Справа № 755/8885/16-п
15.06.2016 року суддя Дніпровського районного суду м. Києва Бірса О.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Сумської області, громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_2 (далі - особа, що притягається до адміністративної відповідальності) 14.05.2016 о 16 годині 00 хвилин керуючи ТЗ «Nissan», д.н.з. НОМЕР_1, по вул. М. Раскової зі сторони ст.м. «Лівоборежна» у напрямку пр-т Возз»єднання в м. Києві, перед поворотом ліворуч завчасно не зайняв відповідне крайнє положення проїздної часнити, внаслідок чого сталося зіткнення з ТЗ «Opel», д.н.з. НОМЕР_2, що призвело до пошкодження цих ТЗ, завдання матеріальних збитків та порушення вимог п. 10.4 ПДР України.
У судовому засіданні особа, що притягається до адміністративної відповідальності пояснила, що у цій ситуації починав виконувати маневр «поворот вліво» з крайньої лівої смугипо вул. М. Разкової, яку зайняв заздалегідь.
Також заздалегідь увімкнув лівий показчик повороту та призупинився на перехресті пропускаючи зустрічні транспортні засоби, тобто не порушував вимоги Правил дорожнього руху та не вчиняв дій, щоб містили ознаки адміністративного правопорушення.
Звернув увагу на те, що у своїх поясненнях водій ТЗ «Opel» зазначив, що у момент зіткнення він здійснював поворот на ліво з середнього ряду.
Таким чином, ДТП сталось через порушення Правил дорожнього руху, зокрема п.п. 11.2, 12.1, водієм ТЗ «Opel», оскільки якби він обрав безпечну швидкість в межах дозволеної, то ДТП можна було б уникнути, однак, характерні сліди шин та розташування автомобілів дозволяють говорити про те, що ТЗ «Opel» рухався із значним перевищенням дозволеної швидкості, що в свою чергу також спричинило ДТП.
Окрім того, ОСОБА_3 зазначив у своїх поясненнях, що бачив його автомобіль, однак не прийняв жодних мір по обранню безпечної швидкості, а відповідно до п.14.6 ПДР, обгін заборонено, зокрема, на перехресті та ближче ніж за 50м перед пішохідним переходом у населеному пункті.
Серед іншого, звернув увагу на те, що враховуючи розташування транспортних засобів після ДТП, а також характер пошкоджень транспортних засобів (бік об бік), водій ТЗ «Opel» з порушенням ПДР виконувався маневр «обгін».
Характер пошкоджень свідчить, про те що на момент удару автомобілі рухались майже в одному напрямку, оскільки як би він виконував поворот на ліво з середньої смуги, як про це зазначив ОСОБА_3, то удар мав би виражений боковий характер.
Натомість по слідам пошкодження видно, що автомобілі зіткнулися боковими площинами.
Та ж обставина, що він починав маневр повороту ліворуч з лівого ряду підтверджується показами свідка ОСОБА_4, котра знаходилась в автомобілі у якості пасажира.
Тож, за таких умов, останній вважає, що своїми діями не порушив ПДР, а тому цю справу прросив закритин на підставі ст. 247 КУпАП.
У судовому засіданні захисник особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_5 зазначив, що складений протокол вважає таким, що не відповідає вимогам КУпАП, враховуючи відсутність доказів, які в контексті положень ст. 251 КУпАП, регламентують відомості, що можуть бути належними доказами в ході підтвердження тих чи інших обставин, у зв"язку з чим вина ґрунтується на припущеннях, що прямо суперечить ст. 62 Конституції України, а тому справа підлягає закриттю на підставі ст. 247 КУпАП.
На підтвердження викладеної позиції захист надав фотознімки з місця ДТП.
З письмових пояснень іншого учасника ДТП ОСОБА_3, які містяться у справі, слідує, що в цій ситуації він рухався по вул. М. Раскової зі сторони ст.м. «Лівоборежна» у напрямку пр-т Возз»єднання в м. Києві. У лівому ряду дороги наперехресті світофора у середньому ряду стояв ТЗ «Nissan», який без будь-яких знаків повороту розпочав здійснювати поворот на ліво, тим самим перегородивши йому дорогу, тож він став зміщюватися у ліво на швидкості 60 км/год, з метою уникнення ДТП, але останнього уникнути не зміг.
Клопотань про виклик та допит іншого учасника ДТП у суді захист не заявляв, тож суд враховує надані ним особисто письмові пояснення та заслухавши та проаналізувавши думку осіб, що беруть участь у справі про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Відповідно до загальних положень ПДР, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. N 1306, правила відповідно до Закону України "Про дорожній рух" встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила.Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Так, п. 10.4 ПДР України регламентовано, що перед поворотом праворуч та ліворуч, у тому числі в напрямку головної дороги, або розворотом водій повинен завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, установленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.
Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам. Водій, що виконує поворот ліворуч, повинен дати дорогу попутним транспортним засобам, які рухаються попереду нього і виконують розворот.
За наявності трамвайної колії посередині проїзної частини водій нерейкового транспортного засобу, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям, повинен дати дорогу трамваю.
З п. 1.9 ПДР України слідує, що дорожні умови - сукупність факторів, що характеризують (з урахуванням пори року, періоду доби, атмосферних явищ, освітленості дороги) видимість у напрямку руху, стан поверхні проїзної частини (чистота, рівність, шорсткість, зчеплення), а також її ширину, величину похилів на спусках і підйомах, віражів і заокруглень, наявність тротуарів або узбіч, засобів організації дорожнього руху та їх стан; дорожня обстановка - сукупність факторів, що характеризуються дорожніми умовами, наявністю перешкод на певній ділянці дороги, інтенсивністю і рівнем організації дорожнього руху (наявність та стан дорожньої розмітки, дорожніх знаків, дорожнього обладнання, світлофорів), які повинен ураховувати водій під час вибору швидкості, смуги руху та прийомів керування транспортним засобом.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАПвисновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і обєктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП,доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Також ст. 62 Конституції Українизазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Зокрема, згідно положень ч. 1 ст. 272 КУпАП, як свідок у справі про адміністративне правопорушення може бути викликана кожна особа, про яку є дані, що їй відомі які-небудь обставини, що підлягають установленню по даній справі.
Так, у цьому випадку, за клопотанням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, згідно ст. 272 КУпАП, було допитано свідка ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, пояснила, що, у цій ситуації, вона була у якості пасажира ТЗ «Nissan» та надла аналогічні пояснення щодо обставин ДТП, в чатсині її дати, часу, місця, та умов настання, що і особа, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Вказані показання свідка, у світлі положень ст. 251 КУпАП, суд визнає належним та допустим доказом, бо вони кореспондуються з відомостями відображеними на фотознімках та у схемі.
Зокрема, зі схеми місця ДТП, яка складена за місцем пригоди слідує, що вона містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження, а саме: ТЗ «Nissan» - передніх та задніх дверей лівої сторони, переднього лівого крила, а ТЗ «Opel» - правого передньог окрила, фари, бамперу, які в своїй сукупності свідчать тільки про те, що між транспортними засобами сталося ДТП, однак останні однозначно вказують на те, що у діях саме особи, яка притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад правопорушення за ст. 124 КУпАП, що полягає у недотриманні п. 10.4 ПДР України.
Інакше кажучи, якби особа, що притягається до адміністративної відповідальності, вчиняла дії вказані у протоклі, то її ТЗ не отримав би ті пошкодження, які є наявними у нього.
Зазначений доказ, суд, виходячи з положень ст. 251 КУпАП, визнає належним та допустимим, у зв'язку з чим приходить до висновку про відсутність у її діях порушення ПДР України, зокрема п. 10.4 Правил.
При цьому, у судовому засіданні, особою, що притягається до адміністративної відповідальності, було надано послідовні та логічні покази з приводу обставин ДТП, які не викликають сумніву у суду, щодо їх достовірності та кореспондуються з наявними даними відображеними у схемі щодо умов руху ТЗ та на фотознімках.
Щодо письмових пояснень водія ОСОБА_3, то суд виходить з того, що вони не кореспондуються з даними, які містяться у схемі ДТП та отриманими ТЗ пошкодження за її наслідками, у зв'язку з чим суд вважає цей доказ сумнівним, оскільки він не випливає зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа "Коробов проти України" № 39598/03 від 21.07.2011 року), а наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
При цьому, відповідно до положень ст. 251 КУпАП, ст. 62 Конституції України суд вважає такими, що не можуть бути визнані належним та допустимим доказом відомості, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, у зв"язку з їх не відповідністю нормам ст. 256 КУпАП, положенням Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні порушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (затверджено Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 № 1395, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 р. за № 1408/27853), надалі - Інструкції) та виходячи з того, що сам по собі протокол про адміністратвине правопорушення не може бути беззаперечним доказам вини особи в тому чи іншому діяння, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Від клопотання про призначення автотехнічної експертизи від 15.06.2016 захист відмовився, тож судом останнє залишено без розгляду по суті, у зв'язку з його не підриманням особою, яка безпосередньо його і заявила.
Будь-яких інших доказів в ході судвого розгляду здобуто не було та суду не надано.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши доказиза своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, з урахуванням положень ст. 251 КУпАП та вимог Інструкції, вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
А, згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушенняне може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністі події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 124, 221, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 124 Кодексу України про адміністративне правопорушення, - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в порядку та строки визначені КодексомУкраїни про адміністративне правопорушення, з урахуванням норм статтею 287-291 даного Кодексу, і набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
С у д д я: О.В. Бірса