16 червня 2016 р.Справа № 816/312/16
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Тацій Л.В.
Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2016р. по справі № 816/312/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КреМікс"
до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області
про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, ТОВ "КреМікс", звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив: визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2015 року № 0005142205/312, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3876780,50 грн, у тому числі за основним платежем - 2584479 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1292239,50 грн.
Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2016р. по справі № 816/312/16 позов задоволено.
Відповідач, не погодившись з даним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі з підстав та мотивів, викладених у скарзі. Пояснив суду, що контролюючий орган не заперечує проти факту придбання та оприбуткування на складі позивача товарно-матеріальних цінностей, їх використання ТОВ "КреМікс" у власній господарській діяльності, проте заперечує проти того, що вказані товарно-матеріальні цінності придбані позивачем за наданими до перевірки договорами із контрагентами, оскільки за даними податкової інформації, контрагенти позивача - постачальники не відобразили у податковій звітності придбання у перевіряємому періоді товарно-матеріальних цінностей, які за договорами купівлі-продажу ними поставлені позивачу, тобто не встановлено походження товару. Також пояснив суду, що при проведенні перевірки встановлено, що сертифікати якості, надані контрагентами позивачу не містять обов'язкових реквізитів: печатку виробника, інформацію, в якій лабораторії проводився аналіз. Представник відповідача, окрім іншого, звертав увагу суду на те, що видаткові накладні по взаємовідносинам із ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД» містять дані про їх складання у м. Києві, підписані від імені ТОВ "КреМікс" начальником складу ОСОБА_2, в той час, як відповідно до наданих ТТН, навантаження відбувалось у с Старі Петрівці, Вишгородського району, Київської області, а також не надано посвідчення про відрядження на підтвердження фактичного перебування даного працівника у м. Києві.
Представник позивача в судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечував, наполягаючи на законності та обґрунтованості постанови суду першої інстанції. Пояснила суду, що господарські операції з придбання сировини реально відбулись, зобов'язання за вказаними договорами виконані, а придбана сировина використана підприємством позивача у власній господарській діяльності, що підтверджується первинними документами бухгалтерського обліку. Також представник позивача вказувала на те, що висновки контролюючого органу ґрунтуються на припущеннях, оскільки сертифікати якості, на невідповідність яких посилався відповідач, не є первинними документами, а оскільки у позивача не було претензій до постачальників з приводу якості товарно-матеріальних цінностей, то у ТОВ "КреМікс" не виникало сумнівів щодо якості сировини, а отже невідповідності вказаних сертифікатів. Зазначила також, що оформлення посвідчень про відрядження чинним законодавством не передбачено, у зв'язку з чим наполягала на безпідставності вказаних доводів відповідача.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу суб'єкта господарювання - юридичної особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Кремікс" зареєстровано як юридична особа, код ЄДРПОУ 30748505, а також перебуває на обліку контролюючих органів як платник податків, у тому числі як платник ПДВ (а.с. 80-83, т.1).
Вказані обставини сторонами визнаються, а тому в силу ч. 3 ст. 72 КАС України не доказуються перед судом.
В період з 04 по 10 вересня 2015 року працівниками Кременчуцької ОДПІ проведено документальну виїзну позапланову перевірку ТОВ "Кремікс" з питань взаємовідносин з ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД" за лютий 2015 року, ТОВ "Ідеал Інвест" за березень 2015 року, ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД", ТОВ "Зеріс" за квітень 2015 року.
Результати перевірки оформлені актом від 17 вересня 2015 року № 116/16-03-22-05/30748505 (а.с.61-74, т.1).
У вказаному акті перевірки контролюючим органом відображено висновок про порушення позивачем приписів: пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.4, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.10 статті 201 ПК України, внаслідок чого ним занижено податок на додану вартість, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету всього у сумі 2584479 грн, у тому числі: лютий 2015 року на суму 1047932 грн, березень 2015 року на суму 1204269 грн, квітень 2015 року на суму 332278 грн.
На підставі акту перевірки від 17 вересня 2015 року № 116/16-03-22-05/30748505 Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2015 року № 0005142205/312, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 3876780,50 грн, у тому числі за основним платежем - 2584479 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1292239,50 грн (а.с.75-76,т.1).
