 та 26 вищевказаної накладної, маса вантажу визначена відправником на 150 тонних вагонних вагах.
Отже, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Згідно з п.28. Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України №644 21.11.2000р., вантажі, завантажені відправниками у вагони закритого типу (криті, ізотермічні, хопери, цистерни тощо) та контейнери, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду кузова (котла) вагона (контейнера), пломб (ЗПП), без перевірки вантажу. Вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу. Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначених відправником у накладній, на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.
На попутній станції ОСОБА_1 залізниці було проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено, що маса вантажу у вагоні №53511614 не відповідає масі, вказаній відправником у накладній.
За результатами контрольної перевірки станцією ОСОБА_1 залізниці був складений комерційний акт РА №007340/249/12 від 26.11.2015р., відповідно до якого за результатами контрольного переважування вагону №53511614 на справних 150-тонних вагонних вагах №89 (держ. повірка 01.07.2015р.) станції ОСОБА_1 залізниці виявилось, що при переваженні вага брутто складає 93020 кг., тара с бруса 23000 кг., нетто 70020 кг., що більше ваги зазначеної в документі та понад вантажопідйомності вагону на 1020 кг.
У комерційному акті також містяться відомості про те, що навантаження в вагоні нижче бортів на 60 см, нерівномірна, вантаж не маркований, обрису навантаження не порушені, виїмок і поглиблень немає. У технічекого щодо вагон справний, двері, люки закриті. В результаті переважування на справних електронних 150 т вагонних вагах №89 ст. Пологи (перевірка 01.07.2015р.) По документу значиться вага: тара 23000 кг., Нетто 68550 кг. спосіб визначення ваги вантажовідправником на вагонних 150 т вагах. Насправді виявилося: брутто 93020 кг., ОСОБА_2 з документа 23000 кг., Нетто 7020 кг., Що більше ваги зазначеного в документі і понад вантажопідйомності вагона на 1020 кг. Згідно перевізного документа графі 20 значиться: шлаки гранульовані, вологість 8%, профілактика проти змерзання перемішування і перелопачування.
Такі ж саме відомості містить і акт загальної форми №711 від 26.11.2015р., складений станцією ОСОБА_1 залізниці.
Спірний вагон був відправлений з вагою 68650 кг. на станцію призначення за накладною №50187020, надлишок вантажу массою 70020 кг. був вивантажений з вагону та відправлений за досилочною накладною №47056270.
Пунктом 10 Правил складання актів, які затверджені наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., передбачено, що комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчика, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснював перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці.
Суд встановив, що комерційний акт РА №007340/249/12 від 26.11.2015р. підписаний належними особами у відповідності до п.10. Правил складання актів.
Відповідно до п.12. Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №334 від 28.05.2002р., якщо при перевірці вантажу, який прибув з актом попутної станції, під час перевірки на станції призначення не буде виявлено різниці між даними акта, складеного на попутній станції, і фактичною наявністю та станом вантажу, багажу або вантажобагажу, то станція в розділі «Є» комерційного акта попутної станції вносить відмітку такого змісту: «Під час перевірки вантажу (багажу, вантажобагажу) різниці проти цього акта не виявлено». Така відмітка засвідчується штемпелем станції і підписами осіб, указаних у пункті 10 цих Правил. Цей акт видається одержувачу на його вимогу, а копія його залишається на станції. Новий акт у цьому разі не складається.
При невідповідності відомостей, указаних в акті попутної станції, фактичним даним, що виявились під час перевірки вантажу, багажу або вантажобагажу, складається новий комерційний акт.
Так, на станції призначення був заповнений розділ «Є» комерційного акта РА №007340/249/12 від 26.11.2015р. про те, що при перевірці вантажу різниці проти цього акта не виявлено. Вказаний розділ засвідчений штемпелем станції призначення та підписами уповноважених осіб.
Згідно технічного паспорту ваг №89 ст. Пологи Придніпровської залізниці, міжпровірочний інтервал ЗВВТ становить 1 раз на 6 місяців, інтервал між оглядами-перевірками - 3 місяців, відміткою у паспорті підтверджено, що остання державна повірка ваг здійснена 01.07.2015р.
