"01" червня 2016 р. м. Київ К/800/33272/15
Вищий адміністративний суд України у складі: суддя Костенко М.І. - головуючий, судді Бухтіярова І.О., Приходько І.В.,
за участю секретаря Загороднього А.А.
та представників сторін:
позивача - Марочкіна В.О.,
відповідача - не з'явились,
розглянув у судовому засіданні касаційну скаргу державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - Інспекція)
на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2015
та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015
у справі № 815/877/15
за позовом приватного акціонерного товариства "Болградський виноробний завод" (далі - Товариство)
до Інспекції
про визнання протиправним та скасування рішення.
За результатами розгляду касаційної скарги Вищий адміністративний суд України
Позов подано про визнання протиправним та скасування рішення про застосування фінансових санкцій від 22.01.2015 № 0000012100, за яким Товариство притягнуто до відповідальності у вигляді штрафу в сумі 1 002 000 грн. на підставі абзацу тринадцятого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 позов задоволено з тих мотивів, що реалізація столових вин не підпадає під сферу регулювання Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», крім того відповідачем не доведено факту продажу Товариством спірної алкогольної продукції взагалі.
Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 назване рішення суду першої інстанції скасовано; позов задоволено частково; оспорюване рішення визнано протиправним і скасовано в частині застосування до Товариства 982 000 грн. штрафних санкцій; в решті позову відмовлено.
У прийнятті цієї постанови суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про те, що дія названого Закону не поширюється на роздрібну торгівлю столовими винами; у той же час апеляційний суд визнав доведеними факт реалізації позивачем кріплених вин за цінами нижчими, ніж встановлені мінімальні ціни, що, за висновком цього суду, зумовлює правомірність застосування до платника штрафних санкцій у сумі 20000 грн.
Законність ухвалених у справі судових актів перевіряється у порядку глави 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у зв'язку з касаційною скаргою Інспекції, в якій вона, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить повністю відмовити у задоволенні даного позову, скасувавши оскаржувані судові акти у відповідних частинах.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши відповідність висновків судів наявним у матеріалах справи доказам, правильність застосування судами норм матеріального права та дотримання ними процесуальних норм, обговоривши доводи касаційної скарги, Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення Одеського окружного адміністративного суду зі спору з урахуванням з такого.
Попередніми судовими інстанціями під час розгляду справи встановлено, що Інспекцією було проведено фактичну перевірку Товариства з питань дотримання організаційних, технічних та технологічних вимог провадження господарської діяльності щодо виробництва та обігу алкогольних напоїв (виноробної продукції) за період з 01.01.2013 по 28.10.2014.
Результати перевірки відображені в акті від 31.10.2014 № 248/15-32-21-01/00411938, в якому зафіксовано факт реалізації платником вина в асортименті, розлитого в тару типу «Bag in Box» місткістю 3.0 л, 10.0 л, 20.0 л за цінами нижчими від встановлених роздрібних цін. З огляду на вартість залишку зазначеної продукції, визначену Інспекцією за звітом за жовтень станом на 28.10.2014, відповідачем було прийнято оспорюване рішення, яким до Товариства застосовано штрафні санкцій у сумі 1 002 000 грн.
В силу абзацу тринадцятого частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.
Надаючи правову кваліфікацію діям позивача, зафіксованим актом перевірки, суди послалися, зокрема, на абзац другий преамбули названого Закону, згідно з яким дія останнього не поширюється на роздрібну торгівлю винами столовими, крім випадків, передбачених цим Законом, а також на виробництво вин виноградних і плодово-ягідних, наливок і настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного споживання.
Втім здійснене судами тлумачення наведеної норми, згідно з яким законодавчо установлене обмеження щодо мінімального рівня цін на вино не поширюється на столові вина, не відповідає змісту цього припису Закону. Адже установлена абзацом тринадцятим частини другої статті 17 Закону санкція не конкретизує вид вина, у випадку реалізації якого за заниженою ціною накладається штраф. Не містить відповідної конкретизації і постанова Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», якою визначено відповідні ціни на вино.
Крім того, системний аналіз положень аналізованого Закону (зокрема, частини дванадцятої статті 15, частин третьої - п'ятої статті 153 тощо) свідчить на користь висновку про те, що законодавцем конкретизуються випадки поширення положень цього Закону саме на реалізацію вина столового.
Відтак підстави для виключення зі сфери регулювання постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» операції з реалізації вина столового відсутні.
У той же час Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком суду першої інстанції про незаконність застосування до Товариства оспорюваної суми штрафних санкцій в силу відсутності факту реалізації вина з порушенням наведених правил ціноутворення.
Адже, як вбачається з установлених судами обставин справи та підтверджуються наявними у ній доказами, об'єктивна сторона розглядуваного правопорушення полягає у передачі Товариством на реалізацію своїм фірмовим магазинам «Грона», «Винна хата» вина марок «Шардоне сухе», «Каберне н/с», «Каберне сухе», «Мерло сухе», «Мускат н/с», «Сонце в бокалі», «Кагор» у боксах місткістю 3,0 л, 10,0 л, 20,0 л за цінами, вказаними у накладних, що не відповідають установленому рівню мінімальної ціни; постачальником у цих накладних вказано ЧАО «БВЗ «Червоноармейский цех розлива», а одержувачем - магазин «Грона» і магазин «Винна хата», які є господарськими одиницями Товариства; доказів належності цих магазинів іншим, самостійним суб'єктам господарювання матеріали справи не містять.
Згідно ж з визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», оптова торгівля - це діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання; роздрібна торгівля - це діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання громадського харчування.
Таким чином, кваліфікуючою ознакою як оптового, так і роздрібного продажу алкогольних напоїв (у тому числі вина) у розумінні наведеної норми Закону є передача товару у власність іншим особам - суб'єктами господарювання, громадянам і кінцевим споживачам.
Переміщення ж продукції між відокремленими підрозділами юридичної особи не є продажем.
Обставини щодо реалізації позивачем вина у названих магазинах іншим особам перевіркою не досліджувалися; порушення платником правил ціноутворення при оптово-роздрібному продажу вина у цих магазинах Інспекцією не виявлено.
А відтак відсутні законодавчо визначені підстави для накладення на позивача оспорюваної суми штрафу за рішенням про застосування фінансових санкцій від 22.01.2015 № 0000012100.
Оскільки помилковість окремих висновків суду першої інстанції не вплинула на прийняття ним правильної по суті спору рішення, то Вищий адміністративний суд України вважає за необхідне скасувати оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову Одеського окружного адміністративного суду.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 221, 223, 226, 230, 231 КАС, Вищий адміністративний суд України
1. Касаційну скаргу державної податкової інспекції у Болградському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.
2. Постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.07.2015 у справі № 815/877/15 скасувати.
3. Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2015 у справі № 815/877/15 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку статей 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: М.І. Костенко
судді:І.О. Бухтіярова
І.В. Приходько