16 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 821/3844/15-а
Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Пекний А.С.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Турецької І.О.
суддів - Стас Л.В., Косцової І.П.
за участю секретаря - Скоріної Т.С.
представника апелянта - Довбенка О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» до Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
У грудні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» (далі - ТОВ «Група компаній «Содружество») звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області (далі - Херсонська об'єднана ДПІ) в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2015 року №0002212200, яким позивачу нарахована пеня в розмірі 83 701,03 грн.
В обґрунтування позову зазначено декілька підстав, які на думку позивача, дають можливість суду визнати протиправним та скасувати спірне податкове повідомлення-рішення.
Перша - податковим органом неправомірно здійснено нарахування пені за період, коли власні кошти підприємства надійшли на розподільчий рахунок банку розташованого в Україні і лише на наступний день були перераховані на поточний рахунок підприємства.
Друга - податковим органом в акті перевірки не визначено, що конкретно порушив позивач, а тому підприємство не може нести відповідальність за невизначені правопорушення.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року адміністративний позов залишено без задоволення.
Не погоджуючись з даним судовим рішенням, посилаючись на порушення норм матеріального права, ТОВ «Група компаній «Содружество» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник апелянта в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримав доводи викладені в апеляції та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, належним чином сповіщений про дату, час та місце судового розгляду справи.
Відповідно до ч.4 ст.196 КАС України неприбуття у судове засідання сторони, належним чином повідомленої про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
З'ясувавши обставини справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню на наступних підставах.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 28 грудня 2014 року між ТОВ «Група компаній «Содружество» як продавцем та ZINOVEN CAPITAL S.A. (Panama) як покупцем укладено зовнішньоекономічний контракт №ZС-SA/EUR-15 (а.с.36-39).
За умовами контракту продавець зобов'язується передати у власність покупця товар мед натуральний бджолиний, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його у відповідності з умовами контракту. Кількість товару зазначається у додатках до контракту, які укладаються на кожну партію товару. Валюта контракту - Євро (EUR), ціна товару оговорюється в додатках до контракту, загальна вартість контракту становить 3 300 000,00 Євро. Оплата за товар здійснюється покупцем шляхом банківського переводу суми грошових коштів відповідно загальній вартості поставленого товару на протязі 30 календарних днів з моменту відвантаження товару; датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунок продавця (п.п.1.1, 2.2, 3.1, 3.2, 6.1, 6.2 Контракту).
На виконання контракту позивачем згідно із вантажними митними деклараціями відвантажено покупцю ZINOVEN CAPITAL S.A. (Panama) у період з 12 січня 2015 року по 09 липня 2015 року меду натурального бджолиного на загальну суму 2 772 233,40 Євро, або в еквіваленті на 69 981 764,26 грн.
Херсонською об'єднаною ДПІ в період з 09 липня 2015 року по 13 липня 2015 року проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог валютного законодавства по зовнішньоекономічному контракту від 28 грудня 2014 року №ZС-SA/EUR-15, укладеного з нерезидентом ZINOVEN CAPITAL S.A. (Panama) за період з 28 грудня 2014 року по 09 липня 2015 року, за результатами якої складено акт від 13 липня 2015 року №164/21-03-22-03/14121018.
У висновках даного акту встановлено порушення вимог ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», а саме валютна виручка в сумі 303 020,88 грн. по вищевказаному зовнішньоекономічному контракту надійшла на валютний рахунок позивача з порушенням термінів розрахунків (90 днів).
На підставі таких висновків контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 липня 2015 року №0002212200 на суму 83 701,03 грн.
Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив із встановлених порушень строків зарахування валютної виручки на валютний рахунок позивача, який встановлений у 90 днів постановами Правління Національного банку України від 01 грудня 2014 року №758 та від 03 березня 2015 року №160.
Також суд зазначив, що допущення відповідачем формальних (технічних) помилок при оформленні акта перевірки, за умови належного установлення та підтвердження обставин вчиненого в дійсності порушення, не може бути підставою для визнання протиправним та скасування рішення, яким застосована відповідальність за таке порушення.
