16 червня 2016 року Справа № 876/2147/16
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Затолочного В.С.,
суддів Каралюса В.М., Матковської З.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України на постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Желиха Романа Степановича, Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправною та скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-
16 лютого 2015 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, Позивач) звернулась до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до заступника директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області-начальника інспекційного відділу у м. Львові Полюги Зенона Миколайовича, в якому просила визнати протиправним та скасувати припис №03/01-ш про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також визнати незаконною та скасувати постанову №1ш/11-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення від 30 січня 2015 року про накладення на неї адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.8 ст. 96 КУпАП.
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 21 липня 2015 року позовні вимоги було роз'єднано в самостійне провадження і адміністративну справу з вимогою про скасування постанови №1ш/11-ф/пз по справі про адміністративне правопорушення від 30 січня 2015 року направлено до Шевченківського районного суду м. Львова.
В процесі судового розгляду справи в суді першої інстанції було замінено відповідача - заступника директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області-начальника інспекційного відділу у м. Львові Полюгу Зенона Миколайовича на директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області Желиха Романа Степановича та до участі в справі також залучено Державну архітектурно-будівельної інспекцію України.
В обґрунтування своїх вимог Позивач вказує на відсутність в мотивувальній чи резолютивній частині оскаржуваної постанови підстав віднесення об'єкту будівництва до III категорії складності. Крім того, відповідач не з'ясував, які саме будівельні роботи нею проводилися, в чому вони полягали, чи саме нею такі роботи здійснювались, чи поширюються на виконання таких будівельних робіт вимоги ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Постановою Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2015 року позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Державна архітектурно-будівельна інспекція України подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2015 року та відмовити в задоволенні позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що судом неправильно застосовано норми матеріального права та неповно встановлено обставини справи.
Сторони правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 15.01.2015 року головним державним інспектором Інспекційного відділу м. Львова Полюгою Зеноном Миколайовичем за результатами позапланової перевірки добудови балкону до квартири АДРЕСА_1 було складено протоколи №04/01-ш/1 та №04/01-ш/2 про адміністративне правопорушення, з яких вбачається, що ОСОБА_1, співвласниця квартири АДРЕСА_1 у м. Львові, проводить будівельні роботи з добудови балкону до квартири АДРЕСА_1. На час перевірки влаштовану консольну бетонну плиту та по параметру влаштовано огороджуючу конструкцію. Будівельні роботи розпочато без розробленої та затвердженої у встановленому порядку проектної документації, чим порушено ст. 7, ст.9 і ст. 27 ЗУ «Про архітектурну діяльність».
Постановою заступника директора Департаменту державної архітектурно-будівельної інспекції у Львівській області-начальника інспекційного відділу у м. Львові Полюги Зенона Миколайовича №1ш/11-ф/пз від 30 січня 2015 року по справі про адміністративне правопорушення, що винесена на підставі вищезгаданих протоколів від 15.01.2015 року, ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.8 ст.96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500,00 грн.
Суд першої інстанції при вирішенні даної справи дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Проте колегія суддів апеляційного суду з таким висновком не погоджується з огляду на наступне.
Спірні правовідносини регулюються Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», Законом України «Про архітектурну діяльність», Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію.
Щодо наявності компетенції у Відповідача на притягнення Позивача до адміністративної відповідальності слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 244-6 КУпАП, органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов'язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п'ятої), частини перша та друга статті 188-42).
Згідно з п.1 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань у визначених законодавством випадках розглядає справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та справи про адміністративні правопорушення із прийняттям відповідних рішень (пп.14 п.4 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію).
Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону (п.2 ч.4 ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»).
Таким чином, доводи Позивача та суду першої інстанції про відсутність у Відповідача повноважень на притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності не відповідають положенням матеріального права.
Щодо наявності підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.9 Закону України «Про архітектурну діяльність», будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Замовники та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією (ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність»)
Відповідно до ч.1 ст.34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник має право виконувати будівельні роботи після, зокрема, реєстрації органом державного архітектурно-будівельного контролю декларації про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до I-III категорій складності.
Порушення вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджених проектних рішень під час нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту об'єктів чи споруд тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та на посадових осіб - від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.1 ст.96 КУпАП)
Виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об'єктів IІІ категорії складності, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятисот до шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч.8 ст.96 КУпАП).
Як вбачається з Акту № 04/01-ш від 15.01.2015 року, ОСОБА_4 - власниця АДРЕСА_1 проводить будівельні роботи з добудови балкону до квартири АДРЕСА_1 (ІІІ категорія складності).
Відповідно до пункту 7 Порядку віднесення об'єктів будівництва до IV і V категорій складності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.04.2011 року № 557, під час проведення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва (у разі відсутності проектної документації) категорія складності таких об'єктів визначається посадовими особами Держархбудінспекції та її територіальних органів, а в разі необхідності - шляхом проведення експертизи експертною організацією чи експертом, що має відповідний сертифікат.
Згідно з ст.36 КУпАП, при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
Враховуючи, що Позивач не спростував факт відсутності у нього документу на право виконання будівельних робіт (декларації) та належним чином розробленої і затвердженої проектної документації, притягнення його до адміністративної відповідальності є обґрунтованим та правомірним.
Відповідно до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує судове рішення та ухвалює нове, коли має місце, зокрема, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність таких обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи чи питання.
З огляду на те, що судом першої інстанції рішення прийняте з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що оскаржувану постанову слід скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2015 року у справі №813/791/15 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя В.С. Затолочний
Судді В.М. Каралюс
З.М. Матковська