Справа: № 826/25774/15 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
14 червня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 березня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Льо Маж» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень,-
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 березня 2016 року адміністративний позов ПП «Льо Маж» задоволено повністю, визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00123 Київської міської митниці ДФС, визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів Київської міської митниці ДФС від 18 серпня 2015 року №100250001/2015/000047/2.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів необґрунтованості та порушення судом норм матеріального і процесуального права та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ПП «Льо Маж» у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує наявністю розбіжностей у поданих декларантом документах та надані документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що між ПП «Льо Маж» (покупець) та компанією «HIGHTON CONSTRUCTION LIMITED» (продавець) 10 грудня 2014 року укладено контракт купівлі-продажу №НТ-12-10LM, за умовами якого продавець продає, а покупець придбаває різноманітний товар, узгоджений в специфікаціях сторонами. Ціни за одиницю товару встановлюються в специфікаціях до контракту, передбачених п.1.1, згідно умов поставки Інкотермс-2010. В ціну товару включено витрати, що несе продавець згідно базових умов поставки та всі інші обумовлені витрати, згідно розділу 3 контракту (п.2.4-2.5 контракту).
Для митного оформлення товару позивачем подано до оформлення митну декларацію від 07 серпня 2015 року №100250001/2015/009060 із визначенням митної вартості товару за першим методом - за ціною контракту.
Для декларування товару, отриманого позивачем згідно вказаного контракту, декларантом подано до митного органу митну декларацію №100250001/2015/009060, до якої додано наступні документи:
- картку обліку особи, яка здійснює операції з товарами №100/2012/0001725 від 12 травня 2015 року;
- міжнародну автомобільну накладну (CMR) №380583-01 від 28 липня 2015 року;
- довідку щодо вартості перевезення товару №158 від 28 липня 2015 року;
- прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 01 січня 2015 року;
- рахунок-фактуру (інвойс) №191019 від 28 липня 2015 року;
- пакувальний лист №1233415 від 28 липня 2015 року;
- страховий поліс №024.994067199.0086 від 29 липня 2015;
- зовнішньоекономічний договір (контракт) №НТ-12-10OLM від 10 грудня 2014 року;
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №15122014-4 від 15 грудня 2014 року (договір транспортного експедирування);
- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №64 від 28 липня 2015 року;
- договір про надання послуг митного брокера №0111-14/2 від 01 листопада 2014 року;
- інформацію про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного, фітосанітарного та радіологічного контролю товару №2730 від 28 липня 2015 року;
- декларацію про походження товару №191019 від 28 липня 2015 року;
- бухгалтерські документи від 06 травня 2015 року;
- заявку від 24 липня 2015 року;
- фактуру виробника №7001250146 від 28 липня 2015 року;
- єдиний уніфікований документ про розміщення та тимчасове зберігання товарів №24/166/424 від 05 серпня 2015 року;
- копію митної декларації країни відправлення №15FRD0063017695830 від 28 липня 2015 року.
За результатами розгляду поданих позивачем документів, митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 18 серпня 2015 року №100250001/2015/000047/2.
В графі 33 вказаного рішення зазначено обставини його прийняття та джерела, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, зокрема, за митною декларацією спрацювала автоматизована система управління ризиками щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, також подані документи містять розбіжності: для підтвердження транспортних витрат декларантом надано довідку про транспортні витрати від 28 липня 2015 року №159 - ТОВ «СКБ-1», проте згідно інформації, яка зазначена в CMR, перевізником товарів є власник товару, а саме «ARC INTERNATIONAL FRANCE», підприємство, яке надало документи на підтвердження транспортних витрат, повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Декларанту запропоновано надати (за наявності) додаткові документи відповідно до ч.3 ст.53 МК України, а саме:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом);
3) виписку з бухгалтерської документації;
4) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;
5) інші наявні документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням).
Додаткові документи декларантом не надано. Обраний декларантом метод за ціною договору не відповідає умовам, визначеним ст.58 МК України, застосування методу за ціною договору неможливо. Метод 2а не застосовується у зв'язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні товари. Митна вартість визначена за методом 2б - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.60 МК України.
За результатами перевірки митної декларації, на підставі рішення про коригування митної вартості товарів видана картка відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00123.
Позивачем здійснено випуск товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання шляхом сплати до державного бюджету сум податків і зборів згідно митної вартості, визначеної митним органом в повному обсязі, та щодо надання протягом 80 днів з дня випуску товарів відповідних документів для підтвердження заявленої митної вартості.
ПП «Льо Маж» листом від 13 жовтня 2015 року №13-10-11 надіслало на адресу відповідача додаткові документи по оформленню митної декларації №100250001/2015/011081 від 11 вересня 2015 року з метою скасування рішення про коригування митної вартості від 18 серпня 2015 року №100250001/2015/000047/2.
