ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ
01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5
Іменем України
31.05.2016 № К/800/53944/15
Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів: головуючого судді Юрченко В.П., суддів: Голубєвої Г.К., Сіроша М.В., розглянувши в порядку письмового провадження
касаційну скаргуПриватного підприємства «Восток»
на постанову та ухвалуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2015 р. Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015
у справі № 804/1068/15
за позовомПриватного підприємства «Восток»
До Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
провизнання протиправним та скасування наказу,-
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2015 р., яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 р. відмовлено в задоволені позовних вимог Приватного підприємства «Восток» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу №1041 від 25.11.2014 року «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Восток" щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "ДК "Торг-Сервіс" за період серпень 2014 року".
Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення судів з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем засобом поштового зв'язку направлено на адресу позивача лист від 27.10.2014 року №18489/10/04-65-15-0116 про надання документів та письмових пояснень по взаємовідносинах з ТОВ "ДК "Торг-Сервіс", у відповідь на який позивач надав письмові пояснення від 13.11.2014 року №11-13/1 щодо взаємовідносин з ТОВ "ДК "Торг-Сервіс" з доданими копіями договорів, видаткових накладних, податкових накладних, сертифікати походження товару, сертифікати якості товару, розрахункові документи, пов'язані із виконанням договорів та інші витребувані відповідачем документи.
Після отримання відповіді, податковий орган, мотивуючи тим, що позивачем запитувані документи надані не в повному обсязі, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.78.1.1 п.78.1ст.78, ст.79 Податкового кодексу України, видав наказ №1041 від 25.11.2014 р. «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП "Восток" щодо дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з платником податків ТОВ "ДК "Торг-Сервіс" за період серпень 2014 року". Виданню наказу передувало складення акту від 14.11.2014 р. про ненадання запитуваних документів в повному обсязі (згідно опису вкладення мало бути 10 предметів на 125 арк., а фактично 110 арк.)
Відмову в задоволені позовних вимог про визнання зазначеного наказу незаконним, суди мотивували тим, що відповідач діяв в межах наданих повноважень та компетенції, відповідно до закону.
Колегія суддів погоджується з такими висновками судів зазначаючи наступне.
Відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з пп. 75.1.2 п. 75.1 статті 75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.
Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Згідно з пп. 78.1.1, 78.1.2 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту; платником податків не подано в установлений законом строк податкову декларацію або розрахунки, якщо їх подання передбачено законом.
Згідно п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.
За змістом п.п. 79.1, 79.2, 79.3 ст. 79 Податкового кодексу України визначено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.
Враховуючи вимоги вищенаведених норм та приймаючи до уваги, що в межах даних спірних правовідносин підтверджено наявність підстави для проведення документальної позапланової невиїзної перевірки, що визначена в пункті 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, і обґрунтоване видання наказу, суди дійшли правильного висновку, що оскаржуваний наказ винесений відповідачем у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, які, встановивши не надання в повному обсязі запитуваних податковим органом документів, визнали законним рішення керівника податкового органу про проведення позапланової невиїзної перевірки.
Враховуючи вищенаведене, судова колегія касаційної інстанції погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, не спростованими доводами касаційної скарги, про те, що спірний наказ є таким, що ґрунтується на нормах закону, а тому не підлягає скасуванню.
За таких обставин та з урахуванням вимог частини 3 статті 2, частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, суди дійшли обґрунтованого висновку щодо наявності законних підстав для відмови у задоволенні позову.
Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суди повно встановили обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надали їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.
Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного судового рішення судами апеляційної та першої інстанцій були порушені норми матеріального чи процесуального права.
Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.
За наведених обставин та з урахуванням викладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України не знаходить підстав, які могли б призвести до скасування оскаржуваних судових рішень.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства «Восток» - залишити без задоволення.
2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.02.2015 р.
та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2015 - залишити без змін.
3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя В.П.Юрченко
Судді Г.К.Голубєва
М.В.Сірош