печерський районний суд міста києва
Справа № 757/365/15-ц
Категорія 26
12 травня 2016 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Москаленко К.О.,
при секретарі - Козачук К.П., Ольховській М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про стягнення заборгованості за договором позики та штрафних санкцій,-
06.01.2015 позивач звернувся до суду з вказаним позовом до відповідача, просив стягнути суму заборгованості за договором позики у загальному розмірі 6 515 217 грн. 00 коп. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 08.04.2011 між позивачем та відповідачем було укладено договір позики, відповідно до умов якого позивач передав відповідачу грошові кошти в сумі 1 935023 грн. 90 коп., що є еквівалентом 242950 доларів США за курсом НБУ на дату підписання договору, а відповідач зобов'язалась повернути позивачу надані їй кошти в строк до 08.01.2012, а у випадку неповернення у вказаний термін сума позики повинна бути повернена протягом двох років, тобто до 08.01.2014. Оскільки відповідач свої зобов'язання за вказаним договором не виконав, зокрема в установлений в договорі строк відповідач суму позики не повернула, в зв'язку з чим станом на 10.12.2014 у останньої утворилася заборгованість, яка складається з: суми заборгованості у розмірі 242950 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 3801438 грн. 65 коп., штрафних санкцій з розрахунку 7% від невиплаченої суми в розмірі 49761,48 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 778617 грн. 88 коп., пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 72094,93 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 1 128069 грн. 37 коп. та інфляційних втрат в розмірі 807144 грн. 13 коп. за період з 08.01.2012 по 10.12.2014.
Протягом розгляду справи позивач збільшив розмір позовних вимог, подавши відповідну заяву, в якій просив стягнути суму заборгованості за договором позики в загальному розмірі 9 717 246,85грн., яка складається з: суми заборгованості у розмірі 242950 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 02.11.2015 становить 5 586319 грн. 42 коп., штрафних санкцій з розрахунку 7% від невиплаченої суми в розмірі 17007,50 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 391030 грн. 86 коп., 3% річних за кожний день прострочення в розмірі 27856,05 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 1 640513 грн. 66 коп. та пені з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 134 792,70 доларів США, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ становить 3 099 382 грн. 91 коп. за період з 08.01.2012 по 02.11.2015.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини викладені в позові та на усні пояснення, просив задовольнити позов в повному обсязі.
Відповідач та її уповноважений представник в судовому засіданні позов не визнали, посилаючись на його безпідставність та необґрунтованість, просили відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи проти задоволення позову послались на те, що фактично відповідачем не були отримані грошові кошти у розмірі 1 935023 грн. 90 коп. та вказаний договір позики був укладений відповідачем як гарантія щодо зобов'язання відповідача інвестувати в повному обсязі у будівництво будинку, що знаходиться у коттеджному містечку «Северинівка», керівником якого є позивач ОСОБА_1 Таким чином вважали неукладеним договір позики.
Суд, заслухавши представника позивача, думку відповідача та представника відповідача, допитавши свідка, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами шляхом дослідження письмових доказів в матеріалах справи, надходить до наступних висновків.
На підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, судом встановлено наступні обставини.
08.04.2011 року між позивачем ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 укладено Договір позики (далі-Договір), у письмовій формі, за яким позивач надав відповідачу в позику грошові кошти у розмірі 1 935023 грн. 90 коп., що є еквівалентом 242 950 доларів США за курсом НБУ на дату підписання даного Договору (100дол.США=796,47грн.), а відповідач зобов'язався повернути позивачу зазначені грошові кошти, а також виконувати всі інші зобов'язання в порядку та у строки, передбачені цим Договором з кінцевим терміном повернення до 08.01.2012. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрований в реєстрі за №1406. (а.с.7-8)
Відповідно до п.2.1 Договору грошові кошти, передбачені п.1.1 даного Договору, передаються позивачем відповідачу готівкою в момент підписання цього договору.
Відповідно до п.3.2 Договору якщо позичальник не поверне грошові кошти в термін до 08.01.2012, він повинен повернути грошові кошти в сумі 1 935023 грн. 90 коп., що є еквівалентом 242 950 доларів США за курсом НБУ на дату підписання даного Договору (100дол.США=796,47грн.) разом зі штрафними санкціями, що будуть нараховані з розрахунку сім відсотків від невиплаченої суми на протязі двох років з 08.01.2012.
Відповідно до п.3.3 Договору сума позики (відповідна її частина) вважається повернутою в момент зарахування її на банківський рахунок позивача або передачі позивачу готівкою, а факт готівкового розрахунку підтверджується письмовою заявою позивача про розрахунок з ним, який є невід'ємною частиною цього Договору, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально.
Відповідно до ст.ст.525, 526, 530 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.
Відповідно до ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно із ч.2 ст.1046 ЦК договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч.1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Позичальник має право оспорювати договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. ( ч.1 ст. 1051 ЦК України)
За змістом ч.2 ст. 1051 ЦК України при укладенні договору позики в письмовій формі (крім випадків укладення його під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини) безгрошовість такого договору не може ґрунтуватись на свідченнях свідків, а може бути підтверджена лише належними і допустимими доказами (ч.2 ст.58, ст.59 ЦПК).
Разом з тим, доводи відповідача та її представника про те, що договір позики був укладений під впливом тяжкої обставини є безпідставними та необґрунтованими, оскільки протягом розгляду справи судом не встановлено і такі дані матеріали справи не містять, що вказаний договір оспорювався за вказаних обставин та підстав в порядку ч.1 ст. 1051 ЦК України.