Позивач скористався правом адміністративного оскарження вказаного податкового повідомлення - рішення шляхом подання скарг.
За результатами адміністративного оскарження зазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін (а.с.77-78, т.1).
Позивач не погодився з податковим повідомленням-рішенням від 08 жовтня 2015 року № 0005142205/312, у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.
З дослідженого акту перевірки та рішень, прийнятих за результатами адміністративного оскарження, слідує, що фактичною підставою для прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення, слугувало відображене в акті судження контролюючого органу про неможливість підтвердження факту виконання контрагентами позивача умов договорів, невідповідність сертифікатів якості.
На вказані доводи відповідач посилався як у акті перевірки, так і в запереченнях на адміністративний позов, поданих до суду першої інстанції, а також і у доводах апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, які покладені суб'єктом владних повноважень в основу спірних правових актів індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.3 ст.2 КАС України, з урахуванням положень ч. 1 ст. 195 КАС України, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, є бухгалтерський облік, на даних якого ґрунтуються фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник.
Положеннями ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Таким чином, первинні документи, що фіксують здійснення господарських операцій, є основою для податкового обліку.
Такий висновок узгоджується з положеннями п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, якими визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
За приписами пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (в редакції, що діяв в перевіреному періоді) в податковому обліку під витратами слід розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником). Конкретний склад витрат, які враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та порядок їх визначення регламентовано в ст. 138 Податкового кодексу України.
Згідно з п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
За приписами п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. При цьому суд зазначає, що за змістом п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, та витрати, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, визначальною ознакою витрат в податковому обліку є їх безпосередній зв'язок з господарською діяльністю платника податку.
Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарських операцій.
Порядок формування податкового кредиту встановлено Податковим кодексом України, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 якого податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
За приписами п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України, якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.
Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України визначено, що платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця видається податкова накладна, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.
Виходячи із системного аналізу вказаних норм, колегія суддів зазначає, що податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість та витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути підтверджені належним чином складеними первинними документами, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, що стала підставою для формування податкового обліку платника податку. При цьому суд звертає увагу, що дотримання норм цивільного чи господарського права не означають автоматично реальності вчинення господарської операції. Правильність відображення в податковому обліку господарських операцій відповідно до їх реального змісту повинно здійснюватись виключно на підставі норм податкового законодавства. А відтак якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображено в укладених платником податків договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.
Так, з матеріалів справи слідує, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД" (Постачальник) укладено договір поставки (купівлі-продажу) від 26 лютого 2015 року № 262 (а.с.84-86, т.1).
Відповідно до умов вказаного договору Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначеними цим Договором, поставити Покупцю сировину для виробництва комбікормів, преміксів, білково-вітамінних добавок, замінювачів цільного молока (далі - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначеними цим Договором, прийняти та оплатити Товар. Ціна Товару встановлюється в національній валюті України, є договірною і вказується Постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних. Якість Товару, що поставляється за цим Договором, має відповідати Державним стандартам України (ДСТУ або ГОСТу) або ТУ, які звичайно ставляться до такого виду Товару.
Поставка Товару здійснюється на умовах відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року) FCA (...named place) - Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, якщо інші умови поставки партії Товару не визначені додатком до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.
Одночасно з Товаром Постачальник повинен передати Покупцю наступні документи: видаткову накладну; податкову накладну; товарно-транспортну накладну; рахунок-фактуру; інші документи на вантаж на вимогу Покупця. Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом 60 банківських днів з дати поставки Товару
Згідно до ст. 655 Цивільного Кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
На виконання умов зазначених договорів ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД" поставив, а позивач прийняв тварно -матеріальні цінності, що підтверджується видатковими накладними (а.с. 101-107, т.1).
Частинами 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
З досліджених у судовому засіданні копій видаткових накладних судом встановлено, що вони відповідають вимогам, передбаченим ч.ч. 1 та 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять всі необхідні обов'язкові реквізити, підписані представниками сторін договору, в тому числі, від імені ТОВ «Кремікс» - ОСОБА_2 на підставі довіреності № 198 від 26.02.2015 року.
