16 червня 2016 р. Справа № 876/11296/15
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Старунського Д.М.,
суддів Багрія В.М., Рибачука А.І.,
за участю секретаря судового засідання Лемцьо І.В.,
позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Тернопільської кардіо-офтальмологічної міжрайонної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії про визнання недійсним висновку про час настання інвалідності,
ОСОБА_1 30.09.2015 року звернувся в суд з адміністративним позовом до Тернопільської кардіо-офтальмологічної міжрайонної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії, в якому просив визнати протиправним та скасувати висновок Тернопільської кардіо-офтальмологічної міжрайонної спеціалізованої МСЕК про час настання інвалідності від 05.06.2014 року та зобов'язати Тернопільську кардіо-офтальмологічну міжрайонну спеціалізовану МСЕК провести повторний розгляд медичної документації ОСОБА_1 щодо можливості визнання його інвалідом до 18-річного віку.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року відмовлено у відкритті провадження.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 оскаржив його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не врахував, що відповідно до ст. 8 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» державне управління з питань забезпечення прав інвалідів та їх соціальної захищеності здійснюється в межах повноважень центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування. Апелянт зазначає, що Тернопільська кардіо-офтальмологічна міжрайонна спеціалізована медико-соціальна експертна комісія являється суб'єктом владних повноважень в розумінні ст. 3 КАС України, а тому звернення до суду щодо скарження висновку такої комісії підсудне Тернопільському окружному адміністративному суду.
У судовому засіданні позивач вимоги апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, тому колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу за його відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача по справі, позивача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_1 у відкритті провадження, суд першої інстанції виходив з того, що даний не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки у спорі відсутній суб'єкт владних повноважень.
Такий висновок суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідає нормам процесуального права і є помилковим, виходячи з наступного.
Із змісту ст. 19 Конституції України видно, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Тернопільської кардіо-офтальмологічної міжрайонної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії про визнання недійсним висновку про час настання інвалідності.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з статтею 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» (в редакції станом на 16 грудня 2014 року) медико-соціальна експертиза - визначення на основі комплексного обстеження усіх систем організму конкретної особи міри втрати здоров'я, ступеня обмеження її життєдіяльності, викликаного стійким розладом функцій організму, групи інвалідності, причини і часу її настання, а також рекомендацій щодо можливих для особи за станом здоров'я видів трудової діяльності та умов праці, потреби у сторонньому догляді, відповідних видів санаторно-курортного лікування і соціального захисту для найповнішого відновлення усіх функцій життєдіяльності особи.
Положення про медико-соціальну експертизу затв. постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. № 1317 визначає процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, інвалідам (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
У п. 6 даного Положення зазначено, що висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, обов'язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Колегія суддів зазначає, що до юрисдикції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка правильності прийнятих або вчинених рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб) при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Виходячи із суб'єктного складу сторін та предмету спору, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що позов ОСОБА_1 до Тернопільської кардіо-офтальмологічної міжрайонної спеціалізованої медико-соціальної експертної комісії про визнання протиправним висновку Тернопільської кардіо-офтальмологічної міжрайонної спеціалізованої МСЕК про час настання інвалідності від 05.06.2014 року та зобов'язання провести повторний розгляд медичної документації ОСОБА_1 щодо можливості визнання його інвалідом до 18-річного віку підлягає вирішенню в порядку адміністративного судочинства.
Аналогічну позицію висловлено Вищим адміністративним судом України ( ухвала ВАСУ від 01.06.2016 року № К/800/40708/15.
За таких обставин, оскаржена ухвала не відповідає нормам процесуального права, доводи апеляційної скарги складають підстави для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 199 ч. 1 п. 3, 205 ч. 1 п .6, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2015 року про відмову у відкритті провадження у справі №819/3211/15 скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Д.М. Старунський
Судді В.М. Багрій
А.І. Рибачук
Ухвала у повному обсязі складена 21.06.2016 року.