61022, м.Харків, пр. Науки, 5
17.06.2016 № 905/1981/16 Господарський суд Донецької області у складі судді Огороднік Д.М., розглянувши матеріали
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Інкор і Ко»
до
Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства»
про
представники
сторін:
стягнення 1560107,59грн.
не викликались.
На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Інкор і Ко» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» заборгованості за договором з постачання теплової енергії №1377 від 24.10.2014 у розмірі 1560107,59грн.
Згідно з пунктом 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та поверненням судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.
Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Для звернення до господарського суду: з позовом майнового характеру ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати.
Відповідно до ст.8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" з 1 січня 2016 розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00грн.
Як вбачається з матеріалів поданої позовної заяви, Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Інкор і Ко» не надано доказів сплати судового збору за звернення до господарського суду Донецької області. Проте одночасно з поданням позовної заяви позивачем заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до прийняття рішення.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання, позивач зазначає, що його майновий стан не дозволяє одразу повністю сплатити судові витрати, оскільки останній знаходиться у скрутному майновому становищі. Скрутний фінансовий стан ТОВ «НВО «Інкор і Ко» виник через неможливість самостійно заявника забезпечити своєчасність погашення заборгованості з боку третіх осіб на свою користь. Внаслідок загального економічного погіршення становища в державі, заявник не має можливості належним чином здійснити примусове стягнення заборгованості з підприємств, розташованих у Луганській та Донецькій областях через проведення антитерористичної операції. Також, позивач зазначає, що у останнього наявна дуже велика заборгованість перед НАК «Нафтогаз України». Окрім того, ТОВ «НВО «Інкор і Ко» знаходиться на території проведення антитерористичної операції, що значно ускладнює введення господарської діяльності. Позивач зазначає, що 20% ринку збуту продукції підприємства відбувалася на території Російської Федерації, яка наразі знаходиться під дією санкцій з боку Європи та Сполучених штатів Америки. Позивач вважає, що якщо б він не звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства», то це неминуче призвело б до невиправданих ще більш збитків та порушено майнового права ТОВ «НВО «Інкор і Ко», ще більш ускладнило фінансове становище і, як наслідок, призвело б не лише до неможливості виплати заробітних плат, сплати податків і зборів до бюджету, але й до повної зупинки підприємства.
На підтвердження вищезазначених обставин позивач надає належним чином завірені копії: довідки від 09.02.2016 №232-16з; звітів про фінансовий стан підприємства на 30.09.2015, за 9 місяців 2015, за січень 2016 року, за 1 квартал 2016 року; листів від 05.05.2015 №680-15з, від 07.07.2015 №1111-15з; платіжних доручень про здійснення благодійницької діяльності позивачем; наказів про зміну режиму праці, про зупинку ділянок КХП, про запровадження антикризових заходів, про преміювання працівників за лютий 2016 року.
Дослідивши зміст клопотання, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне.
В частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено право суду, враховуючи майновий стан сторони, ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Пунктом 3.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №7 від 21.02.2013 "Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України" передбачено, що єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями (ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст.ст. 42, 44 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. Підприємництво здійснюється на основі, зокрема, комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Таким чином, у разі здійснення підприємницької діяльності особа має усвідомлювати, що така господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, а тому, користуючись правом самостійного залучення фінансових ресурсів, здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій та самостійно нести комерційні ризики їх несприятливості, що можуть настати в результаті діяльності товариства. Юридична особа самостійно має розрахувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій, та самостійно прийняти рішення про вчинення (чи утриматись від) таких дій. Настання несприятливих наслідків в господарській діяльності юридичної особи є її власним комерційним ризиком, на основі якого і здійснюється підприємництво. Отже, позивач повинен був при здійсненні своєї господарської діяльності допускати можливість настання несприятливих фінансових наслідків такої діяльності, зокрема, звернення до суду за захистом своїх прав, та, відповідно, сплати судового збору при такому зверненні.
Позивачем до матеріалів справи надані звіти про фінансовий стан, зі змісту останніх суд встановив, що позивач, не зважаючи на ускладнення у введенні своєї господарської діяльності, все таки отримує чистий дохід від реалізації продукції, в його розпорядженні оборотні та необоротні активи та основні фонди.
Посилання позивача на те, що він вимушений постійно нести негативні наслідки від несвоєчасного та неповного виконання третіми особами зобов'язань перед ним, не є тими підставами з якими закон пов'язує підстави для відстрочення сплати судового збору.
Враховуючи вищевикладене, клопотання позивача про відстрочку сплати судового збору, задоволенню не підлягає.
Отже, неподання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі є підставою для повернення позовної заяви без розгляду на підставі п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на викладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню позивачу без розгляду на підставі п.4 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Повернути без розгляду, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково - виробниче об'єднання «Інкор і Ко» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгородський комбінат комунального господарства» заборгованості за договором з постачання теплової енергії №1377 від 24.10.2014 у розмірі 1560107,59грн.
Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.
Додаток: позовна заява за вх.№18499/16 від 14.06.2016 з додатками на 143 аркушах та поштовий конверт, клопотання про відстрочку сплати судового збору від 14.06.2016 за вх.№18499/16.
Суддя Д.М. Огороднік