З приводу доводів контролюючого органу про те, що вказані видаткові накладні складені у Київській області, проте містять зазначення місця складання: м. Київ та підписані з боку ТОВ «Кремікс» ОСОБА_2 щодо відрядження якого до міста Києва позивачем не надано посвідчення про відрядження, колегія суддів зазначає наступне.
Видаткова накладна є первинним документом бухгалтерського обліку, яка засвідчує приймання-передачу поставлених товарів, при цьому підпис представника покупця засвідчує приймання вказаних товарно-матеріальних цінностей.
Отже, наявність підпису уповноваженої особи покупця у видатковій накладній засвідчує обставину отримання товару, тобто виконання умов договору постачальником, що не виключає підписання видаткової накладної при отриманні товарно-матеріальних цінностей за місцем розвантаження.
Відповідно до абз.27 п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні (затверджено наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997р., зареєстровано в Міністерстві юстиції України 20.02.1998р. за №128/2568; далі за текстом -Правила №363) товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.
Підпунктом 11.1 п.11 Правил №363 визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.
Позивачем надано суду копію товарно-транспортної накладної № 270201 від 27.02.2015 року, відповідно до якої ТОВ «Кремікс» власним автотранспортом здійснено транспортування придбаних товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД", вантаж переданий водію ОСОБА_3, пункт навантаження с. Старі Петрівці, Вишгородський район, Київської обл., вул. Польова, 9 (а.с. 108-109, т.1).
Також колегія суддів звертає увагу на те, що у видаткових накладних вказано місце їх складання м. Київ, що не суперечить даним про місце реєстрації ТОВ «ОСОБА_1 ЛТД».
Окрім того, в судовому засіданні представник відповідача надав копії протоколів допиту свідків ОСОБА_4 (водій ТОВ «Кремікс») від 04.05.2016 року та ОСОБА_2 (комірник ТОВ «Кремікс») від 17.05.2016 року, пояснення від яких відібрані в рамках проведення слідчих дій у кримінальній справі.
На вказані протоколи допиту представник відповідача посилався як на докази того, що ОСОБА_2 до міста Києва не їздив та не отримував товар на складі постачальника.
Проте, колегія суддів зазначає, що вказані протоколи не є належними та допустимими доказами у справі, оскільки такі докази не існували на момент прийняття контролюючим органом оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а отже не могли слугувати фактичною підставою для його прийняття. Вказані протоколи допиту свідків є доказами, які зібрані у рамках розслідування кримінальної справи, а отже оцінка їм може бути надана лише судом при розгляді такої справи у кримінальному провадженні. Проте, як пояснив у судовому засіданні представник відповідача, судом будь-яке рішення, в тому числі, вирок у кримінальній справі не приймалось.
Досліджуючи докази товарності господарської операції, судом встановлено, що постачальником позивачу виставлені рахунки -фактури, які вміщують перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій поставлені покупцеві (а.с. 110-116, т. 1).
У ході виконання договору позивач отримав від ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД" податкові накладні, виписані контрагентом на суму вартості товарно-матеріальних цінностей, придбаних позивачем за договором (а.с. 87-100, т.1).
Кількість, вартість та характеристики товарно-матеріальних цінностей, перелік яких містять видаткові накладні, відповідає вказаним показникам, вказаним у податкових накладних.
Надана позивачем виписка по банківському рахунку з відміткою банківської установи (а.с. 117-135, т.1), засвідчує факт виконання ТОВ «Кремікс» зобов'язань за спірним правочином шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника.
Також позивачем надано сертифікати аналізу, які не є первинними документами, а отже - відсутність у них окремих даних не може свідчити про порушення позивачем податкового законодавства (а.с. 136-148, т.1).