Відповідно до ч.1. ст. 909 ЦК України та ч.1. ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно ч.2. ст. 908 ЦК України та ч.5. ст. 307 ГК України, умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Статут залізниць України (далі - Статут) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту).
Статтею 37 Статуту встановлено, що під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.
На підставі цього Статуту затверджені Мінтрансом Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).
Правилами перевезень вантажів, а саме п.1.1. розділу 4 Правил оформлення перевізних документів, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України за №863/5084 від 24.11.2000р., а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). У відповідності до цих Правил, а саме п.2.1. та п.2.2., графи «Маса вантажу, визначена відправником, кг» та «Спосіб визначення маси» заповнюються вантажовідправником. Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п.5. Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за №861/5082, визначається відправником.
Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п.2.3. Правил оформлення перевізних документів, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.
Відповідно до ч.1. та ч.2. ст. 24 Статуту, вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.
Згідно ч.1. ст. 129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.
Для засвідчення обставини невідповідності маси вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах законодавцем у ст. 129 Статуту визначено складання комерційного акту.
Таким чином, підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправника є обставини, викладені у комерційному акті.
Так, невідповідність фактичної маси вантажу з масою вантажу, яка зазначена відправником (відповідачем) у накладній, засвідчено належним доказом - комерційним актом РА №007340/249/12 від 26.11.2015р.
Вказаний комерційний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.
Між тим, в матеріалах справи відсутні та сторонами не надано жодних доказів, які б свідчили про намагання оскаржити відомості викладені у комерційному акті. Наразі вантажоотримувач прийняв спірний вантаж з комерційним актом без будь-яких заперечень, інше не доведено матеріалами справи.
Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі фактичній масі вантажу у спірному вагоні, відповідачем суду не надано.
Згідно з п.5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України за №644 від 21.11.2000р. та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.
Згідно із ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту.
Відповідно до ст. 118 Статуту залізниць України, штраф підлягає стягненню у п'ятикратному розмірі плати за користування вагонами.
При застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.
Провізна плата за перевезення вантажу у спірному вагоні складає 4509,00 грн., заявлений штраф до стягнення у розмірі 22545,00 грн.
Судом встановлено, що розрахунок суми штрафу є арифметично вірним, та відповідає ст.ст. 118, 122 Статут залізниць України.
Пунктом 27 Правил видачі вантажів встановлено, що надлишок вантажу порівняно з масою, вказаною в накладній, вважається таким, що не перевищує норму, якщо він не виходить за межу граничного розходження визначення маси нетто, яке становить 0,2%. Отже, норма надлишку становить 138кг, виявлений надлишок - 1020кг.
Оскільки саме відповідач, як вантажовідправник, визначає масу вантажу, заповнює і підписує накладну, яка є основним перевізним документом, який надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту саме вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то вимоги позивача до відповідача є обґрунтованими.
Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги, що вантажовідправником навантажено вагон понад його вантажопідйомність, що в свою чергу загрожувало безпеці на залізничному транспорті, суд вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню у заявленому розмірі.
Також, при виправленні комерційної несправності вагону №53511614, позивачем було нараховані додаткові збори у розмірі 7576,56 грн. згідно акту загальної форми №1920 від 02.12.2015р. на суму 7576,56 грн., а саме: плату за користування, збір за маневрову роботу, збір за телеграфне повідомлення, збір за подавання й забирання вагонів. Розрахунок нарахованих додаткових зборів наявний в матеріалах справи.
Згідно статті 119 Статуту залізниць України за користування вагонами і контейнерами залізниць вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Суд зазначає, що відповідно до приписів Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 25.02.1999 № 113 (надалі - Правила користування) та Збірник тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджений наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009р. №317, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 15.04.2009р. за №340/16356 (надалі - ОСОБА_2 керівництво №1) плата за користування вагонами, збір за маневрові роботи, збір за зважування вантажу стягуються за певних обставин та за наявності відповідних документів, складених згідно приписів зазначених Правил.
За приписами п.3. Правил користування облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за Відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46, Відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к, які складаються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45, Пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами, Актів про затримку вагонів форми ГУ-23а, Актів загальної форми ГУ-23.