Згідно із вимогами ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Колегія суддів вважає, що правова позиція суду першої інстанції, яка викладена у судовому рішенні, відповідає вимогам ст.159 КАС України, виходячи з наступного.
Спірні правовідносини, які виникли в даній справі регулюються Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» від 23 вересня 1994 року №185/94-ВР (далі - Закон).
Так, стаття 1 Закону передбачає, що виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності. Перевищення зазначеного строку потребує висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.
При цьому, ч. 3 ст. 1 Закону визначено, що Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.
Виходячи з положень даної статті, постановами Правління Національного банку України від 01 грудня 2014 року №758 та від 03 березня 2015 року №160 установлені інші, ніж у ст.1 Закону, строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, а саме 90 днів.
Вказані постанови Правління Національного банку України діяли відповідно у період з 03 грудня 2014 року до 03 березня 2015 року включно та з 04 березня 2015 року до 03 червня 2015 року включно.
Тобто, у вказаний період розрахунки за операціями з експорту та імпорту товарів, передбачені в статтях 1 та 2 Закону, повинні були здійснюватись у строк, що не перевищує 90 календарних днів.
Частиною першою статті 4 Закону (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).
Таким чином, за операціями у сфері зовнішньоекономічної діяльності виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів або конкретної кількості днів строку, окремо встановленого Національним банком України у відповідній постанові (в даній справі 90 днів), з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується.
У разі порушення вказаних строків резиденти зобов'язані нести відповідальність, передбачену статтею 4 Закону.
Аналіз апеляційної скарги свідчить про те, що підприємство не заперечує факт надходження валютної виручки на їх рахунок з порушенням 90 - денного строку розрахунків.
Водночас апелянт вказує на те, що в акті перевірки відсутнє посилання на порушення конкретної правової норми, а саме норми, яка міститься в постанові Правління Національного банку України, а лише зазначено, що підприємством порушено вимоги ст.1 Закону та зазначено строк 90 днів.
Тобто, як наполягає ТОВ «Група компаній «Содружество», вони були позбавлені змоги трактувати допущене порушення інакше, аніж так, як вказано в ч.1 ст.1 Закону - порушення 180-денного строку.
Суд першої інстанції, спростовуючи даний довід зазначив, що відсутність у висновку акта перевірки порушення саме постанови Правління Національного банку України не робить протиправним загальний висновок податкового органу про вчинення підприємством, передбаченого ст.4 Закону, правопорушення.
Колегія суддів вважає обґрунтованою таку правову позицію з наступних підстав.
Стаття 1 Закону має відсильну норму до положень інших нормативних актів, якими можуть встановлюватися інші строки розрахунків за операціями в іноземній валюті, ніж строк, який встановлений в ст.1 Закону у 180 днів.
У висновку акта перевірки зазначено, що виручка на валютний рахунок позивача надійшла з порушенням термінів розрахунків, в дужках 90 днів.
Тобто, на думку суду, платник податку повинен був зрозуміти, що відбулося порушення саме 90 - денного граничного строку розрахунків, що передбачено наведеними постановами Правління Національного банку України.
Крім того, у додатку №3 до акту перевірки надавався детальний розрахунок заборгованості в іноземній валюті за період з 28 грудня 2014 року по 09 липня 2015 року, що надавало можливість платнику податку усвідомлювати, яке саме порушення контролюючий орган ставить йому в провину.
Таким чином, доводи апеляційної скарги, що підприємство трактувало дане порушення як 180-денного строку, яке не вчиняло, є таким, що не засновано на фактичних обставинах справи.
З урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів відповідно до вимог ст. 200 КАС України залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» - залишити без задоволення.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» до Херсонської об'єднаної Державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту судового рішення.
Доповідач - суддя І.О.Турецька
суддя Л.В. Стас
суддя І.П. Косцова