Також, у період, що перевірявся, між позивачем (по тексту договору Покупець) та ТОВ "Ідеал Інвест" (по тексту договору - Постачальник) укладено договір поставки (купівлі-продажу) від 31 березня 2015 року № 31 (а.с. 149-151, т.1)
Відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначеними цим Договором, поставити Покупцю сировину для виробництва комбікормів, преміксів, білково-вітамінних добавок, замінювачів цільного молока (далі - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначеними цим Договором, прийняти та оплатити Товар. Ціна Товару встановлюється в національній валюті України, є договірною і вказується Постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних. Якість Товару, що поставляється за цим Договором, має відповідати Державним стандартам України (ДСТУ або ГОСТу) або ТУ, які звичайно ставляться до такого виду Товару. Поставка Товару здійснюється на умовах відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року) FCA (...named place) - м. Київ, якщо інші умови поставки партії Товару не визначені додатком до даного Договору, який є його невід'ємною частиною. Одночасно з Товаром Постачальник повинен передати Покупцю наступні документи: видаткову накладну; податкову накладну; товарно-транспортну накладну; рахунок-фактуру; інші документи на вантаж на вимогу Покупця. Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом 60 банківських днів з дати поставки Товару (а.с.149-151, т.1).
Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту стала податкова накладна, видана ТОВ "Ідеал Інвест" та зареєстрована у встановленому порядку від 31 березня 2015 року № 128 (а.с. 152-153, т.1).
На виконання умов вказаного договору поставки позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії видаткової накладної від 31 березня 2015 року № 128 та рахунку-фактури від 31 березня 2015 року № 128, а також сертифікатів аналізу та якості (а.с. 154-155, 163-181, т.1).
Отриманий товар був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується належним чином завіреними копіями виписок з особового рахунку позивача (а.с. 158-162, т.1).
Відповідно до пояснень позивача у зв'язку зі зміною найменування ТОВ "Ідеал Інвест" на ТОВ "Еллада-Премія" подальша оплата придбаного товару здійснювалась товариству із новим найменуванням, що підтверджено копіями виписок з рахунку, та не оспорювалось відповідачем (а.с. 41-44, т.4).
На підтвердження факту перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії товарно-транспортної накладної від 31 березня 2015 року № 310301 (а.с.156-157, т.1).
Крім того, в період, що перевірявся, між позивачем (по тексту договору - Покупець) та ТОВ "Зеріс" (по тексту договору - Постачальник) укладено договір поставки (купівлі-продажу) від 29 квітня 2015 року № 29-04.
Відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначеними цим Договором, поставити Покупцю сировину для виробництва комбікормів, преміксів, білково-вітамінних добавок, замінювачів цільного молока (далі - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначеними цим Договором, прийняти та оплатити Товар. Ціна Товару встановлюється в національній валюті України, є договірною і вказується Постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних. Якість Товару, що поставляється за цим Договором, має відповідати Державним стандартам України (ДСТУ або ГОСТу) або ТУ, які звичайно ставляться до такого виду Товару. Поставка Товару здійснюється на умовах відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року) FCA (...named place) - Київська область, Вишгородський район, с. Старі Петрівці, вул. Польова, буд.9, якщо інші умови поставки партії Товару не визначені додатком до даного Договору, який є його невід'ємною частиною.
Одночасно з Товаром Постачальник повинен передати Покупцю наступні документи: видаткову накладну; податкову накладну; товарно-транспортну накладну; рахунок-фактуру; інші документи на вантаж на вимогу Покупця. Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом 60 банківських днів з дати поставки Товару (а.с.182-185, т.1).
Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту стали податкові накладні, видані ТОВ "Зеріс" та зареєстровані у встановленому порядку від 29 квітня 2015 року № 474 та від 30 квітня 2015 року № 475 (а.с. 186-189, т.1).
На виконання умов вказаного договору поставки позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів: видаткових накладних від 29 квітня 2015 року № 474 та від 30 квітня 2015 року № 475; рахунків-фактур від 29 квітня 2015 року № 474 та від 30 квітня 2015 року № 475; а також сертифікатів аналізу (а.с. 190-191, 194-195, 202-209, т.1).