Відповідно до п.4. Правил користування, відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами.
За п.8. розділу ІІІ Правил користування у разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери.
Згідно з п.2.6. Правил розрахунків за перевезення вантажів усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами) включаються в накопичувальні картки, які складаються на станціях в трьох примірниках із зазначенням в них відомостей про надані послуги та їх вартість. Ці відомості підтверджуються підписами працівника станції та вантажовласника.
В матеріалах справи наявні належним чином оформлені відомість плати за користування вагонами форми ГУ-46, акти загальної форми ГУ-23 та накопичувальна картка.
Отже, вимоги в частині стягнення плати за користування вагонами у розмірі 2112,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
Також позивачем заявлено до стягнення збір за телеграфне повідомлення, який передбачений пунктом 10 розділу 3 Тарифного керівництва №1. Однак, позивачем не додано до матеріалів справи належних та допустимих доказів, які б підтверджували надсилання телеграфних повідомлень на адресу відповідача та понесені залізницею витрати, пов'язані з відправленням таких повідомлень. Отже вимоги в частині стягнення з відповідача збору за телеграфне повідомлення у розмірі 381,96 грн. задоволенню не підлягають.
Згідно з п. 4.3 розділу 3 Тарифного керівництва збір за маневрову роботу нараховується згідно з п. 1.8. Відповідно до цього пункту збір за маневрову роботу нараховується у разі, якщо ця послуга надається на вимогу власника під'їзної колії, вантажовласника або порту.
Матеріалами справи не підтверджується звернення власника під'їзної колії або вантажовласника до залізниці з вимогою про проведення маневрових робіт, тому нарахування вантажовідправнику плати за маневрові роботи у розмірі 1405,92 грн. з ПДВ є безпідставним, вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено до стягнення збір за подавання та забирання вагонів у розмірі 3676,78 грн.
Відповідно до абзацу 20 пункту 4 Правил користування плата за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу нараховується за Відомостями плати за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу (додаток 10), які оформляються на підставі Пам'яток про подавання/забирання вагонів. Відомості плати за користування вагонами, контейнерами, за подавання, забирання вагонів та маневрову роботу, Пам'ятки про подавання/забирання вагонів, Пам'ятки про видачу/приймання контейнерів, Повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами оформляються в електронному або паперовому вигляді.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив, що Відомості плати за подавання, забирання вагонів в матеріалах справи відсутні, відтак підстави для стягнення з відповідача збору за подавання та забирання вагонів у розмірі 3676,78 грн. відсутні, отже не підлягають задоволенню.
Таким чином, позовна заява Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця», м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Донецька область, м. Маріуполь підлягає частковому задоволенню.
Заперечення відповідача до уваги судом не приймаються так, як вони спростовуються матеріалами справи.
Витрати по сплаті судового збору у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам у розмірі 1128,03 грн.
На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 550, 551, 908, 909 Цивільного кодексу України, ст.ст. 24, 118, 122, 129 Статуту залізниць України, ст.ст. 33, 43, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Київ в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», м. Дніпропетровськ до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», Донецька область, м. Маріуполь про стягнення штрафу у розмірі 22545,00 грн. та додаткових зборів у розмірі 7576,56 грн. - задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (87504, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Левченко, 1; код ЄДРПОУ 00191129) на користь Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (03680, м. Київ, вул. Тверська, б. 5; код ЕДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії «ОСОБА_1 залізниця» Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» (49602, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса, 108; код ЄДРПОУ 40081237) суму штрафу у розмірі 22545,00 грн., плати за користування вагонами у розмірі 2112,00 грн., судовий збір у розмірі 1128,03 грн.
В вимогах в частині стягнення збору за телеграфне повідомлення у розмірі 381,96 грн. відмовити.
В вимогах в частині стягнення плати за маневрові роботи у розмірі 1405,92 грн. відмовити.
В вимогах в частині стягнення збору за подавання та забирання вагонів у розмірі 3676,78 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його прийняття.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.А. Бойко
Вик. помічник судді Буховець С.А.
т.050-144-78-99