Листом Київської міської митниці ДФС від 21 жовтня 2015 року №6377/10/26-70-25-02-03 щодо перегляду рішення про коригування митної вартості від 18 серпня 2015 року №100250001/2015/000047/2 позивача повідомлено, що Київська міська митниця ДФС не вбачає підстав для перегляду рішення про коригування митної вартості.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, дійшов висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів № 100250001/2015/000047/2 від 18 серпня 2015 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки у митниці у спірних правовідносинах були відсутні підстави для витребування додаткових документів та в результаті їх ненадання визначення митної вартості за іншим ніж основний метод.
Колегія суддів погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Спірні правовідносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Митним кодексом України, яким врегульовано відносини, пов'язані із справлянням митних платежів.
В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Згідно ст.248 МК України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії. Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється органами доходів і зборів на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться такі відомості, у тому числі у вигляді кодів, серед іншого, код товару згідно з УКТ ЗЕД; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; суми митних платежів; спосіб забезпечення сплати митних платежів (у разі застосування заходів гарантування їх сплати) (ст.257 МК України).
В силу ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно з ч.1 ст.51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
У відповідності до ст.52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Відповідно до ст.54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу. Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Згідно ч.2 ст.53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
При цьому, згідно ч.3 ст.53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Таким чином, лише у випадку, якщо документи, що надані при митному оформленні товару, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, наявні підстави для надання додаткових документів на вимогу митного органу, обов'язок щодо подання таких документів ставиться у залежність від наявності відповідних документів у декларанта.
Митний орган має право відійти від визначених законодавчих обмежень, що пов'язують з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість, та витребувати від декларанта додаткові документи лише якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі недоліки не дозволяють митному органу повноцінно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару. При цьому, зазначені розбіжності повинні бути не будь-якими, а лише тими, що стосуються числового значення заявленої митної вартості чи розрахунку митної вартості здійсненої декларантом.
З матеріалів справи вбачається, що під час подання митної декларації від 07 серпня 2015 року №100250001/2015/009060 позивачем до митного органу було подано відповідні документи, передбачені ч.2 ст.53 МК України, однак митним органом запропоновано декларанту надати додаткові документи для підтвердження митної вартості товарів.
Разом з тим, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів (ч.1 ст.55 МК України).
Відповідно до ст.57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Отже, митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості товарів. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів визначення митної вартості товарів.
З рішення про коригування митної вартості товарів від 18 серпня 2015 року №100250004/2015/000047/2 вбачається, що відповідач не погодився із застосуванням позивачем методу визначення митної вартості за ціною договору у зв'язку з тим, що документи, зазначені у ч.2 ст.53 МК України, містили розбіжності, не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме, для підтвердження транспортних витрат декларантом надано довідку про транспортні витрати від 28 липня 2015 року №159 - ТОВ «СКБ-1», проте згідно інформації, яка зазначена в CMR, перевізником товарів є власник товару, а саме «ARC INTERNATIONAL FRANCE». Декларантом не подано додаткових документів на письмову вимогу органу доходів і зборів відповідно до ч.3 ст.53 МК України: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; інші наявні документи для підтвердження митної вартості товару (за бажанням).
Частиною 4 ст.58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини 10 цієї статті.
Частина 5 ст.58 МК України, встановлює, що ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Наявними в матеріалах справи специфікацією №64 від 28 липня 2015 року, експортним інвойсом №191019 від 28 липня 2015 року, довідкою про вартість транспортних витрат по перевезенню вантажу та сплати страхової премії від 28 липня 2015 року №158, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №000157 від 06 серпня 2015 року щодо проведених транспортно-експедиційних послуг, заявкою та рахунком-фактурою №157/д від 06 серпня 2015 року, платіжним дорученням на оплату за транспортно-експедиційні послуги згідно рахунку №157/д від 06 серпня 2015 року на суму 54949,30 грн., договором добровільного страхування вантажів на разове перевезення №024.994067199.0086 від 29 липня 2015 року підтверджено, що подані документи містять відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
В обґрунтування своєї апеляційної скарги відповідач посилається на те, що документи, подані до митного оформлення для підтвердження митної вартості товарів, містять розбіжності.
Як встановлено судом, зазначеними митним органом розбіжностями є те, що згідно інформації, яка зазначена в CMR перевізником товарів є власник товару, а саме «ARC INTERNATIONAL FRANCE», разом з тим, як вбачається з наявної в матеріалах справи копії CMR «ARC INTERNATIONAL FRANCE» не зазначено перевізником товару. Найменування «ARC INTERNATIONAL FRANCE» відображено в графі «expйditeur/seller», тобто «ARC INTERNATIONAL FRANCE» зазначено саме відправником, а не перевізником.
Таким чином, визначені митним органом в графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів від 18 серпня 2015 року №100250001/2015/000047/2 розбіжності не відповідають дійсності.
Разом з тим, CMR не відноситься до основних документів, що підтверджують митну вартість товару у відповідності до ч.2 ст.53 МК України, та у вказаній CMR наявна інформація щодо транспорту, яким здійснено перевезення, а саме АС2181ВІ/АС2819ХТ, що відповідає відомостям, які містяться в поданих позивачем документах.