Отриманий товар був оплачений позивачем у безготівковій формі, що підтверджується належним чином завіреними копіями банківських виписок з особового рахунку позивача, які залучені до матеріалів справи (а.с. 198-201, т.1). Відповідно до пояснень позивача у зв'язку зі зміною найменування ТОВ "Зеріс" на ТОВ "Компанія "ОСОБА_5" подальша оплата придбаного товару здійснювалась на вказане найменування, що підтверджено копіями виписок з рахунку, та не оспорювалось відповідачем (а.с. 45-47, т.4).
На підтвердження факту перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних від 29 квітня 2015 року № 29041 та від 30 квітня 2015 року № 30041 (а.с.192-193, 196-197, т.1).
Також, в період, що перевірявся, між позивачем (по тексту договору Покупець) та ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД" (по тексту договору - Постачальник) укладено договір поставки (купівлі-продажу) від 29 квітня 2015 року № 29-04, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначеними цим Договором, поставити Покупцю сировину для виробництва комбікормів, преміксів, білково-вітамінних добавок, замінювачів цільного молока (далі - Товар), а Покупець зобов'язується в порядку та на умовах, визначеними цим Договором, прийняти та оплатити Товар. Ціна Товару встановлюється в національній валюті України, є договірною і вказується Постачальником в рахунках-фактурах та видаткових накладних. Якість Товару, що поставляється за цим Договором, має відповідати Державним стандартам України (ДСТУ або ГОСТу) або ТУ, які звичайно ставляться до такого виду Товару. Поставка Товару здійснюється на умовах відповідно до вимог Міжнародних правил щодо тлумачення термінів "Інкотермс" (в редакції 2010 року) FCA (...named place) - м. Київ, якщо інші умови поставки партії Товару не визначені додатком до даного Договору, який є його невід'ємною частиною. Одночасно з Товаром Постачальник повинен передати Покупцю наступні документи: видаткову накладну; податкову накладну; товарно-транспортну накладну; рахунок-фактуру; інші документи на вантаж на вимогу Покупця. Оплата Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника протягом 60 банківських днів з дати поставки Товару (а.с.210-213, т.1).
Відповідно до матеріалів справи, підставою для формування позивачем податкового кредиту стали податкові накладні, видані ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД" та зареєстровані у встановленому порядку від 29 квітня 2015 року № 299 та від 30 квітня 2015 року № 300 (а.с. 214-217, т.1).
На виконання умов вказаного договору поставки позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії наступних документів: видаткових накладних від 29 квітня 2015 року № 299 та від 30 квітня 2015 року № 300; рахунків-фактур від 29 квітня 2015 року № 299 та від 30 квітня 2015 року № 300; а також сертифікатів аналізу (а.с. 218-219, 222-223, 231-233, т.1).
Отриманий товар був оплачений позивачем в повному обсязі, що підтверджується належним чином завіреними копіями виписок з особового рахунку позивача (а.с. 226-230, т.1).
На підтвердження факту перевезення придбаних товарно-матеріальних цінностей позивачем долучено до матеріалів справи належним чином завірені копії товарно-транспортної накладної від 29 квітня 2015 року № 29 та від 30 квітня 2015 року № 30 (а.с.220-221, 224-225, т.1).
Перевезення перелічених товарно-матеріальних цінностей здійснювалось власним та орендованим транспортом водіями, що перебувають з позивачем у трудових правовідносинах, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії наказів про прийом на роботу таких осіб, витяги з трудових книжок, договорів оренди (найму) транспортного засобу, свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів, актів здачі прийняття робіт (надання послуг) з оренди транспортних засобів та нарахувань орендної плати за спірний період, подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, наказів та посвідчень на відрядження на підтвердження факту направлення водіїв, а також письмових пояснень водіїв з приводу спірних перевезень (а.с. 232-251, т.3; 1- 37, т.4).
Колегія суддів звертає увагу на те, що товарно-матеріальні цінності, придбані у спірних контрагентів, зараховані на баланс підприємства та використані позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується нижчевикладеним та не спростовано відповідачем ні в акті перевірки, ні в ході судового розгляду (а.с.234-250,т.1; 1-120, т.2).
Основними видами діяльності Позивача за КВЕД-2010 є, зокрема: 10.91 Виробництво готових кормів для тварин, що утримуються на фермах (а.с. 80-82, т.1).