Таким чином, виходячи з положень ч.2 ст. 1051 ЦК України, та вимог ч.2 ст.59 ЦПК України щодо допустимості доказів, суд вважає доведений той факт, що грошові кошти у розмірі 1 935023,90грн. були передані відповідачу на підставі належним чином підписаного договору позики, відповідно до умов якого грошові кошти у вказаному розмірі передаються відповідачу в момент підписання цього договору та не приймає відповідних заперечень відповідача, оскільки належних та допустимих доказів своїх заперечень відповідачем не надано та в матеріалах справи такі дані відсутні.
За вказаних обставин судом не приймається до уваги показання свідка ОСОБА_4, який пояснив, що грошові кошти в сумі 1 935 023 грн. 90 коп. відповідач ОСОБА_2 від позивача ОСОБА_5 не отримувала.
Також, судом не приймаються до уваги як такі, що ґрунтуються на власний розсуд і посилання відповідача та її представника на відсутність розписки або документу, що підтверджують, на їх думку, факт отримання відповідачем грошових коштів, оскільки факт підписання відповідачем ОСОБА_2 договору позики є належним доказом отримання нею від позивача ОСОБА_1 позики в сумі 1 935023 грн. 90 коп., що не суперечить вимогам чинного законодавства.
По суті доводів відповідача та її представника щодо іншої правової природи договору позики, яка на думку відповідача була гарантією зобов'язання інвестувати в повному обсязі у будівництво будинку, що знаходиться у коттеджному містечку «Северинівка» слід зазначити, що належних та допустимих доказів на підтвердження вказаних доводів відповідач суду не надала.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Відповідно до змісту ст.ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Відповідно до ч.1 ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, суму боргу, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Виходячи з встановлених судом обставин справи, умов Договорів позики між сторонами та положень законодавства України, яким регламентовано спірні правовідносини, відповідач свої зобов'язання за Договором позики перед позивачем не виконала, зокрема, у встановлений Договором строк до 08.01.2014 суму позики в розмірі 1 935 023 грн. 90 коп. позивачу не повернула, у зв'язку з чим утворилась заборгованість в загальному розмірі 5 037 755 грн. 88 коп., що відповідно до п.3.2 Договору складається з: суми заборгованості в розмірі 1 935 023 грн. 90 коп., процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2 463 683 грн. 02 коп. за період з 08.01.2011 по 12.05.2016, штрафних санкцій в розмірі 307 909 грн. 48 коп. з розрахунку 7% від невиплаченої суми позики в розмірі 4 398 706 грн. 92 коп. та 3% річних в розмірі 331 139 грн. 48 коп. від простроченої суми позики в загальному розмірі 4 706 616 грн. 40 коп. за період з 08.01.2014 по 12.05.2016.
Разом із тим, виходячи з вимог ч.1 ст. 11 ЦПК України, відповідно до яких суд розглядає цивільні справи не інакше як за заверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, суд вважає, що стягненню підлягає сума заборгованості в межах заявлених вимог, а саме за період з 08.01.2011 по 02.11.2015 згідно наведеного у заяві про збільшення розміру позовних вимог розрахунку.
Таким чином, стягненню підлягає сума заборгованості в загальному розмірі 4 465 649 грн. 88 коп., яка утворилась станом на 02.11.2015 і яка складається з: суми заборгованості в розмірі 1 935 023 грн. 90 коп., процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2 022 497 грн. 57 коп. за період з 08.01.2011 по 02.11.2015, штрафних санкцій в розмірі 277 026 грн. 50 коп. з розрахунку 7% від невиплаченої суми позики в розмірі 3 957 521 грн. 47 коп. та 3% річних в розмірі 231 101 грн. 91 коп. від простроченої суми позики в загальному розмірі 4 234 547 грн. 97 коп. за період з 08.01.2014 по 02.11.2015.
При цьому, наданий позивачем розрахунок заборгованості є необґрунтованими, оскільки суми розраховані позивачем неправильно, виходячи з того, що відповідач взяла на себе зобов'язання за договором повернути позику в гривнях, а не в доларах США.
Враховуючи вищевикладене, позов підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України у зв'язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені та документально підтверджені судові витрати, а саме сплачена сума судового збору у розмірі 6 090 грн. 00 коп.
Виходячи з вищевикладеного, керуючись ст.ст.525-526, ст.530, ст.625, 1046-1050 ЦК України, ст.ст.6, 10-11, ст.38, ст.57-60, ст.88, ст.169, ст.218, ст.223, .ст.292, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики та штрафних санкцій,- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 08.04.2011 в загальному розмірі 4 465 649 грн. 88грн. (чотири мільйони чотириста шістдесят п'ять тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 88 коп., яка складається з: суми заборгованості в розмірі 1 935 023 грн. 90 коп., процентів в розмірі подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 2 022 497 грн. 57 коп. за період з 08.01.2011 по 02.11.2015, штрафних санкцій в розмірі 277 026 грн. 50 коп. з розрахунку 7% від невиплаченої суми позики в розмірі 3 957 521 грн. 47 коп. та 3% річних в розмірі 231 101 грн. 91 коп. від простроченої суми позики в загальному розмірі 4 234 547 грн. 97 коп. за період з 08.01.2014 по 02.11.2015.
Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь ОСОБА_1 у відшкодування судових витрат судовий збір в розмірі 8 090 (шість тисяч дев'яносто) грн. 00 коп.
В іншій частині вимог-відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається Апеляційному суду м. Києва через Печерський районний суд м. Києва.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Печерського
районного суду м.Києва К.О. Москаленко