Так, між позивачем та «СБК-1» укладено договір транспортного експедирування №15122014-4 від 15 грудня 2014 року.
Згідно договору добровільного страхування вантажів на разове перевезення №024.994067199.0086 від 29 липня 2015 року вантаж - посуд та аксесуари перевозяться автомобільним транспортом (№№ТЗ: АС2181ВІ/АС2819ХТ), перевізник/експедитор: ПП «СБК-1». При цьому, за страхові послуги позивачем сплачено 1222,62 грн.
Крім того, згідно експортної декларації країни постачальника перевезення товару здійснювалось автомобілем АС2181ВІ/АС2819ХТ.
Вказані документи дають змогу однозначно ідентифікувати перевізника імпортованого позивачем товару, яким виступає саме ПП «СБК-1».
Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно інвойсу №191019 від 28 липня 2015 року поставка відбувалась на умовах FCA Fr Arques.
У відповідності до термін FCA «франко-перевізник» означає, що продавець здійснює поставку товару, який пройшов митне очищення для експорту, шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Слід зазначити, що вибір місця поставки впливає на зобов'язання щодо завантаження й розвантаження товару у такому місці. Якщо поставка здійснюється на площах продавця, продавець відповідає за завантаження. Якщо ж поставка здійснюється в іншому місці, продавець не несе відповідальності за розвантаження товару. Під словом «перевізник» розуміється будь-яка особа, що на підставі договору перевезення зобов'язується здійснити або забезпечити здійснення перевезення товару залізницею, автомобільним, повітряним, морським, внутрішнім водним транспортом або комбінацією цих видів транспорту.
При цьому, покупець зобов'язаний сплатити ціну товару у відповідності з договором купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару від названого місця, окрім випадків, коли договір перевезення укладено продавцем відповідно до статті А.3 «а».
Згідно інвойсу №191019 від 28 липня 2015 року вартість поставленого товару «посуд столовий, кухонний із зміцненого скла» на умовах поставки FCA Fr Arques становить 26169,18 Євро. Така ж ціна зазначена в специфікації №64 від 28 липня 2015 року.
При цьому, згідно довідки про вартість транспортних витрат №158 від 28 липня 2015 року вартість транспортних витрат по перевезенню вантажу автомобілем АС2181ВІ/АС2819ХТ по маршруту м.Аргус (Франція) - п/п Ягодин складає 37228,30 грн. Витрати позивача на транспортування товару до місця ввезення на митну територію України також підтверджуються актом №000157 від 06 серпня 2015 року здачі-прийняття робіт, платіжним дорученням №725 від 04 вересня 2015 року.
Таким чином, у відповідності до ст.58 МК України позивач визначив митну вартість товару, виходячи з вартості ввезеного товару, яка підлягає сплаті постачальнику, з урахуванням витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України та витрат на страхування цих товарів.
Крім того, в своєму рішенні про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000047/2 від 18 серпня 2015 року відповідач зазначає, що митна вартість визначена за методом за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів відповідно до ст.60 МК України та ґрунтується на ціновій інформації ЄАІС ДМСУ (митній декларації від 05 серпня 2015 року №100250001/2015/008943).
Разом з тим, наявність у митного органу інформації про те, що товар подібний тому, який задекларований позивачем, раніше розмитнювався за іншою вартістю, не може утворити підстав для відмови у визнанні заявленої позивачем митної вартості за основним методом, оскільки митні органи при здійсненні митного контролю, у тому числі й з питань контролю правильності визначення митної вартості, мають діяти у спосіб, визначений МК України, а відомості, які містяться в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками, мають лише допоміжний інформаційний характер при прийнятті органом доходів і зборів відповідних рішень. Наявність в автоматизованій системі аналізу та управління ризиками інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за іншим методом, адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, наявність знижок тощо). Автоматизована система аналізу та управління ризиками не може містити усієї інформації, що стосується суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, товарів і умов їх продажу, тому такі дані не можуть мати більше значення, ніж надані декларантом первинні документи про товар.
У відповідності до ч.2 ст.55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За таких обставин, колегія суддів дійшла до висновку, що позивачем для митного оформлення імпортованого товару надано документи, що передбачені ч.2 ст.53 МК України, які ідентифікують оцінюваний товар, не містять розбіжностей та містять дані, що піддаються обчисленню, та підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами ч.ч.4, 5 ст.58 МК України, натомість, відповідач не спростував дійсність поданих до митного оформлення документів, достовірність і об'єктивність зазначених відомостей та не довів наявність підстав для витребування від позивача (декларанта) додаткових документів, а також застосування другорядного методу визначення митної вартості товарів, а тому рішення про коригування митної вартості товарів №100250001/2015/000047/2 від 18 серпня 2015 року та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №100250001/2015/00123 є протиправними та підлягають скасуванню.
На підставі вищевикладеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її зміни або скасування.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 31 березня 2016 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 21 червня 2016 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді І.О.Лічевецький
В.П.Мельничук
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Мельничук В.П.
Лічевецький І.О.