Для забезпечення свого основного виду діяльності Позивач здійснював закупівлю сировини для виробництва комбікормів, преміксів, білково-вітамінних добавок, замінювачів цільного молока, а саме: Ровабіл Ексель ЛТД, Біо Плюс, ОСОБА_6 Жовтий, ОСОБА_6, Екстракт руминат, Сульфат Натрію, Сірка Мелена, ОСОБА_7.
Партії вказаної сировини після отримання від спірних контрагентів були оприбутковані на баланс підприємства, а в подальшому, після присвоєння номерів, направлені на переробку для виготовлення готової продукції - преміксів різного виду, комбікорму ПК 90 та ПК 91, Бовімілк Лакто Плюс ат ін., які, в свою чергу, реалізовані кінцевим покупцям, у тому числі але не обмежуючись:
- щодо сировини, отриманої від ТОВ "Корона груп ЛТД" - ПП "Аграрне підприємство "Благодатненський птахопром", ПП ОСОБА_8, ПАТ "Племзавод "Літинський", ПСП "Обрій", ТОВ "Малиновка", ПОП ім. Войкова, ТОВ "Комбікормовий завод "Піаст-Ніжин", ФОП ОСОБА_9, ПП "Птахофабрика Прилуцького", ПАТ "Сумирибгосп", ТОВ "Нива-2008", - на підтвердження чого до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії первинних документів, у тому числі витягів з відповідних рахунків, прибуткових накладних (з переробки) та (на переробку), довіреностей, товарно-транспортних накладних з транспортування вантажу таким покупцям, а також виписки з рахунку по факту оплати такого товару (а.с.207-250, т.2; 1-45, т.3);
- щодо сировини, отриманої від ТОВ "Ідеал Інвест" - СТОВ ім. Л.Українки, ПрАТ "Науково-виробниче об'єднання по племінній справі і прогресивних технологіях в тваринництві "Прогрес", ТОВ "РОПА-Агросервіс", ТОВ "ФК ЛТД", ТОВ "Зеніт", ПАТ "Племзавод "Літинський", ОСОБА_10, ФГ "Р.В.Р.", ТОВ "Центр промислового кролівництва", ПП "Ванесс", СТОВ "Вільшанка", ТОВ "Малиновка", - на підтвердження чого до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії первинних документів, у тому числі витягів з відповідних рахунків, прибуткових накладних (з переробки) та (на переробку), довіреностей, товарно-транспортних накладних з транспортування вантажу таким покупцям, а також виписки з рахунку по факту оплати такого товару (а.с. 46-122, т.3);
- щодо сировини, отриманої від ТОВ "Зеріс" - ПП "Птахофабрика Прилуцького", ПАФ "Подоляка", СВК ім. Щорса, СВК "Перемога", - на підтвердження чого до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії первинних документів, у тому числі витягів з відповідних рахунків, прибуткових накладних (з переробки) та (на переробку), довіреностей, товарно-транспортних накладних з транспортування вантажу таким покупцям, а також виписки з рахунку по факту оплати такого товару (а.с. 123-158, т. 3);
- щодо сировини, отриманої від ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД" - ДП "ДГ Олександрівське", ПАФ "Подоляка", СТОВ "Агрофірма", ТОВ "ФК ЛТД", ТОВ "Агро-Капітал", ТОВ "Агрофірма "Відродження", ТОВ "УКР-СВІТ.ТВАРИН", ОСОБА_11, ТОВ "СГ Надія", - на підтвердження чого до матеріалів справи долучено належним чином завірені копії первинних документів, у тому числі витягів з відповідних рахунків, прибуткових накладних (з переробки) та (на переробку), довіреностей, товарно-транспортних накладних з транспортування вантажу таким покупцям, а також виписки з рахунку по факту оплати такого товару (а.с. 159-217, т.3).
Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції про те, що господарські операції позивача зі спірними контрагентами у перевіряємий період мали реальний характер, викликаючи зміни в структурі активів позивача, підтверджені документами первинного бухгалтерського обліку, а тому формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на підставі належним чином оформлених податкових накладних ґрунтуються на вимогах Податкового кодексу України.
З приводу доводів відповідача стосовно недоліків сертифікатів аналізу та сертифікатів якості, виданих при поставці спірної сировини контрагентами позивача, як підставу для висновку про протиправність формування позивачем податкового кредиту по господарських операціях із таким контрагентом, колегія суддів зазначає, що сертифікати якості не є первинними документами, а отже доводи відповідача про протиправність формування позивачем податкового кредиту у зв'язку із недоліками у сертифікатах аналізу, є безпідставними.
При цьому, колегія суддів враховує, що Податковим кодексом України та Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначають підстави та перелік первинних документів, які дають підстави для виникнення у платника податків права на віднесення сум ПДВ по взаємовідносинах із контрагентами до податкового кредиту.
Вказані положення законодавства не містять такої вимоги, як наявність у платника податків станом на момент проведення перевірки сертифікатів якості та/або сертифікатів аналізу. Зауваження представника відповідача відносно недоліків у сертифікатах аналізу, таких як відсутність печатки, підпису, назви лабораторії відносяться до характеристики належності та допустимості вказаних документів, як доказів щодо якості продукції відносно якої видані вказані сертифікати аналізу.
Таким чином до повноважень Кременчуцької ОДПІ не належать права проводити перевірку якості продукції та відповідність її відповідним документам, в тому числі сертифікатам аналізу.
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що відповідно до абзаців першого та другого підпункту 2) пункту 4 розділу ІІІ Порядку оформлення результатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.08.2015 за № 727 (надалі - Порядок) в описовій частині акту перевірки, крім іншого, зазначається: у разі встановлення перевіркою порушень податкового законодавства за кожним відображеним в акті документальної перевірки фактом порушення необхідно:- чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті законодавчих актів (міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_2 України і якими регулюються питання оподаткування), що порушені платником податків, зазначити період (календарний день, місяць, квартал, півріччя, три квартали, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків та господарську операцію, при здійсненні якої вчинено це порушення; - зазначити первинні документи, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку, навести регістри бухгалтерського обліку, кореспонденцію рахунків операцій та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, та докази, що підтверджують наявність факту порушення.
В той же час, відповідачем в акті перевірки зазначені оглянуті під час перевірки первинні документи та не вказано про їх невідповідність вимогам чинного законодавства.
Надаючи правову оцінку посиланню відповідача на Результати опрацювання зібраної податкової інформації та Узагальненої податкової інформації стосовно спірних контрагентів (а.с. 146-159, т.1), як на доказ сумнівності таких суб'єктів господарювання та обґрунтування не підтвердження реальності операцій останніх з ТОВ "Кремікс", колегія суддів зазначає наступне.
Так, відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень норм законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 5 вказаного розділу ІІ Порядку передбачено, що Факти виявлених порушень законодавства з питань державної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та повною мірою з посиланням на первинні документи, регістри податкового та бухгалтерського обліку, фінансової та іншої звітності, інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів, ведення/складання яких передбачено законодавством, або отримані від інших суб'єктів господарювання, органів державної влади, у тому числі іноземних держав, правоохоронних органів, а також податкову інформацію, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Згідно підпункту 14) п. 4 розділу ІІІ Порядку описова частину акту перевірки, крім іншого, складається таким чином: в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація про направлення запитів на проведення зустрічних звірок, запитів до інших органів державної влади, до страхових компаній та банківських установ, запитів до уповноважених органів іноземних країн тощо (у разі їх направлення). Також в акті (довідці) документальної перевірки відображається інформація, отримана на запити, та результати проведення зустрічних звірок (у разі їх проведення);
При цьому, станом на дату складання акту перевірки позивача, винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення та судового розгляду даної справи результатів таких зустрічних звірок Кременчуцькій ОДПІ не надходило, що не заперечується відповідачем.
Тобто, контролюючими органами не було здійснено перевірку первинних документів контрагентів позивача, відповідно посилання відповідача на такі документи, як "Результати опрацювання зібраної податкової інформації" стосовно ТОВ "Зеріс", ТОВ "Ідеал Інвест", ТОВ "ОСОБА_1 ЛТД" та "Узагальнена податкова інформація" стосовно ТОВ "Корона груп ЛТД" не можуть розцінюватись судом як належні докази спірності операцій, проведених між зазначеними контрагентами та позивачем, оскільки при їх формуванні контролюючими органами не здійснювалась перевірка первинних документів та співставлення їх з іншою податковою інформацією, зокрема із зобов'язаннями в частині господарських відносин із позивачем. Отже, такі документи, як "Результати опрацювання зібраної податкової інформації" та "Узагальнена податкова інформація" стосовно контрагентів позивача не можуть містити висновків про відсутність господарських операцій такого платника податків у визначений період, власне який залишається не перевіреним контролюючим органом.
Згідно п.61.1 ст.61 Податкового кодексу України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Способи здійснення податкового контролю наведені у статті 62 цього Кодексу, за приписами п.п.62.1 якої податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу.
Податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань ( п.74.1, п.74.2 ст.74 ПК України).
Процес зіставлення даних податкової звітності з ПДВ у розрізі контрагентів є формальним рівнем податкового контролю, на стадії якого податковий орган фактично порівнює задекларовані контрагентами кореспондуючі суми податкових зобов'язань та податкового кредиту з метою оперативного виявлення платників, що підлягають документальній перевірці.
Зазначений етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника. Адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням та сплатою податків.
Таким чином, висновки перевірки, які ґрунтуються лише на даних Результатів опрацювання зібраної податкової інформації та Узагальненої податкової інформації по спірних контрагентах без проведення зустрічних звірок із реальним дослідженням первинної документації контрагентів, суд вважає безпідставними.
На жодну зі сторін цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку перевірки відповідності установчих документів контрагента та дотримання ним вимог податкового та іншого законодавства, у тому числі щодо фактичного перебування за місцезнаходженням.
Крім цього, необхідно зазначити, що і практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” є джерелом права, свідчить про те, якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 у справі “Інтерсплав проти України”). Також, слід врахувати позицію Європейського суду з прав людини у справі “БУЛВЕС АД проти Болгарії” (заява № 3991/03) Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ вдруге, а також сплачувати пеню. На думку суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Отже, подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.
Згідно частини другої статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, а тому позивач не повинен нести відповідальність за господарську діяльність своїх контрагентів.
Позивач є відокремленою юридичною особою від своїх контрагентів, а тому не може нести податкову відповідальність за відсутності вини, оскільки це б порушувало конституційний принцип індивідуального характеру відповідальності.
Крім того, чинне станом на час виникнення спірних правовідносин законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства перед тим, як відносити відповідні суми ПДВ до податкового кредиту та заявляти відповідні суми до бюджетного відшкодування, чи формувати валові витрати.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що позивачем, на підставі належним чином оформлених податкових накладних та інших первинних бухгалтерських документів, правомірно включено суму податку на додану вартість до податкового кредиту, визначену актом перевірки та відповіддю на заперечення на акт, за спірний період.
Таким чином, сукупність наданих позивачем документів дають достатні підстави дійти висновку про фактичне виконання умов договорів із спірними контрагентами, окрім того, зі змісту первинних документів, долучених до матеріалів, в діяльності позивача та його контрагента наявні розумні економічні та організаційно-адміністративні причини для укладання договору, а також наявні чинники, з якими закон пов'язує можливість формування позивачем податкового кредиту за спірними операціями, зокрема, витрати позивача за цим договором повною мірою пов'язані з його господарською діяльністю.
В ході судового розгляду справи в повному обсязі доведено реальність господарських операцій з поставки товарів, встановлено факт понесення позивачем витрат та сплати у ціні придбаних товарів податку на додану вартість, а також використання таких товарів у подальшій господарській діяльності позивача.
Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення покладено на контролюючий орган.
В ході судового розгляду відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятих ним рішення.
Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів відзначає, що суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.
Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.04.2016р. по справі № 816/312/16 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя ОСОБА_12
Судді ОСОБА_5 ОСОБА_13
Повний текст ухвали виготовлений 16.06.